Контрінтуїтивні дані іспанською мовою

Інформація про автора

Резюме

ВАЖЛИВОСТЬ:

Модифікація дієти залишається ключем до успішного схуднення. Однак жодна дієтична стратегія не перевершує переважно інших для загального населення. Попередні дослідження свідчать про те, що генотип або динаміка інсуліну та глюкози може змінювати вплив дієти.

дієти

ЦІЛЬ:

Визначити вплив здорової дієти з низьким вмістом жиру (HLF) на користь здорової дієти з низьким вмістом вуглеводів (HLC) на зміну ваги та те, чи характер генотипу або секреція інсуліну пов’язані з дієтичним впливом на втрату ваги.

ПРОЕКТУВАННЯ, НАЛАШТУВАННЯ ТА УЧАСНИКИ:

У рандомізоване клінічне дослідження щодо факторів, які взаємодіють із успіхом лікування (DIETFITS), було включено 609 дорослих у віці від 18 до 50 років без діабету з індексом маси тіла від 28 до 40. Включення в пробну програму проводилось з 29 січня 2013 року по 14 квітня. 2015 рік; остаточна дата спостереження - 16 травня 2016 р. Учасники були випадковим чином розподілені на дієту HLF або HLC протягом 12 місяців. Дослідження також перевірило, чи пов'язані 3 однонуклеотидні поліморфізми мультилокусного зразка відповіді генотипу або секреція інсуліну (INS-30; концентрація інсуліну в крові через 30 хвилин після впливу глюкози) з втратою ваги.

ВМІСТИ:

Педагоги охорони здоров’я проводили інтервенції щодо модифікації поведінки учасникам HLF (n = 305) та HLC (n = 304) через 22 сеанси малих груп для певної дієти, які проводились протягом 12 місяців. Сесії були зосереджені на шляхах досягнення найнижчого споживання жиру або вуглеводів, яке можна було б підтримувати в довгостроковій перспективі, та наголосити на якості дієти.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА ЗАХОДИ:

Первинним результатом стала 12-місячна зміна ваги та визначення того, чи існували значні взаємодії між типом дієти та генотипом, дієтою та секрецією інсуліну, а також дієтою та втратою ваги.

РЕЗУЛЬТАТИ:

Серед 609 рандомізованих учасників (середній вік 40 [SD, 7] років; 57% жінок; середній ІМТ, 33 [SD, 3]; 244 [40%] мали генотип з низьким вмістом жиру; 180 [30%] мали низький вміст вуглеводів генотип; середнє базове значення INS-30, 93 мкМЕ/мл), 481 (79%) завершили аналіз. Відповідно до дієт HLF проти HLC середній розподіл макроелементів за 12 місяців становив 48% проти 30% для вуглеводів, 29% проти 45% для жирів та 21% проти 23% для білків. Зміна ваги через 12 місяців становила -5,3 кг для дієти HLF проти -6,0 кг для дієти HLC (середня різниця між групами, 0,7 кг [95% ДІ, -0,2 до 1,6 кг]). Не було значної взаємодії між режимом харчування та генотипом (P = .20), а також взаємодії між дієтою та секрецією інсуліну (INS-30) (P = .47) з 12-місячною втратою ваги. Було 18 побічних явищ або серйозних побічних явищ, які були рівномірно розподілені між 2 групами дієти.

ВИСНОВКИ ТА Актуальність:

У цьому 12-місячному дослідженні дієти для схуднення не було помітно різниці у зміні ваги між здоровою дієтою з низьким вмістом жиру та здоровою дієтою з низьким вмістом вуглеводів, і ні характер генотипу, ні базальна секреція інсуліну не були пов’язані з дієтичним впливом на втрату ваги. У контексті цих 2 типових підходів до дієти для схуднення жоден з 2 гіпотетичних факторів, що схильні до схуднення, не допоміг визначити, яка дієта для кого найкраща.