КВІТЕНЬ 2014 р. № 1 Том 2
Розділ: Спеціальний документ
Як цитувати цю статтю
Gallardo Trujillo C, Salguero Cabalgante R. Бібліографічний огляд добавок йоду під час вагітності та лактації. Акушерки сьогодні 2014; 2 (1): 31-5.
1 Кармен Галлардо Трухільо, 1 Росіо Сальгеро Кабалганте
1 Медсестри, акушер-гінекологи (акушерки), Університетська лікарня Вірген дель Росіо, Севілья.
Достатнє споживання йоду під час вагітності має важливе значення для синтезу материнських гормонів щитовидної залози та адекватного неврологічного розвитку плода. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у всьому світі дефіцит йоду є найважливішою причиною пошкодження мозку, яку можна запобігти. Іспанія входить до числа йододостатніх країн, однак дослідження, проведені серед вагітних, показують, що харчовий статус йоду з йодурії нижче рекомендованого діапазону під час вагітності.
Ми плануємо переглянути дані про добавки йоду під час вагітності та лактації в Іспанії. Дослідження, систематичні огляди та різні наукові товариства підтримують прийом таблеток під час вагітності та лактації.
Достатнє споживання йоду під час вагітності необхідно для того, щоб забезпечити адекватний синтез гормонів щитовидної залози у матері та хороший неврологічний розвиток плода. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), на глобальному рівні дефіцит йоду є найважливішою причиною пошкодження мозку, яку можна запобігти. Іспанія належить до групи йододостатніх країн; однак, на основі вимірювань йоду в сечі, дослідження серед популяцій вагітних жінок показали, що харчовий статус йоду нижче рекомендованого діапазону під час вагітності.
Були розглянуті дані про добавки йоду під час вагітності та годування груддю в Іспанії. Ряд досліджень, систематичні огляди та різні наукові товариства підтримують використання таблетованих добавок під час вагітності та лактації.
вагітність; лактація; йод; дефіцит йоду; добавки йоду; йодна профілактика
Вступ
Достатнє споживання йоду під час вагітності має важливе значення для синтезу материнських гормонів щитовидної залози та адекватного неврологічного розвитку плода (1).
Йод є основним мікроелементом для організму, який потрібно вводити щодня з їжею. Його функція необхідна для утворення гормонів щитовидної залози, які, в свою чергу, діють на різні органи та системи тіла, особливо для розвитку центральної нервової системи з найперших етапів ембріонального та внутрішньоутробного розвитку. Плід у першій половині вагітності повністю залежить від тиреоїдних гормонів матері. Починаючи з 20 тижня гестації, щитовидна залоза плода функціонально активна, але їй потрібен материнський йод для нормальної продукції гормонів щитовидної залози, а також для захисту головного мозку до народження (2).
Під час вагітності збільшення потреб у гормонах щитовидної залози відбувається через фізіологічні модифікації, що відбуваються у відповідь на метаболічні потреби вагітності. Цього збільшення можна досягти лише пропорційним збільшенням гормональної продукції, яка безпосередньо залежить від наявності йоду в раціоні. Крім того, під час вагітності спостерігається, у фізіологічному плані, збільшення виведення йоду з сечею через збільшення клубочкової фільтрації (3).
Дефіцит йоду (DY) у вагітних, які не вживають всередину достатньо для задоволення потреб у цьому мікроелементі, зумовлює гіпотироксинемію та, як наслідок, збільшення циркулюючого тиротропіну (ТТГ) під час вагітності, що може спричинити збільшення об’єму щитовидної залози до 50%. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), DY є найважливішою причиною пошкодження мозку у всьому світі. Ще трохи більше двадцяти років тому розладами, найбільш класично пов’язаними з DY, були зоб як найпомітніший і найчастіший, а кретинізм, який, хоча і набагато рідше, є найсерйознішим розладом. Згодом було додано цілу низку розладів, серед яких виділяються збільшення абортів, недоношеність, наявність психомоторного дефіциту різного ступеня, гіпотиреоз, субклінічний гіпертиреоз та дефіцит слуху. Усі ці зміни відбуваються не лише в популяціях з важким ДГ, але також існує ризик серед груп з легким або помірним дефіцитом (4).
Отже, зараз визнано, що будь-який ступінь дефіциту йоду у матері, хоч і незначний, потенційно шкідливий для розвитку мозку плода та новонародженого (5).
Потреби в йоді змінюються залежно від віку та від фізіологічного становища людини. Необхідне щоденне споживання не є точно визначеним, хоча, за оцінками, воно становить щонайменше 90 мкг/день від народження до 6 років, 120 мкг до статевого дозрівання, 150 мкг для дорослих та не менше 230-260 мкг під час вагітності та годування груддю ( 6).
Йод переважно всмоктується з тонкої кишки, проникає через плацентарний бар’єр і виділяється грудним молоком. Його елімінація відбувається в основному через сечу і меншою мірою через фекалії. Для діагностики порушень йододефіциту існують три лабораторні показники: вища концентрація ТТГ в крові новонароджених, вища концентрація тиреоглобуліну і менша концентрація йоду в материнській сечі (7).
