- Пошук
- Клінічні ознаки та симптоми
- Класифікації
- Гени
- Інвалідність
- Енциклопедія для широкого загалу
- Енциклопедія для професіоналів
- Посібники для надзвичайних ситуацій
- Джерела/процедури
Пошук рідкісного захворювання
Інші варіанти пошуку
Алкаптонурія
Визначення захворювання
Рідкісне порушення обміну фенілаланіну та тирозину, що характеризується накопиченням гомогенетичної кислоти (HGA) та її окисленого продукту, бензохінон оцтової кислоти (BQA), у різних тканинах (хрящі, сполучна тканина) та рідинах тіла (сеча, піт), викликаючи потемніння сечі під впливом повітря, а також синювато-сіре забарвлення склер і спіралі вуха (охроноз), а також інвалідизуюче захворювання суглобів, що вражає як осьовий, так і бічний суглоби. периферичне (охронна артропатія).
ОРФІЯ: 56
Резюме
Епідеміологія
В більшості етнічних груп поширеність при народженні становить приблизно 1/250 000 до 1/1 000 000. Захворювання найчастіше спостерігається у Словаччині та Домініканській Республіці, де на нього страждає до 1 із 19 000 новонароджених.
Клінічний опис
Багато постраждалих людей протікають безсимптомно і не знають про свій стан до повноліття. Однак гомогенетичну ацидурію можна визначити у немовлят за наявністю темних плям на підгузниках. Після третього десятиліття життя починають спостерігатись незвична пігментація склери та шкіри, що покриває хрящі, а також симптоми опорно-рухового апарату, такі як біль у спині та скутість. Велике ураження периферичних суглобів зазвичай відбувається через кілька років після змін у хребті, що часто призводить до кінцевої стадії захворювання суглобів. Охронічна артропатія в периферичній формі, як правило, має дегенеративний характер. Після четвертого десятиліття життя рухливість суглобів зменшується. Може бути присутнім анкілоз. Також можливі переломи хребців та довгих кісток. Інші особливості можуть включати сечостатеві ускладнення (наприклад, камені в нирках, сечовому міхурі та передміхуровій залозі) та серцеві (мітральний вальвуліт, аритмії), а також дихальну недостатність через ураження опорно-рухового апарату.
Етіологія
Пацієнти є гомозиготними або складеними гетерозиготними за мутацією втрати функції (понад 200 різних варіантів, описаних у всьому світі) у гені HGD, який кодує гомогентизат 1,2-діоксигенази, фермент у катаболічному шляху фенілаланіну та тирозин. Неможливість розщепити HGA призводить до його накопичення. Пошкодження тканин виникає в результаті відкладення пігменту меланінового типу, який є полімеризованою формою BQA з високим спорідненістю до сполучної тканини. Цей пігмент здатний викликати численні окисно-відновлювальні реакції та індукувати вироблення вільних радикалів, завдаючи більшої шкоди сполучній тканині.
Методи діагностики
Діагноз підозрюється під час клінічного обстеження і базується на концентрації HGA, виявленої в сечі за допомогою визначення газової хроматографії та мас-спектроскопії. Оскільки у багатьох пацієнтів не спостерігається потемніння сечі, може бути доцільним кількісно визначити HGA у всіх пацієнтів з рентгенологічними ознаками остеоартриту. Рентген хребта виявить дегенерацію диска в поєднанні з щільним кальцинозом, особливо в області попереку. Генетичне тестування підтверджує діагноз.
Диференціальна діагностика
Диференціальний діагноз включає гостру переривчасту порфірію, ревматоїдний артрит, хворобу Бехтерева та остеоартрит.
Генетичні поради
Захворювання передається аутосомно-рецесивно, з 25% ризиком передачі захворювання потомству, коли обоє батьків не страждають носіями.
Лікування та лікування
Лікування є паліативним. Обмеження в харчуванні (дієта з низьким вмістом білка) є корисним, але дотримання, як правило, обмежене. Лікувальна терапія (парацетамол, нестероїдні протизапальні препарати), пов’язана з лікувальною фізкультурою, допомагає мінімізувати біль та покращити діапазон рухів суглобів. Літнім людям може знадобитися видалення та зрощення поперекових дисків. Також може знадобитися заміна тазостегнових або колінних суглобів. Також були запропоновані інші терапевтичні стратегії, спрямовані на модифікацію зміненого шляху фенілаланін-тирозин (наприклад, нітизинон). Показано, що використання нітизинону поза метами зменшує швидкість прогресування захворювання; однак довгострокову ефективність та безпеку цього препарату у дорослих пацієнтів, а також найбільш підходящий вік для втручання ще не визначено (в даний час існує відкрите клінічне випробування та спостережне дослідження).
Прогноз
Тривалість життя істотно не зменшується, але біль може бути постійним, а поступове погіршення функціональних можливостей обертається втратою рухливості, тому пацієнти часто потребують використання фізичних засобів (милиць, інвалідного візка). Серцеві ускладнення часто загрожують життю і можуть погіршити прогноз.
Експерти: Pr Berardino PORFIRIO - Останнє оновлення: Серпень 2019