Вплив експериментального лікування флавоноїдом кверцетином на розвиток стеатозу, стеатогепатиту та гепатокарциноми на моделях НАЖХП in vivo та in vitro

  • Автори:Анхель Мартінес Феррерас
  • Директори дисертацій:Соня Санчес Кампос (реж. Тес.), Марія Вікторія Гарсія-Медіавілла (кодоректор. Тес.)
  • Читання: В Університеті Леона (Іспанія) у 2018 році
  • Ідіома: Іспанська
  • Кількість сторінок: 146
  • Паралельні заголовки:
    • Вплив експериментального лікування флавоноїдним кверцетином на розвиток стеатозу, стеатогепатиту та гепатокарциноми на моделях НАЖХП in vivo та in vitro
  • Кваліфікаційний суд дисертації:Хосе Л. Мауріс (голова), Марія Естер Ністаль Гонсалес (секрет), Педро Лінарес Торрес (речник)
  • Предмети:
    • наук про життя
      • Біологія тварин (зоологія)
        • Фізіологія тварин
    • Медичні науки
      • Терапія
        • Гастроентерологія
      • Харчові науки
        • Харчові захворювання
      • Патологія
        • Etress
  • Посилання
    • Теза відкритого доступу у: БУЛЕРІЯ
  • Резюме
    • Іспанська

      СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ: флавоноїди та споріднені сполуки, як видається, мають сприятливий вплив на прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), хоча точні механізми, що беруть участь, недостатньо вивчені. У цьому дослідженні метою було дослідити вплив флановол-кверцетину на порушення регуляції експресії генів, що бере участь у розвитку НАЖХП, а також можливу участь фосфатидилінозитол-3-кінази (PI3K)/AKT-модуляції шляху.

      флавоноїдом

      МЕТОДИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ: Ми використовували модель in vivo, засновану на мишах, які годувались дієтою з дефіцитом холіну та метіоніну (MCD) та модель in vitro, що складається з клітин Huh7, інкубованих із середовищем MCD. Миші, що годувались MCD, продемонстрували класичні патофізіологічні особливості неалкогольного стеатогепатиту, пов’язані зі зміненою транскрипційною регуляцією експресії генів, пов’язаної з поглинанням жирних кислот та їх торгівлею, із посиленим ліпопероксидуванням. Шлях PI3K/AKT активувався MCD і викликав порушення регуляції генів, викликаючи активацію або інгібування всіх досліджених генів, як було продемонстровано інкубацією клітин з інгібітором PI3K LY294002. Лікування кверцетином знижувало фосфорилювання АКТ і генів, пов’язаних з окислювальним/нітрозативним стресом, запаленням та метаболізмом ліпідів, показало тенденцію до нормалізації як на моделях in vivo, так і in vitro.

      ВИСНОВОК: Ці результати ставлять кверцетин як можливу терапевтичну стратегію запобігання прогресуванню НАЖХП шляхом послаблення порушення регуляції експресії генів, принаймні частково через інактивацію шляху PI3K/AKT.

      Сфера застосування: Флавоноїди та споріднені сполуки, схоже, мають сприятливий вплив на прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки (НАЖХП), хоча точні механізми, до яких це стосується, недостатньо вивчені. У цьому дослідженні ми мали на меті дослідити вплив флановольного кверцетину на дерегуляцію експресії генів, пов’язану з розвитком НАЖХП, а також можливе значення модуляції шляху фосфатидилінозитол 3-кінази (PI3K)/AKT.

      МЕТОДИ ТА РЕЗУЛЬТАТИ: Ми використовували модель in vivo, засновану на дієтичних мишах з дефіцитом метіоніну та холіну (MCD) та модель in vitro, що складається з клітин Huh7, інкубованих із середовищем MCD. Миші, що годувались MCD, продемонстрували класичні патофізіологічні характеристики неалкогольного стеатогепатиту, пов’язані зі зміненою регуляцією транскрипції експресії генів, пов’язаних із поглинанням жирних кислот та пов’язаною з ними торгівлею, із підвищеним ліпопероксидацією. Шлях PI3K/AKT активувався MCD і запускав дерегуляцію генів, викликаючи або активацію, або інгібування всіх досліджуваних генів, як було продемонстровано за допомогою інкубації клітин з інгібітором PI3K LY294002. Лікування кверцетином знижувало фосфорилювання AKT, а також окислювальний/нітрозативний стрес, запалення та гени, пов’язані з метаболізмом ліпідів, демонстрували тенденцію до нормалізації як на моделях in vivo, так і in vitro.

      ВИСНОВОК: Ці результати ставлять кверцетин як потенційну терапевтичну стратегію запобігання прогресуванню НАЖХП шляхом послаблення дерегуляції експресії генів, принаймні частково через інактивацію шляху PI3K/AKT.