В даний час трансвагінальна фолікулярна аспірація, яка керується ультразвуком, є методом вибору для отримання ооцитів завдяки своїй простоті, безпеці та ефективності. Це техніка, яка застосовується з 1983 року і вимагає відносно короткої кривої навчання (1). Незважаючи на те, що ускладнення, пов'язані з методикою, нечасті, оцінюючи між 0,1-0,5% (2), в деяких випадках вони можуть бути серйозними, навіть летальними (3), виділяючи серед них крововиливи та травми та інфікування тазових структур.

Наразі трансвагінальна фолікулярна аспірація є методом вибору для відновлення овоцитів як своєю простотою, безпекою, так і ефективністю. Це техніка, яка застосовується з 1983 року і вимагає відносно короткої кривої навчання (1). Хоча ускладнення, пов'язані з методикою, рідкісні, за оцінками, між 0,1-0,5% (2) в деяких випадках можуть бути серйозними, навіть летальними (3), включаючи кровотечі та травми та інфікування тазових структур.

Ключові слова

Ключові слова

пункції


БІЛЬ

Застосування анестезії під час фолікулярної пункції та післяопераційного знеболення означає, що біль є рідкісним ускладненням і, в більшості випадків, піддається амбулаторному лікуванню (4, 5). Надзвичайно важливо оцінити пацієнта, який повідомляє про болі в животі, і таким же чином його обстеження, щоб виключити, що больові симптоми не є вторинними у порівнянні з подразненням очеревини та вираженням більш серйозних ускладнень, таких як гемоперитонеум або тазова інфекція, серед інших.


КРОВИ

Вагінальна або цервікальна кровотеча з точок проколу є найпоширенішим ускладненням, яке виникає внаслідок процедури, і виникає як наслідок травми, завданої голкою на судини вагінальної стінки (6, 7), і вона має мало клінічного значення у більшості випадків. випадки, вирішуючи спонтанно або за допомогою прямих компресійних заходів на геморагічну точку. Пунктуально вимагає затискання або зашивання кровотечі (8, 9). За даними літератури, це ускладнення виникає менш ніж у 9% випадків (7).

У перші 24 години після пункції крововтрата до 230 мл вважається нормальною через кровотечу з дрібних периполликулярних судин, без це спричиняє потенційний ризик для пацієнтів (8, 10). Найважчі ускладнення кровотечі виникають із низьким рівнем захворюваності, який оцінюється в межах 0,06 - 0,35% (11, 12). Факторами ризику є ожиріння, дуже рухливі або важкодоступні яєчники та повторні проколи (8, 9).

Гемоперитонеум викликаний травмою або випадковим розривом судин малого тазу (маткових артерій, клубових і середніх крижових судин) або органів малого тазу, таких як сечовий міхур, сечовід або кишечник. Це також може бути наслідком кровотечі з інтрафолікулярної судини, пошкодження капсули яєчника та сальника. Рідше зустрічаються заочеревинні крововиливи в результаті пошкодження клубових судин або масивної вагінальної гематоми (13, 14).

Діагноз цього ускладнення базується на клінічних даних, УЗД, аналізі крові та, у найбільш серйозних або сумнівних випадках, комп’ютерній томографії. Клінічна картина, пов'язана з кровотечею після фолікулярної пункції, може бути дуже різною залежно від її походження та тяжкості. Легкі кровотечі можуть бути самообмежувальними та безсимптомними або олігосимптомними. Серійний гемоглобін і гематокрит дуже корисні для діагностики та лікування крововиливів. Рагні та ін. разом із низкою випадків заявили, що при неускладненій фолікулярній пункції гематична втрата не є значною і що значення гемоглобіну та гематокриту залишаються стабільними (15). З цієї причини, враховуючи підозру на кровотечу після пункції, зменшення цих значень вказує на наявність та сутність крововтрати.

У випадку гемоперитонеуму ознаки та симптоми, як правило, проявляються протягом декількох годин після втручання, що є загальним явищем: дифузний біль у животі помірної інтенсивності з перитонеальною реакцією, нудота, блювота та нестабільність гемодинаміки при гіпотонії та тахікардії. Слід постійно пам’ятати про особисту історію, висвітлюючи порушення згортання крові та функції тромбоцитів, які можуть посилити процес (тромбоцитна пенія, хвороба Фон Віллебранда, дефіцит фактора XI та ін.).

Трансвагінальне ультразвукове дослідження дає можливість кількісно визначити об’єм кровотечі в місцях пункції та у Дугласа, що робить іноді доцільним додатково виконати комп’ютерну томографію (КТ), особливо якщо є підозра на зачеревне ураження для точного визначення точки кровотечі ( 9).

Початкове лікування слід очікувати з моніторингом життєвих показників у пацієнтів з легким гемоперитонеумом (