Ярмарок спеціалізувався на продажу продавців. Зернові культури пропонувались в окремій зоні, овочі чи птицю в іншому місці. Їх тут також обробляли, не якось зі смаком. Мабуть, найцікавішим був квартал перукаря. Або добрі два десятки майстрів поголили і поголили добрих людей на крихітних табуретках, перед ними невеликий столик з реквізитом, над ними розтягнутий брезент. Для того чи іншого нашого великого спокою, величезний зуб, утримуваний в іржавих плоскогубцях, також демонстрував видалення зуба. Кравці працювали на окремій лінії на своїх старих ножних машинах Singer. Все це посеред виставкового скупчення людей та приклеювання грязі. Звичайно, існували кіоски, де продавали сільськогосподарські інструменти та пропонували різні технічні речі - від годинників до ручних інструментів до рожевих радіостанцій. Товари насправді не рухали нашу уяву. З іншого боку, овочі були набагато приємнішими та, здавалося б, свіжими, ніж те, що ми бачили в інших місцях. 106

своїм

На жаль, багато хто не дозволив себе сфотографувати і краще в цей час зберегти тут свої побажання. Найбільше шкодую, що мені довелося пропустити один із гаражів та технічних цехів на головній вулиці. Ярмаркова суєта і тут була звичною не лише в районі, де стояли трибуни, а й на головній вулиці поселення. Товари перевозили та вивозили ручними візками та віслюками. На головній вулиці на своїх багажниках на даху бурчали величезні пакети всіляких гримучих фургонів. Продавці намагалися нашпигувати нас своїми портиками, як правило, срібними та напівкоштовними прикрасами чи різними пам’ятками. Іноді вони були дуже наполегливими, але не можна сказати, що вони були б агресивними. 107

Після їжі ми почали трохи роздивлятися його. У першому турі у нас було три чверті години для цього. Ми рушили нагору. Незабаром асфальтована дорога закінчилася і продовжила ґрунтову дорогу. Магазини та ресторани вишикувалися з обох боків, і навіть прості кабельні мости забезпечували доступ до додаткових ресторанів через струмок. На цьому етапі потік був дуже романтичним, і завдяки дощу, який тривав днями, він був багатий водою і навіть чистий. Серед багатьох магазинів один почувався як на ярмарку. Ми купили йогурт, який нам був потрібний, у Європі. Меню ресторанів було на 20-40 дирхамів дорожчим, ніж у пляжних ресторанів Агадіру. В кінці каламутної дороги долина розширилася. Звідси починаються стежки до водоспадів. 109

Один англомовний путівник каже, що до першого водоспаду піде чверть години. У нас не було стільки часу, і поєднання глинистого ґрунту та гірських порід під дощем теж не є сприятливим. Ми повернулися до готелю та там дізнались, що отримали ще 20 хвилин. Це майже ні для чого, тому ми вирушили вниз. Для цього долина, принаймні на першій ділянці, досить нецікава. Ми сіли в автобуси о третій годині. Звісно, ​​про відвідування водоспадів не могло бути й мови, і шафрани навіть були вилучені з програми. Однак сім'ї Берберів залишили пити чай, а в торговому центрі встановили коротку зупинку, оскільки у кількох готівка закінчилася. Ми зійшли під новим дощем. Ми зупинялись кілька разів, бо пологі бокові водоспади, які вже дві години добре пробухали, набрякали і гуркотіли з розмитої землі темно-червоним кольором. Навіть місцеві жителі дивились із подивом. Потік також затопив і мчав долиною, як червоний потік. Вода водоспадів стікала в річку дорогою. Для наших водіїв була особлива проблема перетинати ці каламутні потоки води до осі. Наші машини, які зупинились для фотографування, спричинили серйозні затори на вузькій дорозі. 110

Тим часом мені довелося пересісти в інше місце на мікроавтобусі, оскільки вода впала трохи вище моєї голови у транспортний засіб, який в іншому випадку був у хорошому стані. Прибувши вниз, ми зупинились у селі, щоб відвідати сім’ю Бербер. На щастя, їх будинок був зовсім недалеко від дороги. Її прийняли у дуже охайному та чистому просторому будинку жінка та ще дві жінки. Їм показали кухню, яка не сильно відрізнялася за обладнанням від попередніх, але трималася в порядку. Чай був також, мабуть, найкращим, що я отримав за останні три тижні, і подані торти були також смачними. Через якусь образу весь цей німецький автобус пропустив цю програму. Я не кажу, що для нас було багато таких сімейних візитів, але після попередніх це було освіжаючим винятком. 111

