Вступ та цілі

вигодовування

Відомо, що грудне вигодовування корисно з багатьох точок зору та зменшує захворюваність та смертність дитини. Ці переваги були продемонстровані шляхом спостереження зниженого ризику таких захворювань, як астма, цукровий діабет та лейкемія в дитинстві. Так само були перевірені стійкі переваги, такі як зменшення частоти астми та ожиріння у підлітковому віці. До цього слід додати знижений ризик раку яєчників та молочної залози, кровотеч та збільшення ваги після пологів серед матерів, які годують грудьми своїх дітей. Крім того, інтимний контакт матері та дитини під час годування груддю є першою формою спілкування та сприяє взаємовідносинам обох.

Післяпологова депресія може досягати поширеності 14,5%. Жінки з цим розладом, які годують груддю, отримують антидепресанти рідше порівняно з тим, що спостерігається за відсутності грудного вигодовування. Хоча психотерапія може бути ефективною при післяпологовій депресії, доступ до цього типу лікування може бути обмеженим. Відсутність лікування післяпологової депресії є частим явищем, викликає у матері функціональні розлади та підвищує ризик розвитку психопатології у дитини. Крім того, це негативно впливає на стосунки між ними.

Частота ситуацій, які можуть вимагати прийому антидепресантів під час лактації, висока і включає післяпологову депресію та інші захворювання, такі як тривожні розлади, серед жінок репродуктивного віку. Тому професіоналам слід враховувати ризики, пов’язані з відсутністю лікування або призначенням антидепресантів. Подібним чином слід оцінити, які антидепресанти є більш придатними для введення під час лактації та які стратегії зменшення впливу дитини на наркотики та оцінки побічних явищ, пов’язаних з проникненням цих речовин у грудне молоко.

Згідно з інформацією, отриманою в різних дослідженнях, рівні пароксетину та сертраліну в плазмі у дитини в результаті проходження ліків через грудне молоко, як правило, не піддаються виявленню; натомість рівень флуоксетину вищий. Інформація про циталопрам обмежена, проте у немовлят матерів, які отримували цей препарат під час лактації, повідомлялося про кількісні рівні сироватки та побічні явища. Також повідомлялося про побічні ефекти, пов'язані з прийомом доксепіну, пароксетину та флуоксетину. Однак інформація, доступна в довгостроковій перспективі, обмежена. Можна зробити висновок, що введення антидепресантів під час лактації є відповідним варіантом у разі післяпологової депресії. Оцінка сироваткових рівнів наркотиків у дитини може дозволити безпосередню оцінку впливу.

Метою цього дослідження була оцінка досліджень, проведених з червня 2002 року по грудень 2008 року щодо використання антидепресантів під час лактації.

Методи

Пошук досліджень проводився в базах даних Medline, PreMedline, Current Contents, Biological Abstracts та PsycINFO. В результаті було обрано 63 статті про використання антидепресантів під час лактації. Більшість досліджень оцінювали ефекти лікування селективними інгібіторами зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС); Були також виявлені дослідження щодо інгібіторів зворотного захоплення норадреналіну та серотоніну (SNRI), трициклічних антидепресантів, норадренергічних та специфічних серотонінергічних антидепресантів (NaSSA), таких як міртазапін та інгібітор зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну бупропіон.

Результати

Дія трициклічних антидепресантів на численні рецептори призводить до несприятливого профілю побічних явищ. Крім того, передозування може спричинити кардіотоксичність. З цієї причини сьогодні його використання рідше порівняно з новими препаратами. Як повідомлялося, лікування нортриптиліном під час годування груддю не асоціювалося з виникненням небажаних явищ у немовлят. Насправді у немовлят, що годують матерів, які отримували нортриптилін та іміпрамін, не було виявлено сироваткових рівнів цих препаратів. Трициклічні антидепресанти - це лише ліки вибору у пацієнтів з післяпологовою депресією, які в минулому добре реагували на ці препарати. В даний час протипоказань для його застосування немає. Однак використання доксепіну під час лактації не рекомендується через ризик седації та пригнічення дихання у немовлят.

Загалом, СІЗЗС викликають легкі та тимчасові побічні ефекти на ранніх стадіях лікування та є безпечними засобами у разі передозування. Пацієнтам з післяпологовою депресією рекомендується розпочинати лікування з 50% звичайної дози через ризик сильних головних болів, пов’язаних із початковою гіперчутливістю до цих препаратів.

Есциталопрам є S-енантіомером циталопраму і демонструє високу селективність щодо інгібування зворотного захоплення серотоніну. Згідно з повідомленнями, опромінення немовлят препаратом не спричиняло короткочасних несприятливих явищ. Натомість був зареєстрований випадок некротичного ентероколіту у новонародженого, який зазнав дії препарату протягом внутрішньоутробного життя та під час годування груддю. Ця картина може бути пов'язана зі станом гіперкоагуляції, спричиненим відміною препарату. Також була висунута роль інгібування синтезу оксиду азоту, спричиненого СІЗЗС. Хоча причинно-наслідкової зв'язку неможливо встановити, також було зареєстровано 2 подібних випадки у дітей, які зазнали дії пароксетину.

