Резюме

Ключові слова: Гіперпротеїнові дієти, метаболічний ацидоз, гіперкальціурія, кістковий метаболізм, сечокам’яна хвороба, порушення росту, остеопороз.

Оглядова стаття

Анотація

Високе споживання білка призводить до збільшення чистої екскреції кислоти, що в свою чергу призводить до збільшення кальцію в сечі. Ефекти дієти при виведенні з сечею кислоти та кальцію залежать не тільки від вмісту білка, але також можуть змінюватися іншими складовими, такими як еквіваленти калію та лугу бікарбонату, що містяться у фруктах та овочах. Дієти з дефіцитом цих основ калію збільшують кислотне навантаження, накладене білками. Як наслідок, дієти з високим споживанням білка або з низьким вмістом фруктів та овочів виробляють низькоякісний системний метаболічний ацидоз, який чинить шкідливий вплив на організм, включаючи затримку росту у дітей, зниження м’язової та кісткової маси у дорослих та утворення каменів у нирках. Цей огляд має на меті узагальнити наявні дані щодо впливу дієти з високим вмістом білка на різні органи та системи, включаючи гідроелектролітичний та кислотно-основний метаболізм, кістковий метаболізм, ниркову та ендокринну функції. Також розглядаються окремі аспекти, які можуть справити особливий вплив у життєвих крайнощах, як дитинство та старість. An Venez Nutr 2009; 22 (2): 95-104.

Ключові слова: Дієти з високим вмістом білка, метаболічний ацидоз, гіперкальціурія, кістковий метаболізм, сечокам’яна хвороба, затримка росту, остеопороз.

Вступ

Визначення

Гіперпротеїнова дієта - це така дієта, при якій встановлені рекомендації щодо добової потреби в білках перевищують. В даний час визнано, що споживання 0,8 г/кг/день білка є достатнім для задоволення харчових потреб нормальної дорослої людини (13,14). У педіатричному віці ці вимоги становлять 2 г/кг/день до 3 місяців, 1,4 г/кг/день від 3 до 6 місяців, 1,2 г/кг/день від 6 до 12 місяців та 1 г/день. Кг/день у людей старше 1 року (15). У дітей шкільного віку (7-10 років) потреби в білках зменшуються до 0,76-0,77 г/кг/день, дуже близькі до тих, що рекомендуються для дорослих (16).

Реальне споживання білка в різних країнах перевищує згадані вище вимоги з великим відривом, досягаючи 40 г/день через 2 роки (приблизно 3,5 г/кг/день), 60 г/день через 3 роки (понад 3 роки г/кг/г) і більше 100 г/день у 13–15 років, що відповідає значенням, що втричі-п’ять разів перевищують рекомендовані (17). Дослідження, опубліковані в нашій країні, повідомляють про відсоток адекватності від 121 до 209% відповідно до рекомендованих вимог відповідно до різних соціально-економічних шарів (1-4). Навіть у популяціях з низьким рівнем доходу повідомляється, що більше 50% дітей вживають дієту з високим вмістом білка (8,9).

Вплив дієт з високим вмістом білка на кислотно-лужний та електролітний баланс

Ці дієти з високим вмістом білка та низьким вмістом фруктів та овочів утворюють значну кількість кислот, переважно у формі сульфатів та фосфатів. Нирка реагує на це кислотне перевантаження збільшенням чистої екскреції кислоти у вигляді аміаку та титрується кислотності. Одночасно кістка сприяє цій реакції своєю буферною функцією через резорбцію кістки з подальшим збільшенням екскреції кальцію з сечею.

Кістка як буферна система проти метаболічного ацидозу

Підводячи підсумок, ці дослідження показують, що надмірний вміст білка в продуктах з високим потенційним навантаженням на ниркову кислоту може негативно вплинути на метаболізм кісток, якщо це не зменшується споживанням їжі, багатої на основи, або вживанням деяких підщелачуючих добавок. Ефекти додавання буфера до високобілкової дієти полягають у наступному: 1) зниження чистої екскреції сечової кислоти (титрувана кислотність та аміак) 2) зменшення кальціурії та 3) збільшення загальної кісткової маси.

Вплив дієт з високим вмістом білка на функцію нирок

Існує ряд причин, які свідчать про те, що дієти з НР можуть спричинити значні зміни у роботі нирок та інших аспектах метаболізму (41). Було показано, що ці дієти спричиняють клубочкову гіперфільтрацію та гіперемію, протеїнурію, діурез, натрійурез, каліурез та підвищені фактори ризику для розвитку сечокам’яної хвороби (гіперкальціурія, гіперурикозурія, гіпоцитратурія та зниження рН сечі). У пацієнтів з різним ступенем хронічного захворювання нирок було показано, що дієти з високим вмістом білка сприяють прискоренню погіршення функції нирок

Гемодинамічні ефекти

Протеїнурія

Підвищена протеїнурія або альбумінурія визнається провісником прогресування захворювання нирок у людей із наявними хронічними захворюваннями нирок (52), а також фактором серцево-судинного ризику та смертності у здорових та хворих груп населення (53). Отже, той факт, що дієти з високим вмістом білка змінюють екскрецію білка з сечею, має важливе клінічне значення. Епідеміологічні дані у здорових популяцій із зниженою функцією нирок дали різні результати, хоча загалом вони підтримують передумову про те, що дієти з високим вмістом білка збільшують екскрецію білка з сечею. Як і при нирковій гемодинаміці, тваринні білки виявляють більш виражений ефект у пацієнтів із зниженою функцією нирок, ніж у здорових людей. Можливість того, що велике споживання білка збільшує протеїнурію у людей із ожирінням, які вже можуть мати наднормальний рівень протеїнурії порівняно з контролем, є важливим питанням, яке вимагає дослідження.

Гідроелектролітний та кислотно-лужний метаболізм

Нефролітіаз

Дослідження, проведені на тваринах (54) та людях (55), показали, що збільшення споживання білка призводить до гіперурикозурії, гіперкальціурії, гіпоцитратурії та зниження рН сечі, що все визнано факторами ризику утворення каменів у нирках. Вироблення навантаження сечової кислоти, збільшене дієтою, багатою сірчистими амінокислотами, може відігравати важливу патофізіологічну роль у цьому процесі (56,57).

Вплив метаболічного ацидозу на ендокринну функцію

На додаток до катаболічного впливу на архітектуру та міцність кісток, ацидоз викликає порушення функції ендокринної функції, такі як зміни рівня гормону росту, IGF-1, інсуліну, глюкокортикоїдів, гормону щитовидної залози, паратиреоїдного гормону та вітаміну D (Таблиця 1 ) (58,59).

Таблиця1. Ендокринні порушення, викликані метаболічним ацидозом

високим

Вплив дієт з високим вмістом білка у людей похилого віку

Вплив дієт з високим вмістом білка у дитячому віці

Питання надлишку білка в харчуванні дітей та підлітків має особливий зміст через те, що наше суспільство живе в парадигмі, яка сприяє споживанню білків над іншими поживними речовинами і надає їм невідповідне значення як визначальний фактор росту. Як зазначалося вище, національні та міжнародні дослідження повідомляють, що споживання білка у дітей значно перевищує рекомендовані добові потреби як у промислово розвинутих, так і в країнах, що розвиваються, навіть у населення з низьким рівнем доходу. Як було описано для дорослих та літніх людей, кислотно-лужний баланс набув великого значення в дитячому харчуванні. Дослідження показали, що погано складені дитячі суміші з високим вмістом еквівалентного кислоти можуть викликати катаболічні ефекти, включаючи затримку росту (73,74).

Гіперкальціурія, індукована гіперпротеїновими дієтами, може бути зумовлена ​​кількома механізмами: 1) посилення клубочкової фільтрації, 2) збільшення вироблення кальцитріолу внаслідок збільшення маси нирок, 3) збільшення кислотного навантаження, що стимулюватиме буферну дію кістки для мобілізації кальцію в обмін на надлишок циркулюючої крові іони водню і 4) стимуляція остеокластичної активності та пригнічення остеобластичної активності, що проявляється метаболічним ацидозом на кістці.

З іншого боку, кислотне навантаження, що виробляється надлишком білка в раціоні, безсумнівно, є фактором стійкості метаболічного ацидозу у дітей, у яких діагностовано минущий канальцевий ацидоз нирок протягом перших років життя (81,82). Дуже ймовірно, що після нормалізації функції канальцевого підкислення метаболічний ацидоз зберігається через неадекватне харчування з надмірним споживанням білка. Низьке споживання продуктів, багатих калієм та лужними еквівалентами, таких як фрукти та овочі, сприяє продовженню цього метаболічного ацидозу (83). Труднощі в досягненні змін у харчових звичках у наших дітей є, мабуть, найважливішою причиною необхідності продовження підщелачуючого лікування у цих пацієнтів.

Висновки

"Життя - це боротьба не проти гріха, не проти сили грошей, не проти шкідливого магнетизму тварин, а проти іонів Гідрогену" Х.Л., Менкен.

Про сенс життя і смерті 1919 рік

Список літератури

Отримано: 02.03.2009
Прийнято: 25.05.2009