НЕВЕРАЛЬНІ М'ЯЗОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ Центр нервово-м'язових захворювань Петер Шпалек, Департамент неврології, СЗУ та ООН, Братислава - Ружинов

аміотрофії хребта

НЕМЯЗОВІ ХВОРОБИ вражають периферичні нерви (нейропатія, полінейропатія) нервово-м’язові м’язові зв’язки (міопатія)

НЕМЯЗОЧНІ ХВОРОБИ ПЕРВИННА НСО - це прямі захворювання нервів, суглобів або м’язів НС ВТОРІЧНІ НСО - хвороби нервів, суглобів або м’язів НС є ускладненням іншого основного захворювання (діабет, шлунково-кишкові розлади, розлади харчування, токсини тощо)

ПЕРВИННІ НЕМУСИЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ Кількість НСО> 800 "рідкісні розлади" "сиротинські розлади" Основна класифікація - спадкові НЕРУШИННІ ХВОРОБИ - НАБУТНІ НЕМУСИЧНІ ХВОРОБИ

Спадкові NSO спадкові невропатії, аміотрофії хребта, DEGENERATIVE - прогресуюча NSO Причина - структурний розлад спадкові невропатії, аміотрофії хребта, прогресуючі м’язові дистрофії мітохондріальні міопатії метаболічні міопатії ВРОДЖЕНА КАНАЛОПАТІЯ; міотонія та параміотонія; періодичний параліч; вроджені міопатії

ОСНОВНІ КЛІНІЧНІ СИМПТОМИ М'язова слабкість - найпоширеніший симптом м'язового болю (міалгія) погана толерантність до фізичних навантажень патологічна м'язова втома м'язові судоми м'язова скутість, порушення деконтракції (розслаблення) м'язові посмикування (фасцикуляції) атрофія м'язів м'язові контрактури нервові розлади

Спадкова НСО - ДІАГНОСТИКА Об'єктивне обстеження - клінічний та генетичний анамнез - неврологічне, міологічне обстеження - специфічні клінічні тести Електрофізіологічні дослідження - ЕМГ Лабораторна медицина - клінічна біохімія - ДНК-діагностика! - біопсія м’язів (гістопатологія, імуногістохімія, електронна мікроскопія)

КЛАСИФІКАЦІЯ М'ЯЗОВИХ ХВОРОБ (МІОПАТІЇ) НАСЛЕДОВІ МІОПАТІЇ М'язові дистрофії Мембранні міопатії (канопалатія) Метаболічні міопатії Мітохондріальні міопатії Вроджені міопатії

КЛАСИФІКАЦІЯ М'ЯЗОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ (МІОПАТІЙ) НАБУТИХ МІОПАТІВ Запальні міопатії Токсичні міопатії Лікарські міопатії Ендокринні міопатії Паранеоплатичні міопатії Міопатії при іонних розладах

Спадкова НСО та КЛІНІЧНА БІОХІМІЯ ЦК - діагностичне та прогностичне значення → первинні міогенні захворювання Лактат у спокої та після фізичного навантаження → метаболічні та мітохондріальні міопатії Мінералограма → гіпокаліємічні міопатії; гіперзбудливі синдроми; періодичний параліч Ензимологічне обстеження → метаболічні міопатії - хвороба Помпе;

НАСЛІДЧИВА НСО та ДНК-ДІАГНОСТИКА Братислава - CLG - Відділ молекулярної та біохімічної генетики Інститут молекулярної фізіології та генетики SAS Medgen s.r.o. Прогресуючі м’язові дистрофії Міотонічна дистрофія - MD1, MD2 Аміотрофія хребта Бульбоспінальна аміотрофія (хвороба Кеннеді) Спадкові невропатії (+ Прага - Центр медичної генетики Gennet)

Спадкова НСО та ДНК-діагностика Брно - Центр молекулярної біології та генної терапії Фаціо-лопатково-плечова м'язова дистрофія Вроджена параміотонія Ейленбург Періодичний параліч

НСО та М'язова біопсія Основні показання - первинні міопатії 1. Спадкові міогенні захворювання (спадкові міопатії) Мітохондріальні міопатії Прогресуючі м'язові дистрофії Метаболічні міопатії Вроджені міопатії 2. Аутоімунні міозити (запальні міопатії) Поліміозит Дерматоміозит

МИСТЯЧНІ ДИСТРОФІЇ Причина - дефекти генів у різних хромосомах, що спричиняють порушення продукції певних білків у різних частинах м’язової клітини - ядрах, плазмі, скорочувальному апараті, оболонках м’язових волокон. Відомо 120 м’язових дистрофій з відомим дефектом гена та відповідним розладом певна продукція білка

ДИСТРОФІНОПАТІЯ Найбільша група м’язових дистрофій Причина - різні типи мутацій гена для синтезу дистрофіну Наслідок - відсутній або дефектний дистрофін, який є важливою частиною м’язової клітковини, що обволікає м’язову дистрофію Дюшенна - найпоширеніші та найсерйозніші м’язові захворювання дитячого віку Судоми м’язових м’язів Беккера, біль у м’язах та підвищений вміст CK у сироватці крові

МИСТЯЧНА ДИСТРОФІЯ У ВЗРОСЛОГО Найпоширенішими у зрілому віці є: трикотажні форми м’язових дистрофій Фаціо-лопатково-плечова м’язова дистрофія Міотонічна дистрофія

ПРОГРЕСИВНА ДИСТРОФІЯ М`ЯЗІВ - ЛІКУВАННЯ Значний прогрес у з'ясуванні генетики та молекулярних механізмів дегенерації м'язів Немає значних клінічних результатів у лікуванні - генна терапія - лікування стовбурових клітин - лікування "антисенс-олігонуклеотидами" догляд - неінвазивна підтримка дихання Лікування ускладнень

МИСТЯЧНА ДИСТРОФІЯ ТА МІОКАРД Регулярний ЕКГ та ехокардіографічний моніторинг серцевих функцій - доктор Дюшен, - доктор Беккер, - доктор Емері - Дрейфусс, - міотонічна дистрофія, - деякі форми джгута. Імплантація кардіостимулятора - міотонічна дистрофія - м’язова дистрофія Емері-Дрейфусса

ПІДТРИМКА ФАРМАКОЛОГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ Коензим Q 10 30 мг та 100 мг - дефіцит первинного коферменту Q10 - мітохондріальні міопатії - дегенеративні міопатії Вітамін С, рибофлавін, карнітин, креатин - намагання збільшити окислювальну здатність м’язів Деякі дієти - порушення МС-окислення - тригліцерит з довгим ланцюгом - міопатія Мак-Ардла - багата вуглеводами дієта

ХВОРОБА ПОМПЕ (глікогеноз II) спадкове метаболічне захворювання із спадковістю типу АР дефіцит лізосомної α-глюкозидази (кислої мальтази) дефіцит ферменту → зберігання глікогену в лізосомах м’язових волокон - викликає міопатію міопатія → прогресивний характер → несприятливий, часто летальний прогноз

ХВОРОБА ПОМПЕ - ЛІКУВАННЯ До кінця 20 століття хвороба не піддавалась лікуванню ферментно-замісною терапією - рекомбінантна альфа-глюкозидаза → значний прорив у лікуванні та прогнозі починається, як тільки починається ЕСЛ → більшим клінічним покращенням необхідність пошуку осіб із хворобою Помпе в SR → 5 пак. з дорослою формою П.ч. → 2 дитини з інфантильною формою P.ch.

ГОРЕСТИЧНІ НЕВРОПАТІЇ найчастіше спадкові НСО клінічно та генетично → дуже різноманітна група найпоширеніша форма вражає чутливі та рухові нерви = M. Charcot-Marie-Tooth = спадкова моторна та чутлива нейропатія (HSMN) Класифікація спадкових невропатій базується більше на молекулярно-генетичних свідченнях 40 генних мутацій

ХОРИСТИВНА НЕВРОПАТІЯ ТА МІОПАТІЯ Основні відмінності в клінічній інвалідності ХОРИСТИВНА НЕВРОПАТІЯ, уражені дистальні (акральні) м’язи, є порушення чутливості, спадкові міопатії уражені поясом, проксимальними м’язами, розладами чутливості м’язів тулуба

СІМЕЙНА АМІЛОЇДНА НЕВРОПАТІЯ спадкова полінейропатія зі спадковістю типу AD виникла приблизно в життя атрофія м'язів, втрата ваги, крайня смерть від кахетизації протягом 10-15 років від перших симптомів останніх років пацієнти - нерухомі, мінливі ускладнення в останні роки хвороба піддається лікуванню і прогноз пацієнтів значно покращився - трансплантація печінки - тафамідіс

ВИСНОВОК Проблемою «рідкісних розладів» та «наркотиків-сирот» (діагностика та терапія) повинні займатись спеціалізовані акредитовані центри. Центри та реєстри «рідкісних розладів» співпрацюють на європейському або глобальному рівні в Словацькій Республіці - myasthenia gravis, Хвороба Помпе, FAP, MMN - фаціо-лопатково-плечова м'язова дистрофія - міотонічна дистрофія Основні переваги, що випливають з реєстру - точність та прискорення діагностики - впорядкування лікування (↑ ефективність; ↓ ризики) - значне поліпшення прогнозу таких спадкових НСО, який донедавна мав летальний прогноз (FAP, Pompeho ch.)