Перегляньте статті та зміст, опубліковані в цьому носії, а також електронні зведення наукових журналів на момент публікації

Будьте в курсі завжди, завдяки попередженням та новинам

Доступ до ексклюзивних рекламних акцій на підписки, запуски та акредитовані курси

Продовження публікації як "Ендокринологія, діабет та харчування". Більше інформації

Індексується у:

Index Medicus/MEDLINE, Excerpta Medica/EMBASE, SCOPUS, Розширений Індекс наукового цитування, Звіти про цитування журналів/Наукове видання, IBECS

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності в ймовірності цитування, що існують між журналами різних тем.

  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Резюме
  • Ключові слова
  • Анотація
  • Ключові слова
  • Бібліографія

дефіцитні

Недавні дослідження показують високу поширеність дефіциту вітаміну D серед загальної популяції, особливо у пацієнтів літнього віку. Існують також дослідження, які описують цю саму ситуацію у суб’єктів із захворюваним ожирінням (ОМ), хоча у небагатьох вона порівнюється із суб’єктами з ОМ і без ожиріння. Завданнями цього дослідження було оцінити поширеність дефіциту вітаміну D та вторинного гіперпаратиреозу в обох групах та оцінити, чи існує взаємозв'язок між ОМ та дефіцитом вітаміну D.

Дослідження проводилося в Університетській лікарні Гвадалахари (Іспанія) з грудня 2008 року по грудень 2009 року, отримуючи дані від 138 випробовуваних. 50,7% виявили ОМ, а 49,3% - ожиріння. В обох групах був відібраний зразок крові натще для визначення 25-гідроксивітаміну D, інтактного паратирину, кальцію, альбуміну та фосфору серед інших біохімічних складових.

У групі суб'єктів з ОМ середня концентрація 25-гідроксивітаміну D становила 16,6 ± 8,12 нг/мл, тоді як у групі суб'єктів без ожиріння вона становила 21,9 ± 7,34 нг/мл (p Висновки

Підтверджується висока поширеність дефіциту вітаміну D у досліджених групах, хоча концентрація 25-гідроксивітаміну D була значно нижчою у пацієнтів з ОМ. ОМ є фактором, пов’язаним із існуванням дефіциту вітаміну D, тому можна було б визначити включення визначення 25-гідроксивітаміну D до керівних принципів ведення пацієнтів з ОМ, щоб уникнути дефіцитних станів.

Недавні дослідження показують високу поширеність дефіциту вітаміну D серед загальної популяції, особливо серед людей похилого віку. Існують також дослідження, що повідомляють про ті самі спостереження у пацієнтів із ожирінням, хоча деякі з цих досліджень порівнювали пацієнтів із ожирінням та людьми, що не страждають ожирінням. Завданням цього дослідження було оцінити поширеність дефіциту вітаміну D та вторинного гіперпаратиреозу в обох групах та оцінити, чи існує взаємозв'язок між ожирінням та дефіцитом вітаміну D.

Це дослідження було проведено серед 138 пацієнтів в Університетській лікарні Гвадалахари (Іспанія) у період з грудня 2008 року по грудень 2009 року. З них 50,7% хворіли ожирінням, а 49,3% не страждали ожирінням. З обох груп брали зразки крові натще для визначення 25-гідроксивітаміну D, інтактного паратиреоїдного гормону, кальцію, альбуміну та фосфору серед інших біохімічних показників.

Середня концентрація 25-гідроксивітаміну D становила 16,6 ± 8,12 нг/мл у групі, що страждає ожирінням, і 21,9 ± 7,34 нг/мл у групі, що не страждає ожирінням (p Висновки

В обох досліджуваних групах виявлено високу поширеність дефіциту вітаміну D, хоча концентрація 25-гідроксивітаміну D була значно нижчою у пацієнтів із ожирінням. Хворобливе ожиріння тісно пов’язане з дефіцитом вітаміну D. Щоб запобігти цьому дефіциту, визначення 25-гідроксивітаміну D слід включити до рекомендацій клінічної практики для лікування ожиріння.

