Завданням цього дослідження було визначити вплив вмісту білка в раціонах протягом останніх 14 днів вагітності на репродуктивні та продуктивні параметри свиноматки та її поросят.

останніх

Для цього експерименту було підготовлено 4 експериментальних дієти на основі ячменю, пшениці, соєвого борошна та пшеничних висівок з урахуванням збільшення вмісту білка з 13,4 до 21,0%. Всього було використано 140 тварин, розподілених у чотирьох групах вагітних свиноматок (покращений білий чеський х чеський ландрас). Кожній групі було призначено одну з 4 експериментальних дієт наступним чином: група A (n = 27; CP = 13,42%), група B (n = 53; CP = 15,82%), група C (n = 10; BP = 17,93% ) і група D (n = 10; АТ = 21,00%). Кількість живонароджених, мертвонароджених та відлучених поросят реєстрували у всіх тварин. Ректальну температуру реєстрували у 10 тварин на групу двічі на день, протягом перших п’яти днів після пологів. Зміни молочної залози, поведінку та смертність поросят кожної матері реєстрували щодня. Товщину жиру в спині (Р2) визначали, коли тварин переводили до пологового відділення та під час відлучення від ультразвуку. Підвищення температури після відлучення реєстрували індивідуально на тварину та відбирали зразки крові для аналізу концентрації прогестерону в крові методом ІФА.

У групах А та В змін після пологів не спостерігалося, а втрата поросят під час лактації становила 16,1 та 18,0% від загальної кількості народжених поросят. Крім того, 90% свиноматок було покрито після першого запліднення. У тварин, яких годували дієтами С і D, втрата поросят під час лактації становила 24,9 та 28,9% відповідно. Ці значення були значно вищими, ніж показники, отримані у тварин, які харчуються дієтами А і В. 50% тварин, які харчуються дієтою С, і 80% тих, хто харчується дієтою D, мали післяпологові розлади або синдром ММА (мастит, метрит та агалактія). при першому заплідненні становило 80% для групи C та 60% для групи D. Спостерігалося зменшення товщини заднього жиру, яке при обробках C та D, як правило, було нижчим, ніж для групи тварин, які годувались раціоном A або B. Більш високі рівні прогестерону в крові спостерігали у тих тварин, яких годували раціоном А, порівняно з тваринами, яких годували дієтою D, на 14 день після відлучення.

Можна зробити висновок, що вживання дієти з високим рівнем білка протягом останніх 14 днів гестації може призвести до змін у післяпологовому періоді та збільшити смертність під час лактації.

Д Тидлітат, А Вінклер і Л. Чандерлова. Закон про ветеринарію в Брно 2008 р., 76: 585-593.