Фрази, такі як "перебувати в Бабії" або "пройти через пагорби Убеди", є частиною нашої щоденної мови

opini

Всім відомо, що іспанська мова має безперечне багатство. Безліч популярних виразів, що існують у нашій мові, представляють надзвичайний зразок багатства нашої мови. `` Перебування в Бабії '', `` бачення пилу '', `` взуття чоботів '' вони є частиною репертуару виразів, набору фраз, приказок та приказок, які ми регулярно використовуємо у своїй повсякденній мові. Хоча більшість із нас, іспанців, щодня вживають цей тип виразів, багатьом його походження невідомо. У цих рядках ми розповідаємо вам, звідки беруться ці вирази.

'Озброєння Марімонери'

Цей вислів, до якого ми вдаємося, коли ми, наприклад, розповідаємо бійку і кажемо, що «Марімонера була озброєна», не має нічого спільного зі знаменитою різдвяною колядкою. Його походження сягає 16 століття, а саме в Мадрид де лос Австріас.

Книга "Причина висловів" пояснює, що в цій епопеї була таверна в Мадриді, керована шлюбом Алонсо де Заяса та Марії Морени, більш відомої як Марі Морена або Марі Ла Морена. Це місце прославилося внаслідок судового процесу, який був відкритий в 1579 р. Внаслідок бійки, що відбулася в таверні після того, як її власники відмовились подавати своє найкраще вино групі солдатів. Ця відмова була причиною вражаючої бійки, в якій Марі Морена нібито була тією, яка "роздавала більше дров".

'Бути в Бабії'

Цей вираз, який застосовується до тих люди, які глибоко замислюються і відволікаються, його головний герой - це прекрасне місто з Леона. Очевидно, його походження пов'язане з роялті. І це те, що деякі королі Леона відпочивали в цьому муніципалітеті, куди вони приїжджали практикувати полювання, риболовлю та рятуватися від інтриг суду.

Згідно з деякими дослідженнями, коли монархи повернулися до палацу і не хотіли, щоб їх турбували, їх слугам було наказано вибачити, що королі відсутні, бо "вони були в Бабії".

"Подивіться пилу"

Коли ми виявляємо чиїсь приховані наміри, ми часто вдаємось до цього виразу, походження якого тісно пов’язане з політикою, а саме з лібералами початку XIX століття. Після Конституція Кадіса, відома в народі як Ла Пепа, була запечатана в 1812 році, було сформовано Національне ополчення, члени якого відстоювали прогресивні ідеї і носили шапку зі шлейфом пір’я, що робило їх помітними здалеку.

Посилаючись на характеристики цього одягу, преса XIX століття почала використовувати вираз «бачити пилоподібну тканину» - вираз, який походив до тих пір, поки не набув теперішнього значення.

Доброго ранку зелені рукави

Ми використовуємо цей вираз, коли рішення проблеми спізнюється, оскільки воно вже вирішене. У цьому випадку його походження також сягає кількох століть. Конкретно між 15 і 19 ст, коли в Іспанії діяла поліція, одяг якої складався зі шкіряного жилета, що відкривав зелену сорочку. З цієї причини їх стали називати `` зеленими рукавами ''.

Мабуть, ефективність цієї міліції не завжди була найкращою, дуже часто вони приїжджали із запізненням туди, де їх вимагали. Ось чому вислів «добрі години, зелені рукави» їм почали говорити, коли вони з’явились і ситуація вже була вирішена.

'Не дай палиці воді'

Коли хтось дуже ледачий, про нього часто говорять, що «він не дає палиці до води», вираз з морськими ремінісценціями. І це те, що спочатку це застосовувалося до тих, хто на човні не співпрацював, греблячи з рештою моряків, щоб рухати човен вперед. З тих пір цей вираз набирає популярності, доки його сьогодні не застосовують до тих, хто не має смаку до роботи.

'Одягніть чоботи'

Коли хтось щось отримує від чогось або справді насолоджується певним задоволенням, особливо в гастрономічному плані, ми часто говоримо, що вони «взуваються в черевики». Але який взаємозв'язок між черевиками і збагаченням? Походження цього виразу це пояснює Хосе Марія Ірібаррен у своїй книзі "Причина висловів", де сказано, що чоботи були характерними для джентльмена, який цінував багатство, оскільки бідні користувалися взуттям.

"З нагоди, поки сонце світить"

Також у цьому випадку Хосе Марія Ірібаррен посилається на цю так популярну фразу, походження якої походить від давньоримської богині під назвою Окасіон, і яку представляли як прекрасну жінку, посаджену на колесо і з крилами на спині або ногах. З цією символікою Він мав на меті відобразити, що можливості швидко проходять.

До того ж у цієї богині Нагоди на голові була дуже особлива характеристика. І воно полягає в тому, що в той час, як у передній частині у неї було рясне волосся, в задній частині вона була лиса. Таким чином, неможливість скористатися можливостями волосся було символізовано, як тільки вони пройшли повз, і наскільки це просто, з іншого боку, можливості звертаються віч-на-віч.

'Пройти через пагорби Убеди'

Цей вислів, який застосовується до людини, яка відходить від справи, з якою він має справу, коли він говорить і розходиться, датується 13 століттям, а конкретніше, 1233 роком, в середині Реконкисту. Ось як розповідає сторінка туризму Úbeda та Baeza, що пояснює це кастильський король Фердинанд III 'Святий' послав одного зі своїх поручників стежити за деякими пагорбами поблизу цього міста Яен.

Приїхавши туди, цей військовий знайшов прекрасну мавританку, в яку закохався, тож не виконав місію, яку довірив йому король. На запитання монарха про те, що сталося, Фернандо III відповів, що загубив дорогу через пагорби Убеди.

"Той, хто їхав до Севільї, втратив крісло"

Ми використовуємо цю крилату фразу, коли хтось втрачає щось або якусь привілею після відмови від неї на відносно короткий проміжок часу. На думку Інституту Сервантеса, цей вислів датується XV століттям, за часів правління Енріке IV (1454-1474). В той час архієпископство Сантьяго де Компостела було надано племіннику тодішнього архієпископа Севільї, Алонсо де Фонсека. Однак у ті роки галицьке місто було «трохи засмучене», тому перший попросив Фонсеку поїхати до Сантьяго, щоб заспокоїти ситуацію, поки він перебував у Севільї.

Вдавшись заспокоїти духів і повернувшись із Сантьяго до Севільї, Алонсо де Фонсека виявив, що його племінник не хоче покидати архієпископство столиці Севільї, яку він тимчасово окупував. Алонсо де Фонсека навіть змушений був звернутися до Папи Римського, короля і вбити деяких прихильників свого племінника, щоб відновити "своє крісло".

'Залиште в недоліку'

Цей вислів відноситься до того, що кинути когось або встати на ноги. Заснування іспанської мови пояснює, що "естакада" була "паленке або лізою, зазвичай утвореною з колами, в якій проводились виклики, турніри та змагання".

З цього елемента виникає вираз, який в переносному значенні стосується того, хто кидає іншого перед серйозним ризиком або небезпечною справою.