Зростаюче число батьків дітей з розладами аутичного спектру (РАС) застосовують різноманітні методи лікування без наукової підтримки.

безглютенова

Серед них дієта без глютену та казеїну, про яку, як повідомляють багато людей, певний успіх. Є навіть ті, хто стверджує, що їхні діти "вилікувались" дієтою, інші кажуть, що помітно покращуються мовні та соціальні відносини. Однак емпіричних даних та контрольованих клінічних випробувань на підтвердження цих тверджень немає.

У 20-х роках став відомий вплив обмеженого харчування на поведінку дітей. Файнгольд у 70-х роках повідомив, що принаймні 50% гіперактивних та дітей з обмеженими можливостями навчання покращуються, коли саліцилат та добавки виключаються з їх раціону.

На початку 1980-х років інші дослідники повідомляли про несприятливий вплив цукру на гіперактивну та агресивну поведінку. З часом поєднання різних досліджень почало обмежувати консерванти, барвники та цукри в дитячому раціоні. Хоча деякі батьки твердо впевнені, що дієта в значній мірі впливає на поведінку та навчання їхніх дітей, на сьогодні факти не є переконливими. Дослідження також довели силу батьківських пропозицій.

У 2000 р. Було проведено ряд досліджень для перевірки гіпотези про те, що шизофренія пов’язана з поглинанням «екзорфінів», що містяться в глютені та казеїні. Ця гіпотеза виникла під час вивчення харчових звичок суспільств Нової Гвінеї та інших островів південної частини Тихого океану, на яких мешканці не вживали пшениці, жита, ячменю та вівса і мали менше і менш важких випадків шизофренії.

Зазвичай білки, що містяться в молоці та продуктах з пшениці, метаболізуються в пептиди, а потім амінокислоти, які поглинаються капілярами в кишечнику. Високий рівень пептидів може бути наслідком патологічної проникності кишечника. У щурів було встановлено, що найменші пептиди в молоці можуть проходити гематоенцефалічний бар’єр і спричиняти зміни у поведінці.

Було проведено дослідження 270 осіб, з яких 120 страждали на шизофренію та 149 з аутизмом. Діти з аутизмом отримували дієту без глютену та казеїну. Під час дослідження батьки, лікарі та деякі вчителі самостійно оцінювали дітей на наявність та тяжкість діагностичних проявів аутизму за допомогою чотирибальної шкали Лікерта. Оцінки були складені спочатку і повторюються через 1 місяць лікування, а потім кожні 3 місяці протягом 1 року. Зразки крові відбирали для вимірювання поглинання пептидів пшениці (клейковини) та молочних продуктів (казеїну) та пов'язаних з ними антитіл IgA та IgG для кожного з цих харчових продуктів. Дослідження показало, що 87% дітей з аутизмом мали високий рівень IgG для гліадину, а 30% - високий рівень IgA, специфічний для глютену або казеїну. Звіти показали покращення у 81% дітей протягом перших 3 місяців дієти. Сильним моментом цієї роботи було спільне використання фізіологічних та поведінкових заходів, але контрольної групи не було.

В інші дослідження в якому його порівнювали з групою дітей, які не дотримувались безглютенової та казеїнової дієти не я знаю виявили суттєві відмінності між експериментальною та контрольною групою.

У цій конкретній роботі була використана група, яка сиділа на дієті, а інша - на дієті плацебо, і батьки не могли розрізнити одне від іншого. Хоча об’єднані дані не були значущими для кожної із залежних змінних, покращення поведінки та мови можна спостерігати у окремих дітей. Типовою проблемою у вивченні дітей з аутизмом є широка різниця між ними щодо поведінки та розвитку.

Автори приходять до висновку, що дослідження слід повторити з більшою кількістю осіб, щоб отримати більш надійні результати.

Змінено з: Харрісон Елдер Дж., Шанкар М., Шустер Дж., Теріаке Д., Бернс С., Шерріл Л. 2006. Безглютенова дієта без казеїну при аутизмі: результати попереднього подвійного сліпого клінічного дослідження. Журнал аутизму та розладів розвитку (36) 3: 413-420. DOI 10.1007/s10803-006-0079-0