Короткий словник словацької мови

1. наповнити рідиною (зазвичай без пульпи): пупок є якщо

правопис

2. текти кудись, вливати: вода н-ла в канал;

Правила словацької орфографії

pour ‑leje ‑lejú ‑lial dok.; налити

  • Словник словацької мови (з 1959 - 1968) 1

    1. (що, куди) скидати рідину одним потоком з одного (вищого) місця (зазвичай переливаючи з одного контейнера в інший);
    наповнити посудину, виливши, десь щось виливши: я вилив газу котячому хвосту. (Стод.) Налила йому вечерю на тарілку. (Команда.);
    n. вода, молоко (вода, молоко) у склянку;
    n. хтось келих (за чашку) вина;
    Я проповідую ковдру. (Рис.);
    прен. n. комусь мужність, віра, сміливість, розум тощо. змусити когось здобути мужність, віру, сміливість, розум тощо.

    ● н. олії на вогні сприяють більшій інтенсивності чогось, викликають бурхливий (більш бурхливий) хід чогось;
    n. комусь чисте вино прямо, відверто, підступно, бути чесним з кимось, бути чесним, сказати щось чесно;

    2. (що, кого чим) наповнити наливною рідиною, наповнити рідиною: Залити голову видом м’яса, можливо, м’яким металом. (Кук.) Тільки те, чим людина виливає живіт. (Тадж.) Прен. вираз n. напоїти когось багато вином;

    нед. налити, -і, -гей

    1. (шляхом) наповнення рідиною (соком): бруньки дерев заливали м’якоттю. (Урб.);
    прен. Мої кінцівки зливались із силою. (Мал.) Долину вилило туманом. (Тат.)

    2. вираз (чим, чим навіть без цього.) пити (з великою кількістю випитої рідини, як правило, міцних напоїв): н. з вином;
    Горілку наливали. (Раптом.) Я налив собі, як це свідчить. (Кук.)

    3. текти, проникати, десь лити: у мене наливали воду (навіть не-ос. Воду вливали мені в черевики);
    Сльоза, що лилася їй на око, покотилася по щоці. (Кук.);

    нед. налити

    виливна людина. р. хатина. частина виливки виступає на її поверхню