А) ЛІПОТРОПНИЙ АГЕНТ
Метіонін пригнічує накопичення жирових відкладень у печінці.
Б) ЗАХИСТ ПЕЧІНКИ
Це необхідно для отримання цистеїну, компонента глутатіону, потужного печінкозахисного трипептиду, який нейтралізує безліч сполук, які, як відомо, пошкоджують печінку. Роль метіоніну як ліпотропного агента також сприяє зменшенню пригніченої функції печінки через надмірне накопичення жиру.
В) ДЕТОКСИКАНТ
Перетворюючись на цистеїн, метіонін може сприяти детоксикації завдяки посиленому синтезу глутатіону. Глутатіон сприяє детоксикації в печінці та клітинах, нейтралізуючи певні токсини, вільні радикали та побічні продукти метаболічних та гормональних відходів.
Г) АНТИАЛЕРГІЧНИЙ
Метіонін виявляється корисним для зменшення вираженості реакцій як на харчові, так і на респіраторні алергени. Це пов’язано з його здатністю детоксикувати гістамін, основну хімічну речовину, яка бере участь в алергічних реакціях.
Д) ГІПЕРЕСТРОГЕНІЗМ
Метіонін може сприяти виведенню надлишку естрогену в організмі. Підвищений рівень естрогену дуже часто пов’язаний із затримкою функції печінки через накопичення жиру. Надлишок естрогену є причинним фактором у більшості випадків передменструального синдрому (ПМС).
F) ІСТАДЕЛІЧНІ ПОРУШЕННЯ (підвищений гістамін)
Різні психологічні розлади (наприклад, деякі випадки шизофренії та депресії) часто пов’язані з надмірним рівнем гістаміну. Метіонін успішно застосовується для лікування цих розладів, коли вони зумовлені підвищеним рівнем гістаміну.
Потенційне використання л-метіоніну:
• Ліпотропний засіб
• Пригнічена робота печінки
• Детоксикація
• Харчова алергія
• Екологічна алергія (наприклад, поліноз)
• SPM
• Депресія (коли пов'язана з підвищеним рівнем гістаміну)
• Шизофренія (коли вона пов’язана з підвищеним рівнем гістаміну)
Рекомендований прийом:
500 - 1500 мг на день (приймається натще)
Запобіжні заходи:
Доцільно забезпечити адекватне споживання вітамінів В6, В12 та фолієвої кислоти при прийомі високих рівнів l-метіоніну.
Бібліографія:
Агнох А, кл. 1 Psychiat Res. 13: 43-54, 1976.
Бенеш Ф і Серл Г. Бло. P, ychirn . 13 (4): 465-480, 1978.
Bidard 1, et al, J Pharm: tnol (Parisl. 8,1: 83-93, 1977.
Ріохімічний фартнаколог.33 (9]: 156 21564.1984.
Карузо I, співавт. Кинути [. 904. Джульв. 1984 рік.
Дарбі Ш, ал. Щорічний огляд NuIriIion, том 4. Пало-Альто, Каліфорнія. Щорічні огляди Inc. 170-18I @ 1984. Curr Ther Res, 37; 1985 рік.
Mamo T, el al, Arzneim.-Forsch. 30 (1): 68-69, 1980.
Muscettola O, el ah LanceL 198, Julv 1984. Reynolds E, el al. Ланцет. 196-197. Липень. 1984 рік.
Робінзон Н та Вільямс С, Clin Chem Acta, 12: 311-317, 1964.
Stramentinoli G, el al, Comm in Ps’ychophannn. Я 89-97. 1977 рік.
Swaiman K, el al, The Practice of Pedia [ric Neurnlogy. Нью-Йорк: C. V. Mosby Co. 1982, глава 25.