"Алкогольні" бактерії, які виробляють велику кількість алкоголю в кишечнику, можуть бути більш поширеними, ніж очікувалося. На це вказує невелике дослідження, засноване на спостереженні пацієнта з "синдромом власного пивоваріння".

їжею

Навіть якщо ми говоримо лише про «тіло», а не про «душу», можна впевнено підрахувати, що кожен із нас страждає на розлад, про який він не знає. Безалкогольний стеатоз печінки буде прихованою проблемою для значної частини населення світу, зазначає Technet.cz.

Це зачіпає приблизно один мільярд людей і в основному потрапляє до категорії "речей", які можуть вирішити фізичні вправи та краще харчування. Це дуже просто прояв підвищеного накопичення жиру в печінці, що, як правило, не має негайних та серйозних наслідків для здоров’я.

На жаль, це стосується не всіх. У деяких випадках можуть статися важкі ураження печінки. У деяких пацієнтів може розвинутися рак або цироз печінки, а у частини з них може розвинутися тотальна печінкова недостатність. Шкода серйозна, але на перший погляд ніхто не дізнається, чи справді людина, про яку йдеться, сильно п'є.

Іноді навіть утримання не заважає людині вживати алкоголь. Як виявляється, деякі пацієнти піддаються алкоголю, навіть якщо навіть не торкаються напою. Принаймні така можливість базується на роботі китайських вчених, які в журналі Cell повідомляють приклад пацієнта з серйозним випадком неалкогольного ураження печінки та подальший науковий пошук причин (та шляхів вирішення) його труднощів.

З винокурнею в кишечнику
Їхня робота базується насамперед на спостереженні за молодим пацієнтом у Пекіні. 27-річний чоловік страждав від дуже рідкісного "синдрому пивоваріння" - проблеми, яку діагностували менше десятка людей у ​​всьому світі.

Молодий китаєць страждає на загадкові «епізоди» сп’яніння вже 10 років. Його власна мати підозрювала його в тому, що він пив таємно, і давала йому регулярно вдихати алкотестер. За його словами, у його організмі був алкоголь, навіть коли було ясно, що він не п'є.

У пацієнтів з цією хворобою алкоголь виробляється в організмі із солодкої дієти, вважається, наприклад, через надмірне розростання дріжджів у кишечнику. Однак у цьому випадку зусилля, спрямовані на придушення передбачуваних дріжджових препаратів, практично не призвели до покращення. Біопсія печінки показала, що пацієнт страждає важкою формою стеатозу.

Тому лікарі перевели пацієнта в реанімаційне відділення, де вони знаходились під його наглядом і могли, наприклад, контролювати його дієту. Експерименти показали, що їжа з високим вмістом цукру насправді започаткувала масштабне виробництво алкоголю в організмі молодої людини. Алкоголь постійно утворюється в мікрофлорі кишечника людини, але в цьому випадку в екстремальних кількостях. Лікарі важко повірили пацієнту чотири грами алкоголю на літр крові, тобто чотири проміле. Це відповідало б 15 склянкам міцного алкоголю за параметрами його організму.

Зловмисник виявлений шляхом аналізу бактеріальної популяції стільця пацієнта. У його організмі був досі невідомий штам бактерії Klebsiella pneumoniae, який був дуже активним відразу після вживання цукрової дієти. У той час, коли у пацієнта був алкоголь у крові, частка цієї бактерії дуже значно зросла порівняно з іншими. В одному випадку приблизно до 900 разів перевищували норми і становили майже п'яту частину (18,8 відсотка) всіх бактерій у стільці.

Це варто додаткової роботи
На щастя, автори не просто залишили цікаве спостереження, і вони піддали його більш пильному вивченню. Зокрема, вони проводили експерименти на тваринах, коли бактерії вводили в кишечник гризунам, які не мали власної мікрофлори кишечника. Через місяць тварини виявляли ознаки ураження печінки. Подібне було і у звичайних гризунів, яким вони передавали в їжу бактерії «алкогольного» штаму Klebsiell (штам, до речі, отримав назву HiAlc від «з високим вмістом алкоголю»).

Мабуть, ще цікавіше, сліди присутності цієї бактерії також були виявлені в калі зразка менш ніж 50 пацієнтів з більш важким неалкогольним стеатозом печінки. Штам "алкоголь" з'явився в результатах приблизно 60 відсотків цих пацієнтів, але лише у шести відсотків здорових людей, у яких дослідники провели один і той же тест для контролю.

У вибірці пацієнтів з проблемами печінки більшість людей (32 з 48) мали більш важку форму проблеми. Таким чином, автори дослідження цілком справедливо припускають, чи не пов’язана поява алкогольних бактерій із більш серйозними формами стеатозу печінки або з більш серйозними ураженнями печінки. Відповідь на це питання, звичайно, вимагатиме подальшого вивчення та подальших досліджень. Перевага полягає в тому, що існує, мабуть, порівняно простий тест для визначення того, хто може мати в своєму організмі «алкогольні» бактерії: достатньо глюкози та алкоголю.

Результат буде лише частиною, і, можливо, невеликою частиною людей із стеатозом, але це дійсно може допомогти. Про це також свідчить приклад «пекінського пацієнта», який позбувся своїх проблем (як печінки, так і синдрому власної пивоварні) завдяки поєднанню відповідної дієти та антибіотиків.

Цікавим є питання, наскільки спостереження буде дійсним і в нашій країні. Дослідження проводили виключно на китайських пацієнтах. У азіатському населенні поширені не тільки інші генетичні варіанти, але й інша кишкова мікрофлора. Дуже ймовірно, що подібні випадки мають траплятися в Європі, але це не так, і ще менша впевненість можна сказати про те, наскільки вони поширені чи ні.

Дослідження також є «синдромом» нової наукової доби. На сьогоднішній день по суті є так, що багато цікавих та відповідних досліджень було проведено лише на європейцях та американцях (іноді навіть на підгрупах, оскільки довгий час після Другої світової війни жінки були виключені із серії). Тоді передача результатів іншим групам людей взагалі буває зовсім не простою, а іноді практично неможливою. З піднесенням азіатської, особливо китайської, науки ми можемо частіше переживати подібні ситуації з протилежної точки зору.