Його можна завантажити тут:

версія

Іспаномовна людина може вибрати з декількох чудових версій Нового Завіту. Їх можна розділити на дві групи. По-перше, версії, засновані на так званому Textus Receptus: різні видання «Рейна-Валера» 1909, 1960 та 1995 років, «Сучасна Рейна Валера» та проблемна Рейна Валера Гомес; англійською мовою, знаменита версія King James і Нова KJV. По-друге, версії, засновані на так званому критичному тексті. До них належать Нова міжнародна версія (NIV; та її аналог англійською мовою, Нова міжнародна версія), Бог говорить сьогодні, католицька Єрусалимська Біблія, Американська Біблія, Біблія нової мови, Переклад нового життя та Оновлена ​​Валерою/Рейна-Валера Текстуальна.

Я ціную плутанину, яка виникає у людей, коли вони читають версію, не пов’язану з Рейна-Валерою, виявляючи, що деякі слова або фрази відрізняються, що деякі слова чи фрази відсутні, і що є багато виносок у посиланнях на „інші рукописи”. Я сам мав такий досвід у підлітковому віці, коли почав використовувати Нову американську стандартну версію англійською мовою (її аналог - Американська Біблія) замість Біблії короля Джеймса, яку я завжди читав раніше.

То чому це змінилося? Оскільки в 1800-х роках була лавина значно старших рукописних відкриттів. Під "рукописом" ми маємо на увазі рукописну копію. Наші знання про оригінальний текст Нового Заповіту зростали. Так, Еразм доклав усіх зусиль, враховуючи кількість рукописів, якими він володів. Своє перше видання він склав, використавши лише шість рукописів, більшість із 11-12 століть. Але сьогодні існує понад 5000 давніх копій грецького Нового Завіту, будь то окремі чи повні копії. Два з них називаються синайськими (скопійовані в 4 столітті нашої ери) та александринськими (5 століття нашої ери). Вони майже повні Біблії. Обидва проживають у Британській бібліотеці в Лондоні; кожного разу, коли я проходжу повз, я наполягаю на заїзді до Бібліотеки, щоб побачити їх у своїх шафах. Коли я вперше побачив Синайтика, мене ознобило, коли я зазирнув крізь скло і прочитав грецькі літери, з’ясувавши, що це уривок з Євангелія від Марка. На сьогодні Сінайтіко все ще має власний веб-сайт (http://www.codexsinaiticus.org/en/)

Має сенс використовувати найдавніші копії Нового Завіту; оскільки вони були з часом наближені до оригінальних праць апостолів. Щоб навести лише один приклад, зараз ми маємо дуже старі копії Євангелія від Івана. Є сторінка, яка є частиною Івана 18, яка називається стор. 52. Він був скопійований близько 125 р. Н. Е. C; тобто це було зроблено лише через 30-40 років після того, як Іван спочатку написав своє євангеліє! На своєму комп’ютері я маю програму Logos/Libronix, яка дозволяє мені читати електронні стенограми всіх цих надзвичайно древніх рукописів та порівнювати один з одним. Насправді, я щойно відкрив стор. 52 і із задоволенням читав його оригінальною грецькою мовою.

У нас немає оригіналів книг Нової Завіти (які називаються "автографами"); вони нібито загинули. У той же час ми хочемо точно знати, що було написано. Як це можливо зробити? Праця багатьох вчених сьогодні полягає у вивченні цих тисяч рукописів, щоб спробувати реконструювати те, що писали апостоли. Це чітка мета кожного, хто працює в цій галузі: не вигадувати текст, не додавати, не видаляти, а точно визначити, що було написано спочатку, спираючись на всі докази. Цим би займався Еразм, якби він жив і працював сьогодні. Для віруючого все це представляє великий інтерес, оскільки ми розуміємо, що Бог надихнув апостолів писати Біблію так, як Він цього хотів ... і саме цю Біблію ми хочемо читати. Критичний текст включає інформацію з Синайського, Олександрійського та с.52 серед багатьох інших стародавніх копій Нового Заповіту. Його не називають "критичним", оскільки він хоче критикувати Слово Боже, а тому, що заснований на ретельному аналізі всіх доказів.

