Метою тесту є визначення вмісту водню у видихуваному повітрі.
Метод заснований на:
Концентрація газоподібного водню у видихуваному повітрі надзвичайно низька в нормальних умовах. Розщеплення (бродіння) вуглеводів кишковою бактерією в товстій кишці утворює газ Н2, який всмоктується в кров через стінку кишечника і видихається через легені.
Вищі рівні H2 вимірюються, якщо:
- певні вуглеводи (наприклад, лактоза = лактоза, фруктоза = фруктоза) неправильно розщеплюються в тонкому кишечнику, більша кількість цукру надходить у товсту кишку до кишкових бактерій і розщеплюється там, виробляючи водень, або
- у тонкому кишечнику у здорових людей у товстій кишці зазвичай з’являються лише кишкові бактерії, які розщеплюють вуглеводи при виробництві водню (синдром забрудненого кишечника = SIBO = переростання бактерій тонкої кишки).
Залежно від типу цукру, що використовується як досліджувана речовина, тест підходить для виявлення порушень всмоктування лактози та фруктози, непереносимості до них та для діагностики синдрому забрудненої тонкої кишки.
Підготовка до дослідження: (пацієнти отримуватимуть детальну письмову інформацію)
Антибіотики, прийняті протягом 4 тижнів до тесту, та пробіотики, прийняті протягом 2 тижнів, або травні препарати, антациди та кишкові агенти, можуть впливати на результати тесту, і їх слід припинити.
За 2-3 дні до тесту не рекомендується їсти важку для засвоєння жирну, волокнисту, пухку їжу, овочі, фрукти, бобові (ні в вареному, ні в сирому вигляді), а також вживати їжу, виготовлену з жиром, олією, жирною їжею насіння, або щоб уникати газованих напоїв, соків та алкогольних напоїв.
Куріння, вживання ментолових цукерок, жувальних гумок, зубної пасти, ополіскувача для рота, блиску для губ, губної помади жінкам не дозволяється проводити за 12 годин до тесту, проте ретельне полоскання рота без зубної пасти дуже важливо вранці перед тестом.
Процедура випробування:
Тест слід проводити натщесерце. Пацієнт споживає досліджувану речовину, розчинену у воді (глюкозу, лактозу, фруктозу або лактулозу), а потім вводить її в мундштук, підключений до глюкометра, кожні 15-30 хвилин. Загальна тривалість тесту - 180 хвилин.
Пристрій вимірює та відображає вміст водню у видихуваному повітрі на своєму дисплеї у цифровій формі, яка реєструється разом із будь-якими симптомами, які можуть виникнути (здуття живота, біль у животі, розріджений стілець). Значення, яке перевищує + 20 ppm (пар на мільйон) від базового рівня, вказує на патологічний стан, але для належної оцінки необхідна медична консультація.
Якщо початкове значення становить 16 проміле або більше, рекомендується проводити тест в інший час із більш ретельною підготовкою.
1. Тест на видих водню з лактозою
Тест підходить для виявлення первинної або вторинної непереносимості лактози.
Основа: для розщеплення молочного цукру (лактози) потрібен фермент лактаза, який зазвичай міститься у ворсинках тонкої кишки. За відсутності ферменту, що розщеплює лактозу, лактоза не руйнується і тому не може всмоктуватися в тонкому кишечнику, потрапляючи в товсту кишку і починаючи бродити через кишкові бактерії там. Під час бродіння утворюються різні продукти розпаду (наприклад, Н2).
Скарги спричинені цими продуктами розпаду: здуття живота, гучні випорожнення, кишкові спазми, біль у животі, нездужання, нудота, нудота, головний біль, шкірні симптоми.
Симптоми з’являються через пів-2 години після вживання їжі, що містить лактозу, і зникають через 1-2 дні без тривалих наслідків, якщо ми не вживали їжу, що містить лактозу, протягом останнього періоду.
Існує 3 основних типи непереносимості лактози:
• Вроджений: дуже рідко, організм новонародженого не виробляє ферменту лактази, тому скарги та симптоми з’являються під час годування груддю та грудного вигодовування.
• Первинна: з раннього віку активність ферменту, що розщеплює молочний цукор, у осіб певної генетики зменшується або навіть зникає з віком.
• Вторинні (вторинні або придбані): інші захворювання, що вражають тонкий кишечник, призводять до зниження рівня ферменту лактази (наприклад, чутливість до глютену, хвороба Крона, шлунково-кишкові інфекції, SIBO, синдром подразненого кишечника)
У цьому випадку непереносимість лактози також зникає при лікуванні основного захворювання, тому симптоми є лише тимчасовими.
Інший спосіб перевірити непереносимість лактози - це генетичний тест (забір крові):
Позитивний результат тесту (генотип CC) означає, що суб'єкт має чітку непереносимість первинної лактози, тобто варто уникати продуктів, що містять лактозу, протягом усього життя, але лише у тому випадку, якщо це викликає скарги.
У разі негативного результату (генотип КТ або ТТ), за винятком згаданої вище вторинної непереносимості, споживання лактози навряд чи буде проблемою.
Важливо підкреслити, що тест на дихання H2 та генетичне тестування є додатковими методами, що підтримують діагностику. Генетичний тест не підтверджує існування хвороби, він лише відповідає на питання, чи існує генетична схильність до непереносимості лактози, на яку можуть впливати фактори навколишнього середовища.
Дуже важливо враховувати симптоми, клініку також. У безсимптомного пацієнта довічна безлактозна дієта, заснована лише на генетичному «скринінгу», не є виправданою.
Щоб довести існування явної хвороби, тест на видих H2 все ще можна вважати золотим стандартом.
Якщо обидва тести проводяться, а генетичний тест негативний, але тест на видих H2 позитивний, існує вторинна непереносимість лактози, і слід з’ясувати причину.
Лікування:
Лікування захворювання - це безлактозна дієта, або можна замінити фермент лактази всередину (жувальні таблетки, краплі, порошок).
Важливо підкреслити, що мова не йде про витіснення дієти молока та молочних продуктів, слід уникати лише препаратів, що містять лактозу (молочний цукор), а кількість слід зменшувати залежно від індивідуальної переносимості.
2. Тест на видих водню з лактулозою
Тест підходить для визначення часу транзиту (часу транзиту) їжі в тонкому кишечнику та для непрямої діагностики бактерій, які аномально розмножилися в тонкому кишечнику (синдром забрудненої тонкої кишки).
Синдром забрудненої тонкої кишки
У разі синдрому забрудненої тонкої кишки в тонкому кишечнику в тонкому кишечнику зазвичай з’являються лише бактерії тонкої кишки.
Лактулоза - це вуглевод, який зазвичай починає бродити лише в товстій кишці. Якщо значна кількість бактерій товстої кишки переноситься в тонкий кишечник, перетравлення лактулози починається вже в цьому кишковому тракті з утворенням газоподібного водню, який виявляється тестом.
Ріст бактерій в тонкому кишечнику може бути викликаний кількома факторами: напр. профілактичне застосування антибіотиків, антациди, запальні захворювання кишечника, попередні операції на шлунково-кишковому тракті, стрес.
Симптоми включають здуття живота, напругу живота, спазматичні болі в животі, посилення газів, нудоту, діарею, запор та їх чергування.
Лікування:
Лікування завжди залежить від причини, але зазвичай може знадобитися курс антибіотиків, щоб зменшити кількість перерослих бактерій. У всіх випадках важливо відновити правильну флору кишечника за допомогою пре- та пробіотиків.
3. Тест на видих водню з фруктозою
Тест підходить для виявлення мальабсорбції фруктози.
Основа: Фруктоза - це природний і простий цукор, який міститься переважно у фруктах, овочах та меді.
Якщо фруктоза не розщеплюється і не всмоктується в тонкому кишечнику, вона потрапляє в товсту кишку для ферментації там бактеріями, виробляючи гази (наприклад, водень) і кислоти, які відповідають за діарею, здуття живота і спазми в животі. Крім того, посадка фруктози в товсту кишку може бути причиною перепадів настрою та незрозумілої депресії.
Якщо у вас регулярно виникають неприємні симптоми - спазмовані болі в животі, нудота, блювота, здуття живота або діарея - після вживання фруктів, можливо, ви захочете перевірити, чи не викликають ваші скарги порушення засвоєння фруктози.
Лікування:
За допомогою дієти без фруктози хворобу можна добре вилікувати.