30 квітня 2018 00:44
В’єтнамський ано
Як чехословацький солдат
Ну, але не будьте однобокими. Я також це переживав, коли мене ненавиділи як незнайомця. Протягом місяця з військової служби ми були на сезонних роботах у селі в Центральній Чехії. Ми працювали з цивільними працівниками державного маєтку. Ми розвантажувались з вагонів, клали солом’яні купи, допомагали врожаю. Коли ми прибули, жителі села прийняли нас із великою любов’ю та радістю. Вони бачили в нас синів, братів і сестер. Вони давали їжу, коли ми заблукали в пабі, завжди знаходився хлопець-два, хто платив за напій. Але серед нас були негідники. Почали красти, скориставшись добросовісністю жителів села. Вони вкрали це і те з роздягальні цивільних службовців. Невелике село, закрита громада, швидко стало відомо, що солдати не такі добрі люди, як від них можна було очікувати. Ну, після цього вони вже не так мене любили. Насправді ще раз на ділі!
Українці, румуни та ми
Навіть у непевні часи неділя є вірним моментом. Щоб вижити, незважаючи на економічні труднощі, йому потрібна підтримка читачів. Підпишіться легко, в Інтернеті, і якщо можете, підтримайте неділю додатково!
Натисніть тут, щоб бути під час та після епідемії кожного вівторка неділі!