Редакційний комітет ВНП
Адаптовано за матеріалами: Daza W, Dadán S, Arango C, Higuera M. "Надмірне споживання білка в дитячому віці та метаболічне програмування: презентація клінічних випадків та огляд літератури". Програма безперервної освіти, PRECOP, ISSN 2015; том 1478-1549
Поширеність надлишкової ваги та ожиріння у всьому світі зросла з 4,2% у 1990 році до 6,7% у 2010 році, причому педіатричне населення є групою, чий показник зростає. За даними ENSIN (Національний огляд харчової ситуації в Колумбії) у Колумбії ожиріння у дітей віком до 5 років збільшилось з 3,2% у 2005 році до 5,2% у 2010 році, із 20,2% надмірної ваги того ж віку групи. Згідно з дослідженням відділу дитячої гастроентерології, гепатології та харчування (Gastronutriped), у період з 2010 по 2014 рік 15,5% з 1346 пацієнтів мали надлишкову вагу, 8% зайву вагу та 7,5% ожиріння. Надмірна вага спостерігалася частіше у жінок (60,6%) та у немовлят (35,7%). Ожиріння було подібним для обох статей, але більша частка серед школярів (43,5%).
"Метаболічне програмування" - це процес, при якому вплив подразників навколишнього середовища або образ на критичних фазах розвитку може викликати адаптаційні механізми, що призводять до постійних змін (пам'яті) у фізіології організму, які можуть відбуватися на різних стадіях, особливо у плода період і раннє дитинство.
Сам по собі геном може містити поліморфізми, які підвищують ризик виникнення певних суб’єктів, таких як ішемічна хвороба серця, ожиріння, цукровий діабет 2 типу (ЦД2), рак тощо.
Однак вираженість або сприйнятливість цих суб'єктів може бути обумовлена епігенетикою, що визначається як сукупність харчових та/або неживних факторів (вплив тютюну, інфекцій, ліків, стрес, соціально-економічний статус), які впливають на матку протягом дитинство та/або доросле життя.
Подібним чином, "програмування" цих патологій у попередніх поколіннях може "перейти" на наступні покоління, аспект, який називається "теорією трансгенерацій", що також впливає на вираженість цих захворювань.
Надмірне споживання білка було пов’язано зі змінами в метаболічному програмуванні, що мали короткострокові та довгострокові наслідки. Було показано, що надлишок білка на ранніх термінах життя, особливо в перші 2 роки життя, може зумовлювати перевиробництво інсуліну, інсуліноподібного фактора росту (IGF-1) та IGF-зв’язуючого білка 3 1 (IGFBP3), визначаючи клітину гіперплазія та адипогенність, підвищений ризик надмірної ваги або ожиріння та деяких хронічних захворювань дорослої людини, таких як DM2, гіпертонія (HT), серед інших.
Вважається, що збільшення секреції IGF-1 та IGFBP3 паралельно збільшенню секреції інсуліну шляхом прямої стимуляції білків на гепатоцитах із підвищеною секрецією IGF-1 та на клітинах Куппфера, які секретують IGFBP-3. Збільшення інсуліну було б еквівалентно підвищенню рівня сироваткових рівнів амінокислот з розгалуженим ланцюгом (ВСАА), валіну, лейцину та ізолейцину після високого споживання білка або білка середньої або низької якості (такий, що характеризується недостатнім вмістом будь-яких необхідних амінокислота щодо амінограми грудного молока).
Більшість дитячих сумішей (IF) мають кількість білка, що перевищує кількість зрілого грудного молока, тобто більше 1,8 г/100 ккал. Вищевказане обумовлює споживання білка, яке перевищує добові потреби. Деякі дослідження показали, що у здорових дітей, які харчувались початковим ІФ, з більшим вмістом білка (2,2 г/100 ккал) та продовженням ІФ із підвищеним вмістом білка (4,4 г/100 ккал) протягом першого року життя у них був вищий рівень циркуляції обох загальних амінокислоти з розгалуженим ланцюгом. Подібним чином, через 6, 12 та 24 місяці були виявлені вищі показники Z для антропометричного показника P/T та ІМТ та підвищених рівнів IGF-1 (пов'язаних із збільшенням ваги). Інші дослідження встановили, що збільшення цих амінокислот може бути предиктором розвитку DM2 та для резистентності до інсуліну.
Тому, оскільки гестація та перші 2 роки життя є найбільш актуальними для метаболічного програмування дитини, цей період визначається як «Перша тисяча днів».
Як медичні працівники, і в цей конкретний період, ми повинні працювати над зменшенням схильних факторів ризику та сприяти повноцінному харчуванню, щоб уникнути майбутніх хвороб. Як частина цього харчування, важливо орієнтуватися на кількість та якість білка, які дитина повинна споживати, відповідно до віку та статі. Однак слід пам’ятати, що споживання білка повинно бути достатнім, оскільки вони необхідні для різних функцій, таких як ріст, неврологічний розвиток та адекватна мінеральна щільність кісток, не перевищуючи вимог.