підтримання

  • реферат
  • Головний
  • МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
  • Тварини та протокол дослідження.
  • Пробіотики.
  • Strave.
  • Збільшення ваги та збільшення.
  • Глюкоза в плазмі, інсулін, амінокислоти, сечовина та кортизол.
  • Інфузія та аналіз амінокислот.
  • Аналіз факторів ініціації трансляції та загальних убиквітінованих білків.
  • Статистичний аналіз.
  • РЕЗУЛЬТАТИ
  • Збільшення ваги та зростання.
  • Глюкоза в плазмі, інсулін, кортизол, амінокислоти та обмін білків у всьому тілі.
  • Синтез білка скелетних м'язів, фактори ініціювання трансляції та убіквітіновані білки.
  • Співвідношення лейцинів у плазмі.
  • ОБГОВОРЕННЯ
  • глосарій

реферат

Головний

Для запобігання втрати ваги можна використовувати різні засоби, включаючи анаболічні препарати та/або ентеральне харчування (11). Метою цих стратегій є підтримка анаболічного стану шляхом стимулювання ПС та мінімізації протеолізу. З точки зору скелетних м'язів, ці підходи стимулюють ініціювання трансляції білка mTOR, зменшують протеолітичну активність (зокрема, опосередкований убиквітином протеоліз) або обидва. Потім цей клітинний ефект призведе до збільшення швидкості дробового синтезу скелетних м’язів (FSR) та підтримання нормального росту та м’язової маси.

Ентеральне харчування може бути ефективним для запобігання втрати м’язів та обмеження зростання ВЗК за рахунок посилення опосередкованих інсуліном клітинних сигналів, що ініціюють ПС, або безпосереднього збільшення доступності поживних речовин. Анаболічні ефекти підвищених амінокислот у плазмі крові, зокрема лейцину, добре відомі і були продемонстровані як у здорових (12, 13), так і у "септичних" поросят (14). Нещодавнє клінічне дослідження також показало, що гіперінсулінемія та ремісія захворювання у дорослих із хворобою Крона або виразковим колітом корелюють (15). Тому, не дивлячись на дефіцит енергії, можна підтримувати ріст і ПС при постійному надходженні поживних речовин.

Раніше ми показали на тих же поросятах, що використовувались у цьому дослідженні, що добавки з пробіотиками збільшували ПС у печінці та синтез альбуміну, але не впливали на тяжкість захворювання або ПС лише в товстій кишці (16). Грунтуючись на несподіваній знахідці печінки, стимульованої PS, ми зосередилися на вивченні того, чи будуть пробіотики викликати подібний анаболічний ефект у скелетних м’язах, щоб полегшити м’язові відходи, пов’язані зі зменшенням споживання їжі та запаленням при ВЗК. Інші показали, що пробіотичні добавки є потенційною допоміжною терапією ВЗК як у ВЗК дорослих, так і у дітей (17–19). Однак більшість клінічних випробувань пробіотиків зосереджувались на контролі симптомів та індукції ремісії, але не на харчовому стані.

Отже, у цьому дослідженні вивчався ефект стійкого ентерального прийому їжі з адекватним споживанням макроелементів, 50% потреби в макроелементах або 50% потреби в добавці пробіотиків при гострому коліті. Ми застосовували підхід до постійного годування для збільшення концентрації інсуліну та амінокислот. Очікується, що стійка стимуляція інсулінової та лейцинової клітинної сигналізації стимулює чисті анаболічні клітинні процеси. Отже, наші гіпотези полягали в тому, що 1) підтримка достатнього споживання поживних речовин запобігає погіршенню росту та підтримує рівень м’язів ПС, і 2) введення пробіотиків не зменшить зменшення росту м’язів та ПС у відповідь на обмеження в харчуванні в моделі коліту поросят.

МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

Тварини та протокол дослідження.

Пробіотики.

Поросята C-MRP отримували 450 х 109 КУО VSL # 3 (VSL Pharmaceuticals, Гейтерсбург, Меріленд) у вигляді 1 упаковки на добу в 30 мл дієти, 15 мл двічі на день). Доза була заснована на дослідженнях на гризунах та людях, в яких масу тіла (0, 73) використовували для масштабування між метаболічними розмірами тіла (22-24).

Strave.

У нашій лабораторії були сформульовані дієти на основі яєчного альбуміну та сироваткових білків, як уже зазначалося (16). Дієти вводили щодня протягом 16 годин (Compat Feeding Pump; Novartis Nutrition, Канада), щоб доставити 300 мл/кг через шлунковий катетер протягом 24 годин, щоб досягти енергетичного споживання 925 кДж · кг -1 -1 д -1 для REF/C-WN та 50% рекомендованої дози 461 кДж · кг -1 -1 d -1 для поросят C-MR/C-MRP (25, 26). Прийом коригували щодня за вагою, а 50% обмеженої дієти доповнювали для підтримання того ж споживання мікроелементів, що й у групах REF та C-WN, щоб уникнути дефіциту мікроелементів, що впливає на ріст, ПС або тяжкість запалення.

Збільшення ваги та збільшення.

Довжину рани та окружність грудної клітки вимірювали під наркозом на початковому етапі та на 14 день. Вагу тіла вимірювали щодня.

Глюкоза в плазмі, інсулін, амінокислоти, сечовина та кортизол.

Метаболіти вимірювали у плазмі, зібраній 14-го дня, протягом 6 годин інфузійної інфузії. Інсулін вимірювали RIA для свинячого інсуліну (Linco Research, MO). Глюкозу визначали за допомогою глюкозооксидази (GM7 Micro-Stat, Analox Instruments, MA). Амінокислоти визначали методом ВЕРХ із зворотною фазою (Beckman Coulter) після автоматичної дериватизації о-фталалдіальдегіду в попередній колонці (27). Сечовину та кортизол вимірювали за допомогою автоматизованого клінічного біохімічного аналізатора (модель Hitachi 911, ON, Канада).

Інфузія та аналіз амінокислот.

Мічення 1- [кільце-2Н5] фенілаланіну (збагачене на 98%) вводили у вигляді первинної (35 мкмоль/кг) постійної інфузії (35 мкмоль · кг -1 -1 год -1) протягом 6 годин при насиченні на 14 день крові намальована на початковому рівні та за годину протягом інфузії. Longissimus dorsi (LD) та м’язові волокна, що представляють собою швидко ривкові гліколітичні та повільно ривкові окислювальні м’язові волокна, видаляли відразу після вбивства поросят пентобарбіталом натрію. Амінокислоти (похідні н-пропілового ефіру гептафторбутираміду) у плазмі та м’язах готували, як описано раніше (20). Збагачення фенілаланіну аналізували за допомогою негативної хімічної іонізаційної газової хроматографії-мас-спектрометрії (Hewlett Packard Model 5988A, CA), контролюючи іони [M-FH] при співвідношенні маса і заряд 383 та 388, що відповідає немеченим і міченим іонам. Індикатор: коефіцієнти слідів визначали з використанням кількості сирого іона та аналізу показника та природної кількості фенілаланіну (16, 20).

Потік фенілаланіну розраховували з розведення тромбоцитів маркером у групі фенілаланіну, як описано вище (16). Обмін білків у всьому тілі розраховували за потоком фенілаланіну на основі вмісту фенілаланіну у поросят (3,7 г/100 г) (28). FSRs змішаних білків у LD та masseter визначали як швидкість збільшення збагачення зв’язаного з білками фенілаланіну порівняно із збагаченням фенілаланіном внутрішньоклітинного вільного резервуару (20). Збагачення фенілаланіну у змішаних білках плазми спочатку використовувалося як заміна збагачення базового або м’язового білка.

Аналіз факторів ініціації трансляції та загальних убиквітінованих білків.

Для оцінки дієтичного та пробіотичного впливу на активацію факторів ініціювання трансляції ми дослідили фосфорилювання mTOR та його субстратів, p70S6K1 та 4E-BP1, лише у зразках LD. Заморожені зразки LD обробляли, як описано вище, для аналізу комплексу eIF4E * 4E-BP1 та фосфорильованого Akt, mTOR, S6K1 та рибосомного білка S6, eIF4E, 4E-BP1 (27, 29, 30). Як індекс опосередкованого убиквітином протеолізу, загальний рівень убіквітінованих білків визначали у зразках ЛД методом імуноблотінгу, як описано раніше (27).

Статистичний аналіз.

Всі дані були проаналізовані за допомогою SPSS версії 11.0 (SPSS Inc., Чикаго, Іллінойс) і представлені як середнє значення ± SEM. Щоденний приріст ваги аналізували повторними вимірами ANOVA. Безперервні змінні аналізували за допомогою одностороннього аналізу ANOVA з наступною різницею найменших квадратів після обговорення та тестом Даннета для групових порівнянь з використанням групи C-WN як групи порівняння та p

Добова маса тіла поросят. REF, чорні квадрати; C-WN, відкриті трикутники; C-MR, відкриті кільця; C-MRP, сірі квадрати. Середнє значення ± SEM, n = 8; * стор

Швидкість синтезу білка скелетних м’язів. LD FSR (чорні смуги) і маса FSR (білі смуги). Середнє значення ± SEM, n = 8; * стор

Панелі A - D, Молекулярний контроль трансляції мРНК та убіквітінованих білків. A, відносний фосфорильований Akt (чорні смуги) і mTOR (білі смуги). B, відносний фосфорильований 4EBP1 (чорні смуги) та eIF4E * 4E-BP1 комплекс (білі смуги). С, відносний фосфорильований p70S6K1 (чорні смуги) та рибосомний білок S6 (білі смужки). D, відносно загальний загальновиникнутий білок. Середнє значення ± SEM; * p -1 -1 d- 1) і фосфорильований рівень p70S6K1 (r = 0, 45, p

Кореляції Пірсона з концентрацією лейцину в плазмі (мкмоль/л) із збільшенням маси тіла (A) (г · кг -1 -1 d- 1; r = 0, 46, p C-MR

мацит з обмеженим вмістом макроелементів

обмежений макроелементами коліт та пробіотики