Як правильно готувати і готувати овес до вживання

овес

вівсянка Це пластівці, які вживають дедалі більше, можливо, тому, що це хороша альтернатива декстринованим зерновим кашам, які ми зазвичай знаходимо в аптеках та супермаркетах; але чи знаємо ми, як правильно його підготувати?

Як правильно годувати овес та інші злаки

Чи потрібно замочувати його заздалегідь? Може, приготувати його? Чи можна їсти пластівці сирими безпосередньо? На відміну від того, що ми можемо подумати, вівсяні пластівці не слід використовувати, як звичайні ультра-оброблені пластівці для сніданку: ми повинні готувати його раніше.

Крупи мають у своєму складі ряд антиелементи, речовини, які заважатимуть травленню та засвоєнню поживних речовин, які наш організм зацікавлений засвоїти.

Ці антинутрієнти є механізмом захисту рослин для збереження зерна при попаданні його в організм тварин, щоб воно могло проходити через травну систему без змін; згодом викидається назад назовні через кал і тим самим гарантує безперервність видів рослин.

Ці речовини корисні для рослини, але вони не корисні для нас. Регулярне споживання вівсяного сирого вівса може призвести до запалення та розладів травлення, газів та інших симптомів з часом. Це пов’язано з прийомом інгібіторів ферментів, фітинової кислоти та лектинів, які не були належним чином трансформовані.

Три варіанти приготування вівсяних пластівців

Для проростання рослини потребують вологості, часу, теплого середовища та легкої кислотності. Правильно підготувати крупу означає здійснити перетворення, імітуючи те, що відбувається в природі: воно включає замочування в теплій воді та слабокислому середовищі для приготування каші або каші, або тривале і повільне бродіння закваски при приготуванні хліба, наведемо деякі приклади.

Щоб інактивувати ті антинутрієнти, які перешкоджають травленню, ми можемо зробити ці три речі перед споживанням злаків:

Замочіть зерно в теплій воді. Ми накриємо його і дамо йому просочитися принаймні на ніч (максимум 24 години). Наступного ранку ми процідимо овес, відкинемо мокнучу воду і зможемо з неї приготувати трохи каші, трохи млинців тощо. Важливо, щоб вода була теплою і не холодною, оскільки фітаза, яка буде розщеплювати фітинову кислоту, потребує тепла.

Замочіть овес у кислому середовищі. Ми можемо зробити це кількома способами: наприклад, за допомогою лимонного соку або оцту. Це прискорює розщеплення антиелементів. Для цього ми додамо 2 столові ложки лимонного соку на кожну чашку вівсяних пластівців і додамо теплу воду, поки весь овес добре не покриється.

Залишимо його на ніч накритим (до 24 годин) і будемо діяти так само, як і у варіанті 1 (проціджуємо і використовуємо для приготування каші на молоці чи овочевому напої тощо). При нагріванні води та кислотному рН антинутрієнти швидше розкладаються. Згодом вівсяній каші буде потрібно зовсім небагато часу на приготування, буде достатньо декількох хвилин.

Водний кефір, комбуча, сироватка. Що ми тут робимо, так це додавання не тільки кислого середовища, а й пробіотичне середовище. Також ми додамо по 2 столові ложки на кожну чашку вівса. Вода не може бути дуже гарячою, оскільки ми не хочемо, щоб мікроорганізми в нашому пробіотичному середовищі гинули. У сироватці є бактерії, що виробляють молочну кислоту, яка також розщеплює фітинову кислоту і має дуже нейтральний смак.

Чи можемо ми вживати сирий овес після замочування або ферментації?

Ми можемо, але це не рекомендується. Найкраще готувати його після того, як ми його замочили, з моменту варіння він збільшує розкладання антинутрієнтів. Отже, ми могли б приготувати багату вівсяну кашу з нашим ферментованим вівсом. Це просто, ми просто доведемо його до кипіння, а коли воно закипить, ми знизимо вогонь і дамо йому варитися протягом 3-5 хвилин.

Дізнайтеся, із чого складається безпечний БЛВ, якими прийомами та рецептами ви можете скористатися та як діяти у разі задухи, за допомогою нашого Інтернет-курсу «Прикорм та відлучення від дитини»

Якщо ви вегетаріанець, карієс, проблеми з травленням, якщо у вас є дитина (травна система ще дещо незріла) або є проблеми зі здоров’ям, найкраще вибрати найбільш „ефективний” варіант; інакше кажучи: замочувати, бродити і варити (а якщо у нас немає сироватки, кефіру чи комбучі, додайте принаймні кисле середовище, таке як лимон).

Що стосується немовлят, то найбільш доцільним пробіотиком є ​​сироватка, краще, ніж комбуча або кефір, оскільки останні 2 виробляють трохи спирту під час бродіння. Це практично непомітна кількість, але не рекомендується для немовлят.

Автор

Наталія Морагес

Мама 2. Дієтолог-дієтолог і фармацевт. Експерт з питань харчування немовлят, вагітності та ожиріння.