Деякі воліють вдаватися до твердження промоутерів 17 століття, що їх власною публікацією був "Textus Receptus", і тому вірою визнають, що це ідеальне або майже ідеальне зображення оригінального Нового Заповіту. Це безвідповідально, враховуючи те, що ми не отримали жодного божественного слова, яке б надихало це питання. Насправді жоден грецький рукопис, жоден, не є однаковим ні з видання Еразма, ні з Textus Receptus. Як і кожен вчений, Еразм вибрав з (небагатьох) доступних рукописів - кожен із чимось відмінним від іншого - вирішити, який, на його думку, був оригінальним текстом.

Можна прочитати Біблію з кожної з двох категорій і спастись, рости у Христі та визначати, що є здоровою доктриною. Незважаючи на аргументи деяких з кожної сторони дискусії, жодних рукописів немає грубих помилок, і жодна доктрина не додається і не вилучається Textus Receptus або критичним текстом. Це одна і та ж Біблія, і величезна кількість відмінностей незначні.

Я підкреслюю: НІВ з абсолютною ясністю вчить наступним вченням: Трійця, божество Христа, його титул "Син Божий", дівоче народження, втілення, спокута за наші гріхи кров'ю Христа, виправдання віра, покарання загублених у пеклі, здійснення старозавітного пророцтва, хрещення віруючих. Це вчить, що гомосексуальний секс - це гріх. Він не вчить жодної доктрини, особливо римо-католицької. Це не пропагує Новий час. Це не відкидає потреби в пості. Також критичний грецький текст не змінює жодної з цих доктрин. Я кидаю виклик будь-якому читачеві цього нарису, щоб довести, що я не правий. Він не був перекладений гомосексуалами чи лесбіянками, а також не сприяє таким гріхам. Його переклали не люди Нового часу, а сильні євангельські християни. Я закликаю своїх читачів не слухати байки, а йти за правдою.

Отже, я все ще читаю з Біблії короля Джеймса; Я викладаю і проповідую Рейну-Валеру 1995 р. Я також використовую Єрусалимську Біблію, Бог говорить сьогодні, Нову міжнародну версію (та Нову міжнародну версію англійською мовою) та інші. Я написав коментар, заснований на тексті NIV до 1 Коринтян, і визначив, що версія чудова своєю точністю та вірністю грецькій мові. Думаю, я читаю Боже Слово у всіх цих Бібліях, хоча наполягаю на тому, що версії, засновані на найкращих рукописах, (трохи) надійніші, ніж версії, засновані на пізніших рукописах. З цієї причини я не маю суперечок з тими, хто, наприклад, використовує Reina-Valera 1960 з міркувань переваги. Я заперечую, коли чую, як люди говорять, що Textus Receptus є найбільш правдивим - ідея, яку вкрай важко встановити, враховуючи, що вона була опублікована в історичний час, коли було неможливо вивчити тисячі рукописів, які ми маємо зараз.

Однак до цього моменту не повинно бути жодних суперечок.

Але з іншого куточка ми чуємо голоси, які мене дуже турбують. Вони стверджують, що лише одне грецьке видання (друковане видання, яке люди назвали Textus Receptus) є Словом Божим, або що одна версія (наприклад, Reina-Valera 1960) є єдиною натхненною Біблією для іспаномовних людей . Вони стверджують, що будь-яка семінарія, що використовує NIV або подібну версію, здалася "темній стороні". Як це мене образило, коли хтось колись вклав у мою копію NIV брошуру, де написано, що я використовував версію диявола. Я не хотів би пропагувати чи навчати з сатанинської Біблії, а також жоден послідовник Ісуса; як людина, яка любить Писання, я не можу винести такого звинувачення. І що за кишки, позначати Біблію знаряддям пекла! Який спосіб образити дар Божий!

