робота

Ризикована робота

Ризикована робота - це вид роботи, який можна віднести до третьої чи четвертої категорії інтенсивності праці. Обидві категорії творів регламентовані положенням § 31 абз. 4 та 5 Закону № 355/2007 зб. щодо охорони, сприяння та розвитку громадського здоров'я та про внесення змін до деяких актів (далі "Закон про охорону громадського здоров'я"). Серед трудової діяльності з третього ступеня вимоги включають роботу з високим рівнем ризику для здоров'я, в якій:

необхідне використання засобів індивідуального захисту та здійснення інших конкретних захисних заходів, але вплив робочого середовища працівника не зводиться до рівня встановленої межі,

вплив (наприклад, шум) знижується до рівня встановленої межі, але в той же час вірно, що взаємодія між роботою та виробничим середовищем може завдати шкоди здоров'ю або змінам здоров'я працівників

Хоча обмежень не встановлено, людський організм негативно реагує на специфічний вплив факторів та робочого середовища, що створює ризик нанесення шкоди здоров’ю.

Серед видів діяльності ми включаємо до четвертої категорії, включати роботу, яка представляє високий рівень ризику для здоров’я. Робота може бути включена в цю категорію лише на обмежений час і максимум на один рік. В основному це роботи, в яких:

експозиція не може бути зменшена до рівня встановлених меж будь-якими заходами, і в той же час експозиція перевищує рівень встановлених меж для третього ступеня інтенсивності роботи,

ми могли б класифікувати роботу за рівнем впливу до третьої категорії, але завдяки поєднанню кількох факторів, виявляється шкода здоров’ю або виявляються зміни у працівників, і тому ми класифікуємо цю діяльність до четвертої категорії.

Законодавство

Правове регулювання вимог працівника та зобов'язань роботодавця щодо виконання небезпечної роботи можна знайти, зокрема, у таких правових нормах:

Акт № 311/2001 зб. Трудовий кодекс із змінами (далі - "Трудовий кодекс"),

Акт № 355/2007 зб. з питань захисту, сприяння та розвитку охорони здоров'я,

Акт № 650/2004 зб. щодо додаткових пенсійних накопичень,

Акт № 124/2006 зб. з питань безпеки та охорони здоров'я на виробництві, із змінами та доповненнями (далі - "Закон про охорону праці").

Відповідно до чинного законодавства, до працівника, який виконує ризиковану роботу, виникають, зокрема, такі вимоги, які ми опишемо в цій статті:

право на відновлення перебування,

право на додаткову відпустку,

має право на компенсацію заробітної плати за важку роботу,

право на скорочення щотижневого робочого часу,

неможливість замовлення понаднормової роботи,

заробітна плата за понаднормову роботу,

право на додаткове пенсійне страхування.

Відновлення перебування

У положенні § 11 Закон про охорону праці охороняє обов'язок роботодавця забезпечити перебування на відновлювальних роботах працівника, який виконує обрану професію. Термін обрана професія означає всю небезпечну роботу, яку Управління охорони здоров'я класифікує на третю та четверту категорії. Недостатньо для виникнення зобов’язання, що твір входить до третьої чи четвертої категорії, водночас потрібно виконати ефективність відновленого перебування з точки зору запобігання шкоди здоров’ю. Умова ефективності не виконується, якщо працівник зазнає впливу будь-якого з наступних факторів:

⦁ фактор, що викликає шкірну алергію,

Роботодавець зобов'язаний скласти у співпраці з лікарем список тих працівників, які матимуть право на відновлювальне перебування. Потім лікар у співпраці з роботодавцем підготує зміст відновного перебування та повідомить працівника про зміст відновного перебування. За бажанням роботодавець може також забезпечити перебування на відновленні для працівника, який виконує роботу, включену до другої категорії. Протягом всього періоду перебування роботодавець повинен забезпечити контрольований програмою режим здоров'я, проживання та харчування протягом усього дня. Крім того, він повинен визначити вид транспорту для працівника та забезпечити йому проїзд.

Для того, щоб співробітник міг взяти участь у відновлювальному перебуванні, він може не мати симптомів гострої або інфекційної хвороби. Закон про охорону праці також передбачає категорії працівників, які повинні брати участь у відновлювальному перебуванні. Ці співробітники:

працівник, який безперервно виконує роботи, віднесені до третьої категорії, не менше 5 років,

працівник, який безперервно виконує роботи, віднесені до четвертої категорії, не менше 4 років.

Щоб виконати умову безперервної роботи, потрібно не переривати роботу більше 8 тижнів. В іншому випадку працівник зобов’язаний брати участь у відновлювальному перебуванні не рідше одного разу на три роки, якщо він пропрацював не менше 600 робочих змін, відповідно. 400 робочих змін у випадку працівника, який працює з хімічним канцерогеном. Кожні два роки працівник, який виконав мінімум 275 робочих змін, повинен працювати на відновлювальному перебуванні, якщо він працює під землею на видобутку корисних копалин. Ми також можемо включити реабілітацію як відновлення перебування.

Право працівника на додаткову відпустку

КЗпП надає право на додаткову відпустку кільком категоріям працівників, включаючи працівників, які виконують ризиковану роботу. Наступний працівник має право на додаткову відпустку:

постійно працює в закладах охорони здоров’я або на робочих місцях, де лікуються хворі на заразну форму туберкульозу та синдром набутого імунодефіциту (ВІЛ/СНІД),

піддається прямому ризику зараження при роботі на робочих місцях з інфекційними матеріалами,

істотно піддається несприятливому впливу іонізуючого випромінювання на виробництві,

працює при безпосередньому лікуванні або обслуговуванні психічно хворих або людей з вадами розумового розвитку принаймні половину зазначеного робочого часу щотижня,

щонайменше один рік безперервно працює в тропічних або інших сферах охорони здоров’я,

виконує надзвичайно напружену роботу, в якій зазнає шкідливих фізичних або хімічних впливів до такої міри, що вони можуть мати значний негативний вплив на здоров'я працівника,

працює з перевіреними хімічними канцерогенами або в робочих процесах з ризиком хімічної канцерогенності.

Ці умови перераховані Трудовим кодексом як важкі та шкідливі для здоров'я, а тому він також надає додаткову відпустку працівникам, які працюють у них.

Додаткова відпустка надається протягом одного тижня для працівників, які працюють цілий рік. Якщо вони не працюють цілий рік, додаткова відпустка складає 1/12 додаткової відпустки за кожні 21 відпрацьований день. Якщо додаткова відпустка не використовується, працівник не має права на відшкодування. Тому Трудовий кодекс зазначає, що його слід вичерпувати, віддаючи перевагу «класичним» відпусткам.

Право працівника на компенсацію заробітної плати за важку роботу

Часто в юридична порада ми стикаємось із питаннями щодо фінансових вигод, якщо працівник працює в несприятливих робочих умовах. Якщо працівник працює на робочому місці в середовищі, де присутні хімічні, канцерогенні, мутагенні, біологічні фактори або пил, шум, вібрація, іонізуюче випромінювання, він має право на компенсацію заробітної плати за важку роботу. Однак умовою є те, що діяльність, що виконується працівниками, була віднесена органом охорони здоров’я до третьої чи четвертої категорії професійного ризику, і через інтенсивність факторів потрібно використання захисних засобів.

Сума компенсації заробітної плати припадає на кожну годину на додаток до досягнутої зарплати щонайменше 20% мінімальна заробітна плата в євро за годину.

Встановлений робочий час щотижня

КЗпП у положенні § 85 регулює робочий час та періоди відпочинку працівника. Загалом, робочий час працівника становить максимум 40 годин на тиждень. Однак спеціальний режим робочого часу застосовується до працівників, які працюють із перевіреним хімічним канцерогеном і чий робочий час становить щонайбільше 33 та 1/2 години на тиждень.

Понаднормова робота та заробітна плата за понаднормові роботи

Відповідно до положень § 97 абз. 11 КЗпП, у випадку працівників, які виконують ризиковану роботу, не можна замовляти надурочні роботи. Однак домовитись про понаднормову роботу з цими працівниками можна лише тому, тому потрібна їхня згода. Закон пов'язує умову надзвичайної ситуації з такою угодою і стверджує, що понаднормові роботи можливі, якщо це вимагає забезпечення безпечного та безперебійного виробничого процесу.

За понаднормову роботу працівник, який виконує небезпечні роботи, має право на допомогу в заробітній платі в розмірі не менше 35% його середнього заробітку, що на 10% більше, ніж для працівників, які не входять до категорії працівників, що виконують небезпечні роботи.

Виплата заробітної плати за нічну роботу

Працівник має право на заробітну плату за нічну роботу не менше 50% мінімальної заробітної плати в євро за годину, якщо працівник виконує небезпечну роботу. Неможливо домовитись про меншу перевагу заробітної плати для цих працівників.

Право на додаткове пенсійне страхування

Роботодавець зобов’язаний укласти трудовий договір про додаткове пенсійне страхування протягом 30 днів з початку виконання ризикованої роботи. Це зобов'язання безпосередньо випливає із Закону № 650/2004 зб. щодо додаткових пенсійних заощаджень, тому не обов’язково закріплювати їх у трудовому договорі.

Виходячи із вищезазначеного обов'язку роботодавця, зобов'язання працівника протягом 30 днів з моменту початку роботи класифікується рішенням органу державної адміністрації у галузі охорони здоров'я до третьої або четвертої категорії трудової діяльності контракт учасника на додаткові пенсійні заощадження.