Після більш ніж чотирьох десятиліть задокументованого дефіциту йоду в Іспанії, в 2004 р. ВООЗ включила його до країн з оптимальним живленням йодом, на основі досліджень 10 попередніх років, проведених серед школярів та дорослого населення деяких громад, в яких він насправді спостерігали значну зміну йодурії у порівнянні з попередніми дослідженнями, досягаючи медіани вище 100 мкг/л, граничної точки, вище якої ВООЗ визначає популяцію з достатнім вмістом йоду (8).
Епідеміологічні дослідження серед населення вагітних жінок з різних автономних спільнот показують, що харчовий статус йоду, який оцінюється за допомогою йодурії, нижче діапазону, рекомендованого ВООЗ під час вагітності, за винятком вагітних, які споживають добавки. Всі ці дослідження мають медіани нижче 150 мкг/л, що є граничною точкою, вище якої ВООЗ встановлює, що вагітна популяція має достатнє йодне харчування (7,9).
Більша доступність і споживання продуктів, багатих йодом, переважно молока та похідних продуктів, безконтрольно сприяло покращенню харчового статусу йоду. Однак загальна йодизація та споживання йодованої солі у понад 90% домогосподарств (критерії, встановлені ВООЗ та іншими міжнародними організаціями як заходи, що гарантують достатнє споживання йоду в раціоні та які продемонстрували його корисність для контрольованого та стійкого контролю викорінення DY в деяких країнах) і надалі не повторюються іспанськими адміністраціями охорони здоров'я.
Найкращою стратегією запобігання дефіциту йоду є споживання йодованої солі, як рекомендують ВООЗ, Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) та Міжнародна рада з контролю за розладами йододефіцитної недостатності. Щоденні добавки, крім регулярного вживання йодованої солі, з додатковою добавкою для всіх вагітних, які годують груддю або планують вагітність, дозволяють досягти рекомендованих норм споживання йоду з широким запасом безпеки до максимально допустимої концентрації 600 та 1100 мкг йоду, встановлених європейськими та американськими організаціями охорони здоров'я відповідно (4).
Можливість того, що фармакологічні добавки йоду можуть збільшити поширеність післяпологового тиреоїдиту (ТПП), заснована на попередніх епідеміологічних дослідженнях, які показали меншу поширеність ТФП в районах з дефіцитом йоду, ніж у тих, що мають адекватний харчовий статус йоду, було виключено в результаті кількох досліджень контрольовані клінічні випробування, проведені в останні роки. Добавки йоду під час вагітності не збільшують поширеність та тяжкість РРТ або швидкість позитивного впливу на антитіла щитовидної залози у матері. Добавки йоду після пологів також не пов'язані з більшою поширеністю ТЕС (4).
Мета
В якості основної мети ми пропонуємо переглянути дані про добавки йоду під час вагітності та годування груддю, а також рекомендації різних наукових товариств щодо корекції гестаційного СД в Іспанії.
Метод
Бібліографічний огляд здійснюється за допомогою пошуку в Medline, Cochrane, Cuiden, Всесвітній організації охорони здоров’я та наукових товариствах із пошуковими термінами: «вагітність», «лактація», «йод», «йодна недостатність», «йодна профілактика» та “добавки йоду”.
Критерії включення
Пошук проводився між 2000-2014 роками, відбираючи систематичні огляди, мета-аналізи, несистематичні огляди та клінічні випробування з цього питання іспанською та англійською мовами.
Результати
Після бібліографічного огляду було виявлено наступні дослідження, які обґрунтовують необхідність вагітним і годуючим жінкам приймати йодні добавки.
У систематичному огляді Mahomed et al. (11) було включено три клінічні випробування, які вивчали вплив добавок йоду на 1551 вагітну жінку з районів з важким дефіцитом йоду. Результати показують статистично значуще зниження смертності у дітей (відносний ризик, коефіцієнт ризику: 0,71; довірчий інтервал, 95% ДІ: 0,56-0,90) та зменшення поширеності кретинізму через 4 роки (ОР: 0,27; 95% ДІ: 0,12-0,60), а також кращий психомоторний розвиток у віці від 4 до 25 років. Автори огляду вирішили вилучити його для оновлення даних, і нова версія ще не опублікована (11).
В іншому огляді Кокрана, опублікованому Wu et al. (12) у 2002 р. Метою було порівняти добавки з йодованою сіллю та іншими формами йодування або плацебо; Було проаналізовано шість досліджень, і спостерігалася тенденція до зменшення зоба йодованою сіллю (не суттєво у всіх дослідженнях), і досягнуто поліпшення йодованого харчування, хоча воно не досягає рекомендованого ВООЗ.
Дослідження Berbel et al. (13), в 2009 році серед іспанського населення, використовуючи шкалу Бруне-Лезіна, оцінювали когнітивні показники у трьох групах дітей у 18 місяців. Група вагітних з низьким рівнем FT4, яким йод додавали з початку гестації (4-6 тижнів, n = 13), іншу в кінці першого триместру (12-14 тижнів, n = 12) та третя група після пологів (n = 19). Відмічено значне збільшення когнітивних показників трьох груп, з вищим коефіцієнтом розвитку в групі, яка найбільше піддається йодним добавкам (101 проти 92 проти 87, с