Ожиріння є багатофакторною та хронічною хворобою, що має велике соціальне та економічне значення, і є проблемою охорони здоров'я. Близько 6 мільйонів іспанців старше 18 років (17,1%) мають проблеми з ожирінням, а 36,7% мають надлишкову вагу, згідно з останнім Європейським оглядом здоров'я в Іспанії 2009 року 1. Надмірна вага та ожиріння пов'язані зі збільшенням захворюваності та смертності. Це збільшення чітко пов'язане зі ступенем ожиріння. У цих суб'єктів виявляється підвищений ризик страждання різними захворюваннями, такими як зміни вуглеводного обміну, артеріальна гіпертензія, ішемічна хвороба серця, венозна недостатність, синдром полікістозних яєчників, остеоартроз, синдром апное сну, жовчнокам'яна хвороба, стеатоз печінки, доброякісні внутрішньочерепні гіпертонія, збільшення поширеності різних видів раку тощо 2 .

З іншого боку, останніми роками інтерес до вітаміну D зріс завдяки тому, що численні дослідження показують дефіцит вітаміну D у загальній популяції, а також у людей із патологічним ожирінням (ОМ) 3–5 .

Не існує єдиної думки щодо оптимальних концентрацій вітаміну D, але більшість авторів встановлюють, що існує дефіцит, коли рівні кальцидіолу в плазмі нижче 20 нг/мл. Показано, що це межа, під якою ПТГ починає підніматися, впливаючи тим самим на здоров’я кісток 3,7. Незалежно від взаємозв'язку між вітаміном D і кістковою тканиною, існує також зв'язок цього гормону з певними хронічними захворюваннями, такими як есенціальна гіпертонія, серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, міопатія, певні типи раку (молочної залози, передміхурової залози та товстої кишки) та захворювання аутоімунні 8 .

Дефіцит вітаміну D дуже поширений після баріатричної хірургії, причому поширеність становить до 50–80% випадків після змішаних або суто мальабсорбційних методів 9,10. Однак саме ожиріння також асоціюється з низькою концентрацією. Описані широко різноманітні поширеності, які становлять від 21 до 62% серед населення з ожирінням 11,12. Існують різні гіпотези, що пояснюють дефіцит у цих суб'єктів: низьке перебування на сонці, недостатнє споживання, накопичення на рівні жирової тканини або потреба у більшій кістковій масі для підтримки високої ваги, яку вони мають 13,14. Однак дефіцит вітаміну D впливає на людей, які не мають очевидного ризику цього дефіциту, при достатньому споживанні вітаміну D та достатньому перебуванні на сонці .

Метою цього дослідження було оцінити відсоток дефіциту вітаміну D та вторинного гіперпаратиреозу у пацієнтів з ОМ та у пацієнтів без ожиріння, щоб порівняти обидві групи та спробувати охарактеризувати суб'єктів, яким загрожує дефіцит вітаміну D.

Матеріал і методи

Дослідження проводилось в університетській лікарні Гвадалахари (Іспанія) з грудня 2008 року по грудень 2009 року, отримуючи дані від 138 випробовуваних (усі кавказькі). 50,7% представляли ОМ, що визначається індексом маси тіла (ІМТ), що перевищує або дорівнює 40 кг/м 2, і це були пацієнти, яких послідовно обстежували на загальній ендокринологічній консультації у віці від 20 до 20 65 років. Решта не страждали ожирінням, що визначалося ІМТ нижче 30 кг/м 2, і всі вони були працівниками лікарні з однаковим віковим діапазоном (20–65 років). ІМТ розраховували за формулою Кветле (вага в кілограмах, поділена на квадрат висоти в метрах) і використовували таблиці, рекомендовані Іспанським товариством для дослідження ожиріння, опубліковані в 2000 р. Критеріями виключення для обох груп була ниркова недостатність (креатинін> 1,5 мг/дл), важкі запальні захворювання, активне злоякісне утворення, відомі захворювання кісток, проблеми з печінкою, прийом лікарських добавок або збагачених продуктів харчування та лікування, яке перешкоджає засвоєнню або концентрації вітаміну D.