Флуоксетин - це СІЗЗС з тривалим періодом напіввиведення, який може досягати 6 днів при тривалому лікуванні. Його метаболіт, норфлуоксетин, може мати період напіввиведення до 16 днів. Це сприяє впливу дитини на наркотики. Згідно з повідомленням, пренатальне та постнатальне вплив препарату не пов'язане з порушенням неврологічного розвитку у дитини. Аналогічним чином, вплив новонародженого на лікарський засіб був би мінімальним, і, здається, це не спричиняє негативних наслідків у короткостроковій перспективі, а також не впливає на нейророзвиток після одного року спостереження. Так само не було доведено впливу впливу флуоксетину на вагу на 6 місяці життя. Нарешті, дослідження оцінило вплив лікування флуоксетином на концентрацію серотоніну тромбоцитів у дітей. Результати вказували на відсутність значної афектації. Враховуючи подібність між нейрональним та тромбоцитарним транспортерами серотоніну, автори цього дослідження припустили, що флуоксетин, який досягає кровообігу немовляти через грудне молоко, не впливає суттєво на концентрацію нейронального серотоніну.

Флувоксамін є СІЗЗС з найменшим періодом напіввиведення. Згідно з тим, що повідомлялося, вплив немовлят на препарат не впливає на масу тіла, не спричиняє побічних ефектів або клінічних змін. Що стосується пароксетину, то повідомлялося про відсутність виявлення сироватки та короткочасні побічні явища у немовлят, які зазнали дії препарату. Це було вірно навіть у дітей із повільним метаболізмом. Також повідомлялося про відсутність порушення ваги та нейророзвитку у немовлят, які зазнали дії пароксетину після 12 місяців спостереження. Повідомлено про один випадок дратівливості, пов’язаний із впливом препарату, та 2 випадки легкої відсталості у дітей матерів з невизначеним рівнем пароксетину в грудному молоці.

Що стосується сертраліну, то повідомлялося про відсутність небажаних явищ у немовлят, які зазнали дії препарату. Було також вказано відсутність впливу на масу тіла та наявність низьких або невизначених сироваткових рівнів сертраліну у дітей, які зазнали дії препарату протягом пренатального та постнатального життя. Вважається, що відсутність лактації протягом 8–9 годин після прийому сертраліну зменшує вплив немовляти на препарат. В іншому дослідженні не було виявлено короткочасних порушень нервового розвитку, пов’язаних із впливом сертраліну немовлятам.

Лікування венлафаксином під час лактації пов’язане з відсутністю виявлення сироватки препарату у більшості немовлят. Натомість його метаболіт можна виявити у всіх випадках. Згідно з повідомленням, вплив препарату не спричиняє порушення нервового розвитку після одного року спостереження. Наслідки впливу немовлят дулоксетином з точки зору несприятливих явищ не оцінювались. Однак було встановлено, що залежність між концентрацією препарату в грудному молоці та концентрацією плазми у немовляти становить 0,25.

Як повідомлялося в дослідженнях, проведених у жінок, які отримували міртазапін, та у дітей, що годували, зв'язок між концентрацією препарату та його метаболітом у грудному молоці та дитячій плазмі становив 1,1 та 0,6 відповідно. Психомоторних змін не виявлено та сироваткових рівнів препарату не виявлено у немовлят, що зазнали дії міртазапіну.

Інгібітори зворотного захоплення норадреналіну та дофаміну

У немовлят, які зазнали дії бупропіону, не спостерігалося виявлення рівня сироватки крові та побічних явищ, пов’язаних із застосуванням препарату. Однак інші автори повідомляли про випадки судом, пов'язаних із впливом немовляти на дію бупропіону, які вщухли, замінивши препарат на сертралін. Нарешті, повідомлялося, що годуючі діти матерів, які отримували бупропіон, зазнають впливу 2% введеної дози.

Обговорення

При інтерпретації рекомендацій слід враховувати, що дослідження, включені до цього аналізу, проводились серед невеликої кількості пацієнтів, серед інших обмежень. Перш за все, рекомендується провести аналіз ризику та вигоди, приймаючи рішення про введення антидепресанту під час годування груддю. Цей аналіз повинен включати врахування ризику, пов'язаного з відсутністю лікування та введенням даного засобу. Бажано надати інформацію, доступну пацієнту, під час прийняття терапевтичних рішень. Крім того, завжди слід віддавати перевагу немедикаментозним стратегіям у разі помірної післяпологової депресії.

У разі помірної або важкої депресії або відсутності реакції на психотерапію рекомендується розглянути можливість застосування антидепресантів. Щоб вибрати антидепресант для введення, рекомендується враховувати історію антидепресантної відповіді. Препаратами першої лінії у пацієнтів, які переживають перший депресивний епізод, повинні бути пароксетин або сертралін. Крім того, монотерапія є найбільш підходящим варіантом. Оцінка матері та дитини повинна бути ретельною та включати виявлення низької ваги або супутніх захворювань. Постійне тестування рівня сироватки препарату не є необхідним. Цей аналіз слід проводити лише за необхідності, оскільки в даний час немає надійних біологічних параметрів або певних кореляційних зв'язків між сироватковими рівнями препаратів та клінічною картиною пацієнтів. Однак деякі автори пропонують створити специфічний індекс безпеки на основі тяжкості побічних явищ, що спостерігаються у немовлят. Існують також категорії ризику для годування груддю, до яких можна звернутися при догляді за пацієнтом, який потребує лікування антидепресантами в цей період.

Висновок

Ви повинні зайти на сайт зі своїм обліковим записом користувача IntraMed, щоб побачити коментарі своїх колег або висловити свою думку. Якщо у вас вже є рахунок IntraMed або ви хочете зареєструватися, введіть тут