городи

СЛУЧАЇ ТА ПЕРЕВАГИ ДОБАВКИ ЗАЛІЗА

менше може бути більше)

Автор:

MUDr. Радован Юрