Розлад переїдання характеризується наявністю періодичних епізодів переїдання протягом короткого періоду, що супроводжується втратою контролю. Цей розлад є найпоширенішим з усіх розладів харчування у людей із ожирінням, як у дорослих, так і у дітей.

переїдання

Мета

Метою цього дослідження було отримання даних про поширеність розладу переїдання у вибірці повних дітей та підлітків, користувачів педіатричного відділення, що спеціалізується на лікуванні дитячого ожиріння.

Матеріал і методи

Вибірка із 70 дітей та підлітків у віці від 9 до 16 років із середнім віком 12 років відвідувала педіатричне відділення загальної лікарні Валенсії. Для проведення оцінки використовувались наступні інструменти: Діагностичне інтерв'ю із порушенням харчування (SCID-IV), шкала розладу харчових розладів у дітей (C-BED) та опитувальник щодо ваги та режиму харчування (QEWP).

Результати

Після оцінки 6% клінічної вибірки було діагностовано розлад переїдання за критеріями, встановленими DSM-IV-TR, і 14% виявили субклінічні форми цього діагнозу.

Висновки

Результати відповідають попереднім дослідженням, які підкреслюють необхідність оцінки цього типу розладів у спеціалізованих підрозділах для лікування ожиріння.

Анотація

Вступ

Розлад переїдання характеризується наявністю періодичних епізодів запою в короткий проміжок часу, що супроводжується втратою контролю. Цей розлад є найпоширенішим з усіх розладів харчування у людей з ожирінням, як дорослих, так і дітей.

Об’єктивна

Метою цього дослідження було отримання даних про поширеність розладу переїдання у вибірці дітей із ожирінням, які відвідували педіатричне відділення, яке спеціалізується на лікуванні дитячого ожиріння.

Матеріал і методи

Вибірка включала 70 дітей та підлітків у віці від 9 до 16 років із середнім віком 12 років, які відвідували педіатричну клініку загальної лікарні Валенсії. Для оцінки були використані наступні інструменти: Діагностичне інтерв'ю для розладу переїдання (SCID-IV), шкала розладу переїдання дитини (C-BED) та опитувальник режиму харчування та ваги (QEWP).

Результати

Після оцінки у 6% клінічної вибірки був діагностований розлад переїдання за критеріями, встановленими DSM-IV-TR, а 14% показали субклінічні форми розладу.

Висновки

Результати відповідають попереднім дослідженням, які підкреслюють необхідність оцінки цих розладів у відділеннях, що спеціалізуються на лікуванні ожиріння.

Попередній стаття у випуску Далі стаття у випуску