Ось конкретна теорія змови, знайдена в Інтернеті, яка циркулює по електронній пошті; проголошує, що NIV - це "Нова міжнародна перспектива". Деякі з його пунктів, з нашими відповідями:

Цей приклад з 1 Петра 4: 1 показує, що наше розуміння грецького тексту в основному є питанням перспективи: ті, хто користується Textus Receptus, кажуть, що критичний текст "опустив" фразу "для нас". І гріх щось пропустити зі Слова, як сказано в Об'явленні 22:19 - «І якщо хтось відніметься від слів книги цього пророцтва, Бог забере свою частину від книги життя і від святого місто та з речей, що вони написані в цій книзі »(Рейна-Валера 1995). Гаразд. Однак редактори критичного тексту вирішили, що фраза "для нас" була написана не Петром, а була додана роками, можливо, століттями пізніше. Вони також поважають, що ніхто також не повинен нічого додавати до Писання. Тому достатньо такої мови, як "опущена" та "змінена". Досить звинувачень, таких як "ножиці корупціонерів понівечили оригінал" [http://www.paraguayforchrist.com/images/10razonesporquecristianosnodebenusarla1960.pdf]. У всіх одне і те ж бажання - проаналізувати докази, щоб максимально наблизитися до оригінального тексту.

Деякі йдуть далі і кажуть, що та чи інша версія є єдиною натхненною Біблією: є прихильники Біблії короля Джеймса, або Рейни Валери 1960 або 1909, або навіть Рейни-Валери 1602. Наприклад: «Брати вірять вірою, що ми вже мати благословенне врятоване і збережене Слово Боже в Біблії Рейни-Валери 1960 року та попередніх редакціях ". [Чи є Біблія Рейна-Валера Словом Божим? У http://www.literaturabautista.com/node/98%5D "Вірити вірою"? Я повірю в це вірою, якщо і коли це доктрина, чітко викладена в Біблії. Але небіблійне вчення повинно бути прийняте сліпою вірою ... такою вірою, яку святі останніх днів вимагають від своїх членів прийняти Книгу Мормона. У такій доктрині жодна людина не може вимагати від нас. Навіть питання, яка версія є справжнім Словом Божим? це сформульовано неприйнятно: передбачається, що існує лише одна правильна версія, і зараз справа лише в ідентифікації. Це була помилка ранньої церкви, яка прийняла грецьку версію Старого Завіту (Септуагінта) як натхненну Біблію, а також римську церкву, взявши латинську версію Вульгату як єдине натхнене Слово.

Однак важко переконати теоретиків змови, які уявляють, що певні вчителі (включаючи мене) поєднують із Сатаною, Новим часом, окультизмом і Папою Римським знищити Біблію. «Теорія змови складається із пояснення події або ланцюга подій, які вже відбулися або які мали відбутися (загалом політичні, соціальні, популярні чи історичні), з приховування її справжніх причин від загальновідомих відомостей чи таємного сюжету, часто вводячи в оману, шляхом група потужних і впливових людей чи організацій, які залишаються в тіні ". (Вікіпедія) Теоретики представляють себе так, ніби вони є людьми з конфіденційною інформацією, однак вони залежать від емоційних аргументів, наприклад: Сатана мав на меті спотворити Слово Боже з Едемського саду ... тоді, якщо ваша Біблія не погоджуйся зі мною, ти жертва диявольської змови. Серед виявлених помилкових аргументів є такі:

Труднощі з №6 полягають у тому, що можна практикувати таку ж провину, об'єднуючись з людьми, пов'язаними з Textus Receptus. Наприклад, Textus Receptus передавали шанувальники Діви Марії (Грецька православна церква)! Еразм був католицьким ченцем і священиком; він скаржився на церкву, але, що ще важливіше, він був активним противником Лютера та реформації, і все своє життя провів у римській церкві. Він також був відданий Марії. Свій грецький Новий Завіт він присвятив Папі Леву X, який із радістю отримав цю честь. Секти Свідків Єгови та мормони були засновані на версії короля Джеймса ... подібно до того, як інші секти продовжуватимуть використовувати NIV та інші версії для перекручення євангелії. Вина через асоціацію - це гра, в яку можуть грати дві сторони ... але це нічого не доводить, і це не правильно для віруючого.

То що зробити висновок? Рейна-Валера - це Слово Боже, хоча воно базується на щонайменше різних рукописах. NIV - це Слово Боже, і воно базується на дещо кращих рукописах. Отже, давайте вивчати Біблію, і досить теорій змови!

Відповідні записи:

"Нова міжнародна версія - диявольська версія?" Гері Шогрен, кандидат наук у Новому Завіті, професор Семінарії ESEPA, Сан-Хосе, Коста-Рика