на відміну від навколишнього середовища, воно підтримує його в зразковому порядку та чистоті. Охоронцям скрізь, навіть на бетонних бордюрах по краях доріжок, заборонено ступати. 115

Новачки нашого роду не мають шансів пізнати себе на алеях. Екскурсовод нашої групи дуже подбав, щоб група не розпалася. Це, звичайно, унеможливило здійснити покупку або навіть просто поглянути трохи детальніше. Навіть маючи фотографування, ми ризикували відстати і безнадійно загубитися. Діапазон майстер-класів переривається чайною або простим фуршетом. Вони досить сумнівні в чистоті, ми вважаємо, що вони в першу чергу обслуговують працівників навколишніх майстерень та магазинів. Можливо, ми не бачили покупця, не так багато зацікавлених людей. Ми навіть не можемо уявити, чи закінчиться цей величезний ціновий набір і просто зробимо нові, прогулюючись сукком, який ми дістали до Алі бен Юсефа Медерси, релігійного університету. Він був побудований в 1565 році і є найбільшим подібним об'єктом в Магрібі. В очах непрофесіоналів, подібних до нас, це дуже схоже на те саме, що і подібні будівлі, які відвідували останні тижні. Тут також домінують мармурові ліпнини з тонкої обробки, різьблення з кедрового дерева та плитки, що містять цитати з Корану. 117

Хоча структура будівлі однакова, лише тут є набагато більше спальних кабін, навіть у верхній галереї. Тут теж можна було піднятися і поглянути на двір Медерси. Ці гуртожитки нагорі також мають простий дизайн, але вони також мають вікна та витіювану різьбу по дереву. серед них уже були жінки. Виїхавши з Медерси, ми продовжували мандрувати безліччю алей. Ми пройшли повз безліч нових майстерень та магазинів. Провулки іноді виходили на менші чи більші площі, але тут теж були магазини, а посередині різні продавці пропонували свої товари з землі або з менших столів та підставок. Хоча в магазинах і майстернях ми бачили лише чоловіків, серед цих продавців 118

Ми трохи покотились по району, дивлячись (звичайно, лише ззовні та вдалину) на мінарет сусідньої мечеті та вишукані кінні екіпажі, що чекали на площі. На площі є сліди вибуху в кафе на першому поверсі знаменитого готелю в Марракеші, який тривав менше тижня. Загинуло 15 людей, у тому числі французькі та голландські туристи. Як ми пізніше дізналися, винними були алжирці. Район і сьогодні закритий і охороняється міліцією. Вінки та квіти біля кордону нагадують те, що сталося. Оскільки часу у нас було ще вдосталь, ми знову занурились у ділянці алеї, лише зараз у дещо іншому напрямку та у своєму ритмі. Ми не хотіли нічого купувати, але добре було виглядати зручніше. Ми милувались парою гарних мисок, з якої нам кілька разів подавали їжу. 120

Після зустрічі ми сіли в наші маршрутки і поїхали до Палацу де ла Баїя, все ще в Медіні. Він був побудований прем’єр-міністром майже двісті років тому і тут не лише жив, але й його кабінет. Увійшовши до багато прикрашених воріт на стіні, ми дійшли до будівлі на красивій набережній. Сьогодні він не використовується, але значна частина його інтер’єрів була красиво відреставрована. Ми могли побачити безліч чудових мозаїк, вишукано оформлених стель та камінів. Наш гід із захопленням і з великою майстерністю пояснював побачене, різні техніки, за допомогою яких виготовляли речі, але тому наприкінці стомлюючого дня та подорожі, що тривала понад три тижні, ми вже не сприймали речі. Все, що ми відчували, - це те, що ми були в дуже гарному місці. 121

Повернувшись до автобусів, ми не змогли виїхати, бо зник єдиний єдиний член нашої компанії, який і так не надто популярний. Через добру чверть години очікування штаб вирішив, що два автобуси відправляться назад до кемпінгу, а третій чекає далі. Ще через чверть години вони також вирушили назад до кемпінгу, без зниклих. За ним повернули автобус, і він повернувся десь через годину. Ми прибули до кемпінгу близько пів на шосту і провели брифінг о сьомій. Тим часом не залишалося часу навіть на редагування знімків. Однак, прийнявши душ, я вийшов і зробив кілька знімків у кемпінгу. Мікросередовище заслуговує на всю похвалу, можна було забути лише добру чотирикілометрову під’їзну дорогу. Я також дивився на підготовку до обіду. 123

додаткові переваги. Сьогодні фортеця значною мірою зруйнована, її частини відремонтовано та розміщено, наприклад, місцевою адміністрацією. 131