Вчені з Барселонського інституту біомедичних досліджень (IRB) виявили, що печінка та мозок взаємодіють для регулювання апетиту, оскільки відчуття голоду пов'язане з кількістю глюкози, що зберігається в печінці. "Необхідно шукати методи лікування, щоб підвищити рівень глюкози в печінці через її позитивний вплив на діабет та ожиріння", - сказала директор IRB та керівник дослідження Джоан Гіноварт.
Дослідження, опубліковане в журналі "Діабет", передбачає, що печінка зберігає надлишок глюкози, цукру у вигляді глікогену - ланцюгів глюкози - які вона потім виділяє відповідно до енергетичних потреб організму. Пацієнти з діабетом погано накопичують глюкозу в печінці, що є однією з причин - не єдиною - чому вони страждають гіперглікемією, тобто у них занадто багато цукру в крові.
В експерименті з мишами дослідження показало, що коли печінка має високі запаси глюкози, вона не дає тваринам набирати вагу, навіть якщо їм пропонують дуже апетитну дієту, оскільки вони відчувають ситість. За словами Гуйноварта, вперше вчені спостерігають зв’язок між печінкою та апетитом; саме тому він вважає, що збільшення виробництва печінкового глікогену було б ефективним засобом для поліпшення діабету та ожиріння.
"Цікаво спостерігати, що те, що відбувається в печінці, впливає безпосередньо на апетит, і ми розкриваємо те, що відбувається на молекулярному рівні", - пояснив Гіноварт, який керує однією з найдосвідченіших лабораторій у світі з метаболізму глікогену та пов'язаних патологій. Вчені дивувались, чому миші, які накопичували більше глікогену в печінці, навіть отримуючи апетитну дієту, не товстіли.
На додаток до перевірки того, що вони їдять менше, вони побачили, що в мозку цих мишей було мало стимулюючих апетит молекул, тоді як у них було набагато більше молекул, що пригнічують апетит. "І ми нарешті знайшли підказку із сигналом, який може пояснити зв'язок печінки та мозку", - зізналася Ілліана Лопес-Солдадо, докторант, яка протягом трьох років працювала над цими експериментами з мишами.
Ключем до зв’язку печінка - мозок є АТФ - молекула, яка використовується усіма живими організмами для забезпечення енергією клітин, і яка зазвичай змінюється при діабеті та ожирінні. "Ми бачили, що вони чудово корелюють високий рівень глікогену в печінці, постійний рівень АТФ і високий рівень насичуючих молекул в мозку мишей", - сказав Лопес-Солдадо.
Дослідження було оприлюднено напередодні святкування Всесвітнього дня боротьби з діабетом - захворюванням, яким страждають понад 382 мільйони людей у всьому світі, хоча органи охорони здоров’я прогнозують, що до 2035 року кожен десятий чоловік буде хворіти на діабет. Що стосується ожиріння, тісно пов’язаного з початком діабету 2 типу, найпоширенішої форми діабету, цифри ще вищі.
У 2008 році понад 200 мільйонів чоловіків та майже 300 мільйонів жінок страждали ожирінням. "Розуміючи, що погано діє на діабет та ожиріння на молекулярному рівні, ми будемо ближче пропонувати нові терапевтичні цілі та знаходити рішення", - сказав Гіноварт, який зазначав, що обидві хвороби можна запобігти, збалансовано харчуючись та виконуючи фізичні вправи щодня. "За наявності лише хороших звичок випадки діабету 2 типу впали б наполовину", - підкреслив Гіноварт.