Вивчати дизайн

У пацієнтів з ОМ аналіз, проведений для контролю їх основної патології, використовували для визначення значень кальцидіолу, інтактного ПТГ (iPTH), кальцію, альбуміну та фосфору серед інших біохімічних складових. Цей аналіз проводили у всіх випадках у період з грудня по січень 2008 р. У контрольних суб'єктів без ожиріння проводили аналіз для визначення тих самих біохімічних складових у місяцях листопаді та грудні 2009 р. Так само, всіх пацієнтів зважували суб'єкти, включені в дослідження з точністю. Вимірювання висоти проводили з предметом, спрямованим убік від висотного стрижня тієї ж шкали. Окружність талії (ПК) вимірювали нерозтяжною рулеткою, пропускаючи стрічку на один сантиметр над гребенями клубової кістки і зчитуючи на рівні пупка.

Дані аналізували відповідно до наявності дефіциту кальцидіолу чи ні, і шукали суттєвих кореляційних зв'язків з рештою біохімічних складових (вторинний гіперпаратиреоз, кальцій, фосфор та ін.). Значення дефіциту кальцидіолу вважали концентраціями нижче 20 нг/мл, а концентраціями, що перевищували або дорівнювали 20 нг/мл, вважали достатніми. Гіперпаратиреоз вважався вторинним щодо рівня iPTH вище 73 пг/мл, що є верхньою межею референтних значень у нашій лабораторії. Аналіз даних також проводили, розділивши випробовуваних на дві групи відповідно до ІМТ, для порівняння результатів.

Аналіз біохімічних складових

Значення кальцидіолу визначали в сироватці крові за допомогою хемілюмінесцентного імунологічного аналізу з використанням автоаналізатора LIAISON® (DiaSorin, Saluggia, Італія), з аналітичною чутливістю менше 4 нг/мл та коефіцієнтом мінливості в межах аналізу та мінливості 2,9 і 5. 5% відповідно. Референтні значення встановлювали між 12–54 нг/мл.

Кількість ІПТГ визначалася в плазмі за допомогою прямого хемілюмінесцентного імунологічного аналізу за допомогою автоаналізатора LIAISON® (DiaSorin, Салуджія, Італія), з аналітичною чутливістю 1,0 пг/мл та коефіцієнтом мінливості в межах аналізу та мінливості 2,2 та 11. 1% відповідно. Були розглянуті відповідні значення iPTH між 17–73 пг/мл.

Кальцій визначали у сироватці крові та аналізували за допомогою колориметрії за допомогою аналізатора Dimension ® (Siemens, Deerfield, США). Межа виявлення становила 5 мг/дл. Концентрацію кальцію в сироватці крові коригували за допомогою альбуміну в плазмі за такою формулою: коригований кальцій (мг/дл) = виміряний кальцій (мг/дл) +0,8 (4-альбумін у крові) 18. Референтні значення встановлюються між 8,5-10,5 мг/дл.

Фосфор визначали у сироватці та аналізували за допомогою колориметрії за допомогою автоаналізатора Dimensio ® (Siemens, Deerfield, США) з межею виявлення 0,2 мг/дл. Враховувались адекватні концентрації фосфору в крові 2,7–4,5 мг/дл.

Аналіз даних проводився за допомогою програми SPSS 15.0 для Windows. Кількісні змінні виражали як середнє значення ± стандартне відхилення, а якісні змінні - у відсотках. Для порівняння між двома групами пацієнтів використовували тест χ 2 у випадку якісних змінних, а тест t Стьюдента для незалежних зразків у випадку кількісних змінних. Значення p Результати

У групі пацієнтів з ОМ середній вік становив 48 ± 14,34 року, причому 85,7% становили жінки. У групі суб'єктів без ожиріння вік становив 45 ± 10,17 року, причому 85,3% становили жінки (Таблиця 1).