Я хотів би зробити такий запит:
ї Чи можна множину вживати із родовими іменниками? Наприклад, правильно сказати:
"Овочевий суп"? Я вважаю, що правильним є "овочевий суп",
"Асортимент морепродуктів", замість "асортимент морепродуктів".
Деякі автори встановлюють ієрархію між іменниками, поділяючи їх на конкретні та абстрактні, конкретні на загальні та власні, загальні на загальні та предметні, а загальні на індивідуальні та колективні.
Але поняття загальності - це не дуже однорідне поняття. Крім того, існують абстрактні назви речовини (багато терпіння, багато ненависті), групи, які є одночасно безперервними (сімейний ескорт) та розривні тези (різні якості, три властивості, дві чесноти, безліч обов’язків).
Чи можете ви вживати множину з родовими іменниками? Загальний термін не обмежується одниною. Узагальнення можна виразити в однині та у множині. Інша річ - це безперервні іменники, які вживаються лише в однині, хоча іноді вони можуть мати розривне тлумачення шляхом перекатегоризації. Вживані у множині вони змінюються від категорії безперервних до розривних.
Овочевий суп.
[назва теми/континууму: "суп з овочів"]
Овочевий суп .
[розривна назва/окремі об'єкти: "овочевий суп різних видів"]
"Плюралізація безперервних назв породжує контрасти або зміни значення, як правило, пов’язані з процесами перекатегоризації, які протиставляють речовині чи речовині типи, класи чи стандартні заходи, в яких вона може бути обмежена". [Амбадіанг, Теофіл: „Номінальна гнучкість. Стать та номер ”. У: Боске, Ігнасіо/Демонте, Віолета (ред.): Описова граматика іспанської мови. Мадрид: Real Academia Espaсola/Espasa Calpe. 1999, п. 74.3.2.1]
«Традиційно термін ' загальний 'Застосовується до словосполучень іменників, що стосуються класу чи виду, а не до конкретних предметів або конкретних величин. Відповідно, підкреслені фрази в наступних прикладах мають загальне тлумачення:
Тиранозавр жив у крейдовий період.
Кити вони здійснюють великі міграції.
У багатьох дієтах це не рекомендується масло.
Однак ми говоримо про узагальнені іменникові вирази також у тих випадках, коли ми маємо на увазі не класи чи види, а окремих осіб або пари особин (але слід зазначити, що середовище речення зазвичай є загальним або числовим):
Киту для їжі потрібна велика кількість планктону.
Двоє друзів завжди допомагають одне одному.
З вищевикладеного випливає, що загальність в іменних словосполученнях не може розглядатися як однорідне поняття і вимагає принаймні окремого аналізу певних іменникових фраз та невизначених родових фраз. Отже, важко унітарним способом зібрати умови, які повинні виконуватися, щоб номінальний вираз був загальним ". [Леонетті, Мануель: “Стаття”. У: Боске, Ігнасіо/Демонте, Віолета (ред.): Описова граматика іспанської мови. Мадрид: Real Academia Espaсola/Espasa Calpe. 1999, п. 12.3.3.1]
«З усіх класів загальних назв класифікація, яка має найбільше синтаксичних наслідків і та, що приділяла найменше уваги в традиції, - це та, яка відрізняє загальні імена бухгалтери ’[= переривчастий або стримано] та ' незліченний ’[= безперервний, вимірюваний, оф предмет ]. " [Боске, Ігнасіо: “Загальна назва”. У: Боске, Ігнасіо/Демонте, Віолета (ред.): Описова граматика іспанської мови. Мадрид: Real Academia Espaсola/Espasa Calpe. 1999, п. 1.2.1]