Психолог Джаспер Сміт працює для лікування тривоги та депресії.
Його метод нічого не коштує, і на відміну від антидепресантів, за які, наприклад, американці платять десятки мільйонів доларів на рік, він також не має побічних ефектів у вигляді розладів сну, блювоти, тремтіння та коливань ваги. Це звичайний рух.
Вже в 1970-х і 1980-х роках були проведені дослідження, які показали, що ті, хто займається фізичними вправами, не переживають депресії в даний час і будуть захищені від нього в майбутньому. Дослідження, проведене одинадцять років тому в Університеті Дьюка, показало, що аеробіка мала такий самий вплив на пацієнтів із депресією, як антидепресант Золофт, за який Pfizer заробляв 3 мільярди доларів на рік до закінчення терміну дії ліцензії на виробництво в 2006 році.
Минулі дослідження з моніторингу наслідків фізичних вправ були недовгими, але всі підтвердили, що фізичні вправи покращують настрій. Це не тільки полегшує симптоми депресії, але і не дозволяє їм повернутися.
Молекулярні біологи та неврологи підтвердили, що фізичні вправи викликають ті самі хімічні процеси в мозку, що й антидепресанти - вони регулюють ключові речовини, важливі для передачі подразників між нейронами, серотоніном та норадреналіном. Професор неврології Філіп Холмс та його колеги показали, що фізичні вправи через кілька тижнів можуть вплинути на гени, що підвищують рівень галаноп-нейропептину, який впливає на регуляцію норадреналіну та відіграє певну роль у реагуванні на стрес.
Завдяки вправам мозок виявляє менше навантаження на новий стимул. Наприклад, мозок реагував більш подібним чином на стрес у вигляді забутої зустрічі або проблеми з паркуванням. "Вправи здаються для людини більш нормальними і природними, ніж сидіння", - сказав Холмс. Людина не змушена цілими днями сидіти в тісних кімнатах, а її мозок не пристосований до життя без фізичних навантажень.
Подальші дослідження показали, що фізичні вправи пов’язані із збільшенням вироблення нейротрофічного фактора мозку, речовини, яка сприяє росту та стабільності клітин мозку. Смітс, який читає лекції в Південному методистському університеті в Далласі, зазначає, що пацієнти з депресією відчувають наслідки фізичних вправ через півгодини, тому депресія перестає бути перешкодою для діяльності і стає причиною для подальших фізичних вправ. Ефекти тут швидші та очевидніші, ніж, наприклад, у пацієнтів, які намагаються схуднути за допомогою фізичних вправ.
Поки незрозуміло, хто вправляється від депресії та в якій дозі. У своїй книзі «Вправи проти тривоги та розладів настрою» Смітс та його колега Майкл Отто рекомендують легке півгодинне навантаження п’ять разів на тиждень або інтенсивне півгодинне тренування тричі на тиждень. Це перевірені робочі дози.
"Ми не можемо сказати, що чим більше, тим краще. Це може бути менш ефективно, але ми насправді не знаємо", - сказав Смітс. Не зрозуміло, чи впливає на депресію рух, такий як важка атлетика, і чи ефективні фізичні вправи при великій депресії.