Повстання, яке відбулося в результаті крику Долорес, мало своїм безпосереднім прецедентом велику групу змовників, яких сьогодні майже не пам’ятають. До "Гріто де Долорес" були організовані різні рухи, що вимагали змін у тодішній Новій Іспанії, серед них ми знаходимо так звані змови Вальядоліда та Керетаро.
Кажуть, що кількість учасників зустрічей з 1808 по 1810 рік становила до 105 осіб, хоча за іншими підрахунками вона зростає до 400. З цієї нагоди першою домовленістю, прихованою підпільною нарадою, було відправлення емісарів до міст регіону, з ідеєю утворення комісій у зазначених громадах для змови проти колоніального режиму. З іншого боку, ідея полягала в тому, щоб здійснити швидкий рух, заарештувати іспанців і залишатися там до тих пір, поки Повстанська армія не захопить столицю віце-королівства. На жаль, 12 вересня змову в Керетаро денонсував поштовий працівник Хосе Маріано Гальван. [два]