Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Однією з головних цілей Іспанського товариства атеросклерозу є дослідження та оновлена ​​інформація про атеросклероз та зміни, пов’язані з цією патологією. Сьогодні це одна з галузей медицини, яка отримує найбільшу увагу з боку лікарів. Для досягнення цієї мети Товариство створило видання «Клінічні та дослідницькі дослідження атеросклерозу». Журнал має багатопрофільний характер і займається як основними науковими аспектами, так і етіологією, епідеміологією, патофізіологією, діагностикою та лікуванням артеріосклерозу та супутніх процесів. Подібним чином, він публікує наукові праці (Оригінали та короткі повідомлення) та постійне навчання або оновлення (Бібліографічні огляди та коментарі).

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Scopus, IBECS, IME, MEDES

Слідкуй за нами на:

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

маркери

Гемостаз - це складний процес, який регулює цілісність судинного русла. Дієта модулює концентрацію певних маркерів гемостазу, хоча не ясно, чи впливає ступінь інсулінорезистентності на ці взаємозв'язки. Нашою метою було дослідити, чи впливає чутливість до інсуліну на концентрацію натще і після їжі певних маркерів гемостазу (фактор коагулянта VII [FVIIc]), тканинного активатора плазміногену (tPA) та інгібітора активатора плазміногену (PAI-1), незалежно від споживаної дієти.

Дослідження з рандомізованим та перехресним дизайном, в якому 20 здорових чоловіків отримували 3 дієти протягом 4 тижнів, багаті мононенасиченими жирними кислотами (Medit), насиченими (Occid) та вуглеводами, збагаченими N3 (HC/N3). Згодом учасників розділили на 2 групи: високу HOMA (ВІН) або низьку HOMA (HB), залежно від медіан для кожного періоду дієти. Визначення FVIIc, tPA та PAI-1 отримували у стані голодування та через 4 год після їжі з тим самим складом жиру, що й у попередньому періоді, і порівнювали 2 попередні групи (HB проти HE).

Ми виявили більш високу концентрацію tPA та PAI-1 у стані голодування у групі ВІН щодо групи НВ. TPA також показав більш високу концентрацію в період після їжі в групі ВІН.

Наші дані вказують на більшу активацію коагуляції у молодих чоловіків з індексом HOMA більшим, ніж медіана популяції, незалежно від складу дієти, що дотримується.

Гемостаз - це складний процес, який регулює цілісність кровоносної системи. Було показано, що дієта може модулювати концентрацію деяких гемостатичних маркерів, але незрозуміло, чи існує регуляція гемостазу залежно від чутливості до інсуліну. Ми дослідили, чи впливає чутливість до інсуліну на концентрацію гемостатичних маркерів натще і після їжі (FVIIc, PAI-1, tPA).

Двадцять здорових молодих чоловіків проходили три періоди дієтичного втручання (багатих мононенасиченими, насиченими або n3 жирними кислотами) протягом чотирьох тижнів кожен. Учасників розподілили на дві групи (високий-HOMA або низький-HOMA) залежно від медіани оцінки HOMA після кожного періоду. Для визначення гемостатичних маркерів брали зразки натщесерце та після їжі.

Група з високим рівнем HOMA демонструвала більш високі рівні концентрації tPA та PAI-1 у стані голодування порівняно з групою з низьким рівнем HOMA (p 9.05). Середнє значення tPA також було вищим при визначенні після їжі в групі High-HOMA. Тип отриманої дієти не впливав на ці результати.

У нашому дослідженні учасники з вищим показником HOMA мали вищу концентрацію tPA та PAI-1 натще і вищу концентрацію tPA після їжі порівняно з групою Low-HOMA. Ці дані свідчать про більш високу активацію каскаду згортання у здорових людей з оцінкою HOMA, більшою за медіану для кожної популяції.