Домінуючий імуноглобулін (Ig) знаходиться в сироватковому IgG людини. Це довгострокове захисне антитіло проти багатьох інфекційних агентів. IgG - це поєднання чотирьох різних підкласів: IgG1, IgG2, IgG3 та IgG4. Пацієнти, яким бракує одного або двох підкласів IgG або мають значно низький рівень, але інші рівні імуноглобуліну є нормальними, мають дефіцит підкласу IgG, що зазвичай супроводжується клінічними проявами.
Класи та підкласи імуноглобулінів
Імуноглобулін G
Імуноглобулін G (IgG) становить приблизно 75% сироваткових імуноглобулінів людини. Молекули IgG синтезуються та секретуються клітинами плазми B. IgG є домінуючим імуноглобуліном у позаклітинній рідині, що утворюється після багаторазової імунізації, що виникає як вторинна відповідь на IgM. Він ефективний для нейтралізації бактеріальних токсинів, інактивуючи віруси, має опсонізуючу здатність, полегшуючи таким чином фагоцитоз і активізуючи комплемент. Він проникає через плаценту і є єдиним імуноглобуліном у новонародженого немовляти, який захищає його від інфекції в перші тижні життя. Існує 4 підкласи IgG, вироблення яких залежить від властивостей провокуючого антигену. Підкласи IgG вносять свій внесок у загальну концентрацію в сироватці крові наступним чином: IgG1 60-70%, IgG2 14-20%, IgG3 4-8% та IgG4 2-6%. Відносна концентрація окремих підкласів характерна для кожної особини і корелює з деякими ознаками алотипу, розташованими в областях С ланцюгів H. Це означає, що вироблення антитіл даного підкласу контролюється генетично.
Лабораторна діагностика підкласів IgG, контрольні значення
Визначення рівнів окремих підкласів IgG проводиться за зразком свіжої сироватки. Методологія обстеження залежить від можливостей лабораторії, кількості обстежень та вимог до швидкості обстеження. Визначення окремих підкласів імуноглобулінів можна виконати:
- нефелометрично,
- турбідиметрично,
- променева імунодифузія.
Показання до обстеження підкласу IgG та клінічні прояви при селективних дефіцитах підкласу IgG
Обстеження підкласів IgG показано в основному при повторних інфекціях дихальних шляхів (особливо бактеріальних) у осіб, які мають нормальний або дещо знижений рівень загального IgG. При лабораторній діагностиці слід також враховувати, що, наприклад, IgG2 та IgG4 не досягають нормальних показників до 10-го року життя. Імунодефіцит підкласу IgG2 найчастіше зустрічається у дітей, а IgG3 - у дорослих. Дефіцит IgG4 часто асоціюється з дефіцитом IgG2. Селективний дефіцит IgG1 зустрічається рідко.
Зміни концентрацій підкласів IgG також виявляються у пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, неврологічними та кишковими синдромами та ВІЛ-інфекцією. Вони можуть супроводжуватися як гіпо-, так і гіпергамаглобулінемією. Всі підкласи IgG, як правило, підвищені при алкогольному цирозі. Дефіцит підкласу IgG часто асоціюється з аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, пурпура Геноха-Шенлейна, М. Бехтерев, аутоімунна цитопенія, діабет 1 типу), де загальний рівень IgG може бути нормальним або підвищеним відповідно. Аутоімунні захворювання найчастіше мають дефіцит у підкласах IgG2 та IgG4, оскільки селективні дефіцити в підкласах IgG часто пов’язані з іншими імунодефіцитами, такими як атаксія, телеангіектазії або селективна недостатність IgA, і симптоми цих асоційованих захворювань можуть переважати. Дефіцит окремих підкласів IgG також може бути випадковою знахідкою без клінічних проявів. Клінічні ознаки залежать від типу підкласу IgG.
IgG1
Дефіцит IgG1 є переважно вторинним при нефротичному синдромі (поряд з IgG2) та при гломерулонефриті з мінімальними змінами біопсії. Підвищений рівень IgG1 може спостерігатися, наприклад, при розсіяному склерозі, муковісцидозі та хронічних інфекціях (наприклад, псевдомонадах).
IgG2
Дефіцит IgG2 проявляється повторюваними синопульмональними інфекціями та нездатністю реагувати на полісахаридні антигени (наприклад, проти інкапсульованих бактерій, таких як пневмококи, стрептококи групи А, Haemophilus influenzae).
IgG3
IgG3 - найбільш ефективні антитіла, що нейтралізують віруси. У пацієнтів повторюються інфекції верхніх дихальних шляхів. Низький рівень IgG3 також спостерігається при деяких первинних імунодефіцитах, системному червоному вовчаку, синдромі Віскотта-Олдріча, юнацькому діабеті або бронхіальній астмі. IgG3 може бути підвищений при первинному біліарному цирозі. Є також повідомлення про сімейну історію цього імунодефіциту.
IgG4
IgG4 утворюється після зараження більш складними антигенними структурами (паразитами, харчовими компонентами, зміїною отрутою). Вони мають подібну властивість до антитіл IgE - здатність зв’язуватися з рецепторами тучних клітин. Отже, специфічний IgG4 може блокувати відповідь IgE, і їх визначення може використовуватися для контролю ефекту імунотерапії алергенами. Дефіцит IgG4 також пов'язаний з рецидивуючими респіраторними інфекціями та аутоімунітетом.
Лікування
Більшість пацієнтів із селективним дефіцитом одного з підкласів IgG реагують на лікування парентеральними імуноглобулінами, які вводяться подібно до гіпогаммаглобулінемії. Через те, що рівні окремих підкласів IgG можуть поступово нормалізуватися з віком у дітей, лікування парентеральними імуноглобулінами через деякий час слід переоцінити, враховуючи клінічний стан. Бажано тимчасово припинити замісну терапію Ig (як правило, в літні місяці, коли інфекції зустрічаються рідше) і переглянути повторний рівень поточного рівня IgG.
На додаток до замісної терапії імуноглобулінами необхідне своєчасне призначення антибіотикотерапії. Повторні інфекції легенів та вух загрожують втратою слуху та розвитком хронічних захворювань легенів. Також слід враховувати низький ефект деяких видів вакцинації. Наприклад, пацієнти з дефіцитом IgG2 не можуть викликати захисну реакцію антитіл після вакцинації полісахаридними вакцинами. У деяких пацієнтів зниклий підклас «дозріває» протягом підліткового віку, тому вони тоді не мають клінічних ознак.
Висновок
У пацієнтів, які страждають на рецидивуючі респіраторні інфекції, відсутність імунної відповіді після введення полісахаридних вакцин та нормальний або лише незначно знижений рівень загального IgG, при диференціальному діагнозі слід враховувати селективний дефіцит підкласів IgG. Визначені рівні окремих підкласів IgG завжди слід інтерпретувати з урахуванням віку пацієнта, доцільним є повторне обстеження в певний часовий проміжок (кілька місяців). Лікування селективного дефіциту підкласу IgG повинно враховувати клінічний стан пацієнта.