Міністерство охорони здоров'я НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ ХАРЧУВАННЯ І ХАРЧУВАННЯ 2011-2021 ДОПОМОГА ДЛЯ ВСІХ

охорони

363,8 M8375p Коста-Ріка. Міністерство охорони здоров'я. Національна політика продовольчої та харчової безпеки 2011-2021. - 1-е вид. - Сан-Хосе, Коста-Ріка: El Ministerio, 2011. 54 с .; 27 х 21 см. ISBN 978-9977-62-104.3 1. Громадське здоров’я. 2. Безпека харчових продуктів. 3. Харчування. 4. Коста-Ріка. І. Назва. Жодна частина цієї публікації не може бути відтворена або передана в будь-якій формі та будь-якими електронними, механічними, ксерокопіювальними, записами чи іншими способами без письмового дозволу видавців. З цим документом можна ознайомитись за адресою: www.ministeriodesalud.go.cr Коста-Ріка, травень 2011 р

Національна політика продовольчої та харчової безпеки КРЕДИТИ Марія Луїза Авіла Агуеро Міністр охорони здоров’я Ана Моріс Трехос Віце-міністр охорони здоров’я Андреа Гаріта Кастро Директор, Директорат стратегічного планування та оцінки заходів у галузі охорони здоров’я Алехандра Акунья Наварро Керівник відділу стратегічного планування соціального виробництва охорони здоров’я Марія Єлена Чорногорія Всесвітня продовольча програма Сесілія Гамбоа Серда Маргарита Кларамунт Гарро Технічні координатори Луїс Фернандо Фернандес Консультант Фінансова технічна підтримка Всесвітня продовольча програма Панамериканська організація охорони здоров’я Регіональна програма продовольчої та харчової безпеки (PRESANCA II) - 3 -

ІНДЕКС Скорочення 6 I Презентація 7 II Передумови та обґрунтування 11 A. Концепція продовольчої та харчової безпеки 12 B. Поперечні осі політики SAN 15 C. Відповідальність держави у політиці продовольчої та харчової безпеки 16 III Поточна ситуація продовольча та харчова безпека в Коста-Ріці 21 A. Наявність їжі 21 B. Доступ до їжі 23 C. Споживання їжі 23 D. Біологічне використання їжі 25 E. Аспекти, які слід врахувати в політиці SAN 26 IV Керівні принципи 31 V Методологічний процес для формулювання Політики 35 VI Критичні, політичні питання та стратегії за сферою втручання Політики продовольчої та харчової безпеки 39 VII Організації для реалізації політики SAN 53 VIII Організація, оцінка та моніторинг реалізації політики SAN SAN 61 IX Бібліографія 65 X Додатки 69-5 -

II. Передумови та обґрунтування

III. Сучасна ситуація з продовольчою та харчовою безпекою в Коста-Риці

Сприяти міжінституційній координації стратегічних суб'єктів реалізації політики SAN за допомогою координації цілей та дій. Сприяти піклуванню про вразливі групи та продовольство як основу для цінностей солідарності та прав людини. Захищати та створювати умови для реалізації права людини на їжу для всього населення, з особливою увагою до вразливих груп. Встановити нормативні акти для забезпечення SAN та застосування нормативних актів та законодавства щодо безпеки харчових продуктів. Універсалізувати програми, що сприяють продовольчій безпеці населення. Забезпечити безперервність сприяння застосуванню систем, які контролюють харчовий статус населення Коста-Рики. Посилити інституційний потенціал, технології та управління. Сприяти участі громадян у визначенні та реалізації політики SAN. - 27 -

IV. Керівні принципи Право на їжу Соціальна згуртованість Різноманітність Рівність та гендерна рівність

V. Методологічний процес формулювання діагностики політики Зовнішня валідація Затвердження органами влади Критичні питання Внутрішня валідація Семінар з офіціалізації Попередній документ Політичне та технічне розкриття

ПОЛІТИКА БЕЗПЕКИ ХАРЧУВАННЯ І ХАРЧУВАННЯ Міжвідомче зміцнення Наявність їжі Біологічне використання Доступ до їжі Споживання їжі - 36 -

БАЧИВ. Критичні питання, політики та стратегії за напрямами втручання в Політику продовольчої та харчової безпеки

Сприяння розвитку сільського господарства та сільських територій з урахуванням міжнародних норм та правил торгівлі та охорони здоров’я. Стимули для сільськогосподарського та агропромислового виробництва, що забезпечують конкурентоспроможність, враховуючи CODEX Alimentarius та правила міжнародної торгівлі. Передача технологій, насіння та добрив сімейним виробникам Посилення інституційного управління виробничою програмою самоспоживання через сімейні сади. Інституційне зміцнення для передачі технологій, насіння, добрив сімейним виробникам. Сприяння застосуванню належних аграрних практик та відстеження національного виробництва. Сприяння кредитним альтернативам на місцевому рівні, таких як сільські банки. Збільшення можливостей самоврядування організацій з виробництва, збуту та надання послуг. - 40 -