Значення дієти при хронічних захворюваннях нирок

дієти

Повноцінне харчування - це не лише корисна рекомендація при хронічній хворобі нирок (ХБН) та інших патологіях, але разом з наркотиками є основною частиною лікування.

Ізабель Фелес Юстес. Ліцензовано в медицині

Лікарня Сан Хорхе Уеска

Пола Мунгуая Наварро. Ступінь медицини

Даніель Андрес Гарсія. Ліцензовано в медицині

Діана Маркина Мартінес. Ліцензовано в медицині

Хара Альтемір Траллеро Бакалавр медицини

Ракель Пелей Качо. Ліцензовано в медицині

Ключові слова: Хронічна хвороба нирок, дієта, рекомендації.

Короткий зміст:

Адекватне харчування є не лише здоровою рекомендацією при хронічній хворобі нирок (ХБН) та інших патологіях, але разом із ліками це основна частина лікування. З моменту діагностики ХХН та залежно від наявності у цих пацієнтів інших дуже частих патологій, таких як артеріальна гіпертензія (HTN) та цукровий діабет (DM), ми повинні адаптувати або адаптувати споживання їжі.

Дієта при ХХН має бути різноманітною, щоб уникнути монотонності, збалансованою та адаптованою до основного захворювання та ступеня ХХН, в якому ми опинилися. Коли ХХН перебуває на останній стадії, яка називається розвиненою хронічною хворобою нирок (ГХН) (загальна втрата функції нирок понад 70%), вона представляє ряд змінених біологічних констант, таких як: накопичення сечовини в крові, підвищений рівень креатиніну та сечової кислоти, зниження діурезу та затримки води, зменшення виведення на нирковому рівні таких іонів, як натрій, калій та фосфор, що призводить до накопичення в крові з клінічними наслідками.

Ці константи можуть бути змінені за допомогою відповідних дієтичних змін і порадити нефрологи, спеціалізовані медсестри чи дієтологи в рамках мультидисциплінарної групи. Дієтичні фактори можуть впливати на прогресування ХХН, а також на власні ускладнення, оскільки сама ХХН також посилює ризик недоїдання у цих пацієнтів. Залежно від стадії ХХН, ми повинні звертати особливу увагу на споживання білків, кальцію, фосфору, калію та натрію та споживання води. Раннє та відповідне дієтичне втручання може затримати та уповільнити прогресування ХХН. У наступній статті розглядаються загальні міркування, які слід враховувати при кожному з них.

Анотація:

Адаптація їжі є не лише здоровою рекомендацією при хронічній хворобі нирок (ХБН) та інших патологіях, але разом із лікарськими препаратами є важливою частиною лікування. З моменту діагностики ХХН та залежно від наявності у цих пацієнтів інших дуже частих патологій, таких як Артеріальна гіпертензія (ХТ) та Цукровий діабет (ЦД), ми повинні адаптувати або адаптувати споживання їжі.

Дієта при ХХН повинна бути різноманітною, щоб уникнути монотонності, збалансованою та адаптованою до основного захворювання та ступеня ХХН, в якому ми опинилися. Коли ХХН перебуває на останній стадії, яка називається розвиненою хронічною хворобою нирок (ХБН) (загальна втрата функції нирок понад 70%), вона представляє ряд змінених біологічних констант, таких як: накопичення сечовини в крові, підвищення рівня креатиніну та сечі кислоти, зменшення діурезу та затримки води, зменшення ниркової екскреції таких іонів, як натрій, калій та фосфор, що призводять до накопичення крові з клінічними наслідками.

Ці константи можуть бути змінені за допомогою відповідних дієтичних змін і порадити нефрологи, кваліфіковані медсестри чи дієтологи в рамках мультидисциплінарної команди. Дієтичні фактори можуть впливати на прогресування ХХН, а також на самі ускладнення, оскільки сама ХХН також посилює ризик недоїдання у цих пацієнтів. Залежно від стадії ХХН ми повинні звертати особливу увагу на споживання білка, кальцію, фосфору, калію, натрію та води. Раннє та адекватне дієтичне втручання може затримати та уповільнити прогресування ХХН. У наступній статті розглядаються загальні міркування для врахування кожного з них.

Ключові слова: Хронічна хвороба нирок, дієта, рекомендації

Вступ:

У міру прогресування хронічної хвороби нирок (ХЗН) функції нирок поступово втрачаються, серед яких в основному: усунення відходів азотного обміну, таких як сечовина та креатинін, регуляція кислотно-лужного балансу та іонів, гормональна функція та регулювання об’єму і натріємія. У цих пацієнтів через втрату цих функцій неадекватне харчування може спричинити перевантаження натрію та об’єму, фосфору, калію та накопичення потенційно токсичних метаболітів, серед яких є сечовина.

Дієтичні фактори можуть впливати на прогресування ХХН, а також на власні ускладнення, оскільки сама ХХН також посилює ризик недоїдання. Харчова оцінка при ХХН повинна бути індивідуальною, враховуючи супутні захворювання та основні патології пацієнтів.

Серед поширених патологій, які зазвичай присутні, виділяються: HT, DM або серцева недостатність (СН). Хоча, як правило, рекомендується здорове харчування з низьким вмістом солі, багатим фруктами та овочами, бобовими та без надлишку білка, дієта повинна бути змінена відповідно до конкретних лабораторних показників, які мають кожен пацієнт. Не всі пацієнти матимуть однакові зміни або з однаковою швидкістю, з міндивідуальною мінливістю. У цій ситуації виділяються такі іони, як фосфор і калій, які найчастіше накопичуються через відсутність елімінації на нирковому рівні через порушення функції. Споживання основних поживних речовин для регулювання буде описано нижче залежно від ступеня ХХН, який він представляє.

Калорійність:

Рекомендується щоденне споживання калорій приблизно 30-35 ккал/день. Ці потреби можуть змінюватися залежно від пацієнта та основних патологій, фізичної активності, яку вони виконують, чоловіка чи жінки та стадії розвитку, на якій вони перебувають. Ці приміщення регулюватимуть калорії.

Підвищений індекс маси тіла (ІМТ) та накопичення жиру або ожиріння на центральному рівні (вимірювання талії живота) є незалежними факторами ризику смертності як від серцево-судинних подій, так і від ХХН. Ожиріння є фактором, що викликає погіршення функції нирок, оскільки воно викликає гіперфільтрацію нирок, яка з часом зберігає шкідливі наслідки та призводить до ниркової недостатності. Як для ХХН, так і для профілактики та лікування серцево-судинного ризику нормальна вага є дуже важливою і уникає або лікує ожиріння.

Вживання солі:

Вживання солі змінюється залежно від клінічних характеристик кожного пацієнта та особливо супутніх захворювань судин. Якщо у пацієнта гіпертонічна хвороба, рекомендується щоденне споживання менше 2 грамів натрію на добу, тобто 5 мекв/л. Калій у сироватці крові зазвичай не підвищується в крові, доки показник ШКФ не нижче 30 мл/хв (ШКФ 60 мл/хв не повинен дотримуватися жодних дієтичних обмежень, якщо немає інших патологій, таких як ЦД або ГТ. “Оптимальна” дієта для пацієнтів із ХХН варіюється залежно від швидкості ШКФ та наявності інших супутніх захворювань. Раннє та адекватне дієтичне втручання може затримати та уповільнити прогресування ХХН. Мультидисциплінарна команда із залученими нефрологами та досвідченими дієтологами є ключем до успіху дієти в ERC.