УРСОХОЛ 150 м г ко м при серед
Кожна таблетка містить: Урсодезоксихолевої кислоти 150 мг. Допоміжні речовини з відомим ефектом: Лактоза 102 мг
Повний перелік допоміжних речовин див. У розділі 6.1.
2.1. Загальний опис
Компреси білі, круглі, жолобчасті та плоскі .
4.1. Терапевтичні показання
Розчинення холестеринових каменів за умови, якщо дотримані наступні умови: Радіопрозорі камені та функціональний жовчний міхур.
Лікування первинного біліарного цирозу.
4.2. Дозування та спосіб прийому
Розчинення каменів у жовчному міхурі
Лікувальна доза для розчинення каменів у жовчному міхурі становить 8–10 мг/кг/добу всередину (зазвичай від 3 до 4 150 таблеток на добу), розділену на два прийоми. Мінімальна ефективна доза становить 4 мг/кг/день і, як правило, починається з 8 мг/кг/день у пацієнтів із нормальною вагою та 10 мг/кг/день у пацієнтів із ожирінням. У випадку непарної кількості таблеток найвища доза буде прийнята в другій половині дня.
Первинний біліарний цироз
Рекомендована доза лікування становить 10–20 мг/кг/день перорально, середня доза - 15 мг/кг/день, розділена на два прийоми.
Літні пацієнти
Адекватних досліджень у геріатричній популяції не проводилось. Однак, як очікується, гериатричні проблеми не обмежують корисність цього препарату для людей похилого віку.
Ниркова недостатність Корекція дози не потрібна.
Адекватних досліджень не проводили у пацієнтів із порушеннями функції печінки. Однак, хоча при деяких дегенеративних процесах печінкового походження може спостерігатися збільшення концентрації крові на рівні ворітної вени та зменшення печінкового кліренсу, кишкова абсорбція Урсохолу не впливає, тому коригування дози не потрібно.
Застосування Урсохолу дітям не показано.
Тривалість лікування
У випадку, коли Урсохол вводять для лікування жовчнокам’яної хвороби, тривалість лікування залежить від розміру каменів. Зазвичай це не менше 3-4 місяців. Камені діаметром більше 10 мм можуть потребувати лікування більше року.
Рекомендується не перевищувати два роки безперервного лікування та періодично контролювати результати холецистографії.
У будь-якому випадку введення препарату триватиме 3-4 місяці після розчинення каменів.
При первинному біліарному цирозі тривалість лікування залежить від еволюції захворювання. Лікування Урсохолом, як правило, триває до тих пір, поки пацієнту не буде проведена пересадка печінки.
Призупинення лікування Урсохолом на термін більше 3–4 тижнів може призвести до зворотного перебігу процесу та подовження його тривалості, також спричиняючи повторну появу симптомів та лабораторних відхилень.
4.3. Протипоказання
Підвищена чутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин, перелічених у розділі 6.1. Пацієнти з непрацюючим жовчним міхуром.
Виразка шлунка або дванадцятипалої кишки.
Запальні захворювання кишечника або інші розлади тонкої кишки, товстої кишки та печінки, які заважають ентерогепатичній циркуляції жовчних солей (резекція клубової кишки та стома, додатковий та внутрішньопечінковий холестаз, важкі захворювання печінки).
Часті епізоди жовчних кольок.
Рентгеноконтрастні звапнені камені в жовчному міхурі.
Гостре запалення жовчного міхура або жовчовивідних шляхів.
Оклюзія жовчних шляхів (оклюзія загальної жовчної або кістозної протоки).
Залучення скоротливості жовчного міхура.
4.4. Особливі попередження та запобіжні заходи щодо використання
Це ліки слід приймати під наглядом лікаря.
Вони намагатимуться підтримувати дієту з помірним вмістом калорій і холестерину.
Протягом перших 3 місяців лікування лікар повинен контролювати значення функції печінки AST (SGOT), ALT (SGPT) та? -GT, раз на чотири тижні і згодом раз на 3 місяці. На додаток до того, що дозволить ідентифікувати пацієнтів, які реагують та не реагують на лікування первинного біліарного цирозу, такий моніторинг дозволить на ранніх термінах виявити потенційне погіршення стану печінки, особливо у пацієнтів з первинним біліарним цирозом певної стадії.
При використанні для розчинення холестеринових каменів у жовчному міхурі:
Передумовою для початку лікування, спрямованого на розчинення каменів у жовчному міхурі урсодезоксихолевою кислотою, є те, що їх природою є холестерин. Надійним показником є його прозорість на рентгенівських променях.
Камені в жовчному міхурі з найбільшою ймовірністю розчинення - це камені невеликого розміру у функціонуючому жовчному міхурі.
У пацієнтів, які проходять лікування з метою розчинення каменів у жовчному міхурі, доцільно оцінювати ефективність препарату шляхом холецистографічного або ультразвукового обстеження кожні шість місяців.
Урсохол не слід застосовувати, якщо жовчний міхур не видно при рентгенологічному дослідженні, у разі кальцинованих жовчних каменів, порушення скоротливості жовчного міхура або частих епізодів жовчних кольок.
Пацієнтам, які приймають Урсохол для розчинення каменів у жовчному міхурі, слід застосовувати ефективний негормональний метод контрацепції, оскільки гормональні контрацептиви можуть збільшити камені в жовчному міхурі (див. Розділи 4.5 та 4.6).
При застосуванні для лікування запущеної стадії первинного біліарного цирозу:
У дуже рідкісних випадках спостерігається декомпенсація цирозу печінки з частковою ремісією після припинення лікування.
У пацієнтів із первинним біліарним цирозом у рідкісних випадках симптоми можуть посилюватися на початку лікування, наприклад, свербіж може посилитися. У цьому випадку дозу Урсохолу слід зменшувати і згодом знову поступово збільшувати.
Якщо виникає діарея, дозу слід зменшити, а якщо вона триває, припинити лікування.
Рекомендується уникати тих ліків, які виробляють накопичення холестерину в жовчі, таких як естрогени та гормональні контрацептиви. Тому жінкам дітородного віку слід порадити використовувати альтернативні методи контрацепції (див. Розділ 4.5.).
Хоча під час лікування Урсохолом не спостерігалося збільшення рівня трансаміназ, рекомендується не асоціювати його з потенційно гепатотоксичними препаратами.
Попередження про допоміжні речовини
Цей препарат містить лактозу. Пацієнти зі спадковою непереносимістю галактози, загальною недостатністю лактази або проблемами з абсорбцією глюкози або галактози не повинні приймати цей препарат.
4.5. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші форми взаємодії
Не рекомендується одночасне застосування Урсохолу з: антацидами, що містять алюміній, холестираміном, колестиполом, антигіперліпеміками, неоміцином, естрогенами та гестагенами (див. Розділ 4.4).
Якщо необхідне застосування препарату, що містить ці речовини, необхідно ввести мінімальний інтервал у 2 години до або після прийому Урсохолу. Оскільки урсодезоксихолева кислота може впливати на всмоктування циклоспорину з кишечника, може знадобитися коригування дози залежно від рівня циклоспорину.
У поодиноких випадках Урсохол може зменшити всмоктування ципрофлоксацину.
У клінічному дослідженні на здорових добровольцях одночасне застосування урсодезоксихолевої кислоти (500 мг/добу) та розувастатину (20 мг/добу) призвело до дещо підвищеного рівня плазми. Клінічне значення цієї взаємодії, як і з іншими статинами, невідоме.
Показано, що урсодезоксихолева кислота зменшує пікові концентрації у плазмі крові (Cmax) та площу під кривою (AUC) антагоніста кальцію нітрендипіну у здорових добровольців. Рекомендується ретельний моніторинг результатів одночасного прийому нітрендипіну та урсодезоксихолевої кислоти. Можливо, доведеться збільшити дозу нітрендипіну.
Також повідомлялося про взаємодію зі зниженим терапевтичним ефектом дапсону. Ці спостереження, разом з результатами "in vitro", можуть свідчити про потенційний ефект урсодезоксихолевої кислоти на індукцію ферментів цитохрому P450 3A. Однак індукція не спостерігалась у добре розробленому дослідженні взаємодії з будесонідом, який є відомим субстратом 3А для цитохрому P450.
Урсохол негативно взаємодіє з оральними контрацептивами, тому при лікуванні слід застосовувати ефективний та безпечний альтернативний метод контрацепції.
Естрогени, оральні контрацептиви та гіполіпідемічні препарати (наприклад, клофібрат) збільшують печінкову секрецію холестерину, що може призвести до утворення холестеринових каменів і, таким чином, протидіяти дії урсодезоксихолевої кислоти при лікуванні жовчнокам’яної хвороби.
Важливо мати на увазі, що Урсохол може впливати на визначення рівня трансаміназ, головним чином сироваткової аланінамінотрансферази.
4.6. Плодючість, вагітність та лактація
Дослідження на тваринах не показали жодного впливу урсодезоксихолевої кислоти на фертильність (див. Розділ 5.3). Немає даних про вплив на фертильність у людей, які перебувають на лікуванні урсодезоксихолевою кислотою.
Дані щодо використання урсодезоксихолевої кислоти у вагітних обмежені або відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність під час раннього виношування (див. Розділ 5.3).
Урсохол не слід застосовувати під час вагітності, якщо це не є абсолютно необхідним. Жінкам дітородного віку слід лікувати лише в тому випадку, якщо вони застосовують ефективну контрацепцію. Рекомендуються негормональні або низькоестрогенні методи оральної контрацепції. Однак у пацієнтів, які приймають Урсохол для розчинення жовчнокам’яної хвороби, слід застосовувати негормональні методи контрацепції, оскільки гормональні оральні контрацептиви можуть збільшити камені в жовчному міхурі. Перед початком лікування слід виключити можливість вагітності.
Згідно з даними невеликої кількості задокументованих випадків у жінок, що годують, рівень урсодезоксихолевої кислоти, виявлений у грудному молоці, дуже низький, тому побічних реакцій не слід очікувати у годуючих дітей.
4.7. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами
Вплив Ursochol на здатність керувати транспортними засобами та працювати з машинами дорівнює нулю або незначний.
4.8. Побічні реакції
Оцінка побічних ефектів базується на наступних даних про частоту:
Нечасто (≥ 1/1000 до
Дуже рідко/невідомо (або можна оцінити за наявними даними)
У клінічних випробуваннях повідомлення про пастозний стілець або діарею були частими під час лікування урсодезоксихолевою кислотою.
Нудота і блювота, диспепсія, порушення смаку, біль у жовчі, метеоризм, запор повідомляються рідко.
Дуже рідко біль у правій верхній частині живота виникала під час лікування первинного біліарного цирозу.
У дуже рідкісних випадках під час лікування урсодезоксихолевою кислотою може спостерігатися кальцифікація каменів у жовчному міхурі.
У дуже рідкісних випадках під час терапії для запущених стадій біліарного цирозу спостерігали декомпенсацію цирозу печінки, яка частково стихала після припинення лікування.
Порушення з боку шкіри та підшкірної клітковини:
Дуже рідко може з’являтися кропив’янка.
Повідомлення про підозру на побічні реакції
Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції на лікарський засіб після отримання дозволу. Це дозволяє постійно контролювати співвідношення користь/ризик лікарського засобу. Медичним працівникам пропонується повідомляти про підозри на побічні реакції через Іспанську систему фармаконагляду для лікарських засобів для людей: https: // www.notificaram.es .
4.9. Передозування
Не вистачає клінічного досвіду у разі передозування. У разі підозр іонообмінні смоли можуть бути корисними для утримання жовчних солей у кишечнику та запобігання їх всмоктуванню.
У разі передозування може з’явитися діарея. Загалом, поява інших симптомів передозування є малоймовірною, оскільки поглинання урсодезоксихолевої кислоти зменшується із збільшенням дози і, отже, виведення її з фекаліями стає більшим.
Коригувальні заходи не потрібні. Наслідки діареї слід лікувати симптоматично шляхом відновлення рідинного та електролітного балансу.
Додаткова інформація для конкретних груп:
Довготривала високодозова терапія урсодезоксихолевою кислотою (28-30 мг/кг/добу) у пацієнтів з первинним склерозуючим холангітом (застосування в інших умовах, ніж дозволені) була пов'язана з високим рівнем побічних ефектів.
5.1. Фармакодинамічні властивості
Фармакотерапевтична група: жовчні кислоти. Код ATC: A05AA
Розчинення холестеринових каменів:
Активним інгредієнтом Урсохолу є урсодезоксихолева кислота, яка показала свою здатність знезасичувати літогенну жовч із подальшим лізисом холестеринових каменів.
Первинний біліарний цироз:
При первинному біліарному цирозі урсодезоксихолева кислота покращує біохімічні та гістологічні показники печінки. Що стосується клінічних проявів, то в кінці лікування спостерігалося зменшення свербежу, а щодо решти клінічних проявів відмінностей не спостерігалось.
5.2. Фармакокінетичні властивості
Поглинання та розподіл
Урсодезоксихолева кислота поглинається через тонку кишку і клубову кишку шляхом пасивної дифузії, а в клубовій кишці також активним транспортом. З товстої кишки може абсорбуватися до 20% початкової дози, тому високі концентрації можуть досягатися в жовчі пацієнтів, які перенесли резекцію клубової кишки, ефект, який залежить від пероральної дози введеного препарату.
Середня абсорбція коливається від 30% до 60% введеної дози, при цьому максимальна концентрація жовчі досягає фази плато, коли пероральна доза коливається від 10 до 12 мг/кг. Розподіл тканин обмежений ентерогепатичними органами та плазмою.
Урсодезоксихолева кислота на 96-99% зв’язується з білками сироватки крові.
60% кількості абсорбованої урсодезоксихолевої кислоти очищається на рівні печінки, де вона повністю кон'югується з гліцином або таурином, утворюючи відповідні похідні (UDC-gli/UDC-tau), які після різних метаболічних процесів дають літохолева кислота, яка вважається основним метаболітом урсодезоксихолевої кислоти.
Виведення урсодезоксихолевої кислоти та її метаболітів відбувається головним чином через фекалію. Невелика частка також виводиться через нирки.
5.3. Доклінічні дані безпеки
На різних моделях тварин (миші, щури та кролики) реакцій токсичності, пов’язаних із введенням урсодезоксихолевої кислоти, не спостерігалось. Дослідження підгострої токсичності (8,5 тижнів) у щурів показали відсутність побічних ефектів при дозах до 1000 мг/кг/добу. Подібним чином, введення щурам доз, що до 50 разів перевищують терапевтичну дозу у людей, у жодному разі не асоціювалося з пошкодженням печінки.
Після введення урсодезоксихолевої кислоти не спостерігалось ані можливих тератогенних, ані мутагенних ефектів.