Автори аналізують непропорційне збільшення використання левотироксину, особливо при лікуванні субклінічного гіпотиреозу, та попереджають про можливість шкоди від цієї практики. Ланцетний діабет та ендокринологія, 28 жовтня 2016 р
Автори аналізують непропорційне збільшення використання левотироксину, особливо при лікуванні субклінічного гіпотиреозу, та попереджають про можливість шкоди цій практиці.
Ланцетний діабет та ендокринологія, 28 жовтня 2016 р
Незважаючи на досить низьку поширеність (близько 0,2-2,0%) та стабільну частоту клінічного гіпотиреозу, використання левотироксину зростає. У США кількість рецептів левотироксину зросла з 97 млн. У 2007 р. До 120 млн. У 2014 р., А у Великобританії - з 2,8 млн. У 1998 р. До 19 млн. У 2007 р. Та 29 млн. У 2014 р. Левотироксин став найбільш виписуваним препаратом в США та третій за призначенням препарат у Великобританії.
Які фактори зумовлюють призначення рецепта та можливе надмірне вживання левотироксину? Які докази? І що можна зробити для поліпшення якості рецептурного левотироксину?
Сухість шкіри, випадання волосся, запор, міалгія, втома, порушення менструального циклу, низький рівень енергії та збільшення ваги - все це складно діагностувати, але не конкретні симптоми явного або субклінічного гіпотиреозу. Ймовірність гіпотиреозу при наявності одного з цих симптомів становить близько 10%. Насправді 20-25% людей з нормальним рівнем гормонів щитовидної залози повідомляють про один або два симптоми, пов'язані з гіпотиреозом. Тому симптоми можуть не достовірно визначити тих, хто може отримати користь від лікування левотироксином. Немає доказів на підтримку лікування левотироксином для субклінічних пацієнтів з гіпотиреозом з неспецифічними симптомами. У деяких випадках пацієнти та клініцисти можуть розглянути коротке терапевтичне випробування левотироксину з метою покращення симптомів при переоцінці та припиненні лікування, якщо воно виявиться неефективним. Однак на ці обстеження може вплинути очікування лікаря та пацієнта, включаючи ефект плацебо.
Безпека левотироксину також є проблемою. У дослідженні пацієнтів старше 65 років, які приймали левотироксин, 40-50% мали концентрацію ТТГ менше 0,45 мМО/л. У цих концентраціях у пацієнтів може розвинутися гіпертиреоз, збільшуючи ризик аритмій, стенокардії, втрати кісткової тканини та переломів. На додаток до можливої шкоди, левотироксин сприяє тягарю лікування. Після початку лікування близько 90% пацієнтів тривалий час продовжують терапію левотироксином. Прийом цього препарату часто вимагає модифікації повсякденних звичок - наприклад, дозування за 30-60 хвилин до їжі, контроль ефекту та клінічні та лабораторні візити, а також фінансові витрати для пацієнта.
Існує велика невизначеність та складність, пов’язані з технічним аспектом виявлення здорових людей, які постраждали від легких та неспецифічних симптомів, які могли б отримати користь від лікування левотироксином. Ця невизначеність та складність вимагають політики, яка запрошує пацієнтів та клініцистів брати участь у клінічних випробуваннях для оцінки ефективності використання левотироксину, а не продовжувати рутину розширення тривалого використання лікування з невизначеною цінністю.
На закінчення є дані про значне перевищення рівня використання левотироксину. Лікування осіб з легкими неспецифічними симптомами та надмірною діагностикою субклінічного гіпотиреозу, неточними рекомендаціями щодо скринінгу та неправильним тлумаченням нормальної мінливості ТТГ може сприяти надмірному використанню левотироксину, створюючи економічний тягар та значний тягар для мільйонів людей. Розсудливий та орієнтований на пацієнта підхід може пом'якшити вплив переважної невизначеності на якість призначення левотироксину, одночасно проводячи вкрай необхідні дослідження.
Оригінальна стаття:
Родрігес-Гутьєррес Р, Марака С, Оспіна Н.С., Монторі В.М., Бріто JP. Надмірне вживання левотироксину: час на обличчя? Ланцетський діабет та ендокринологія [Інтернет]. 28 жовтня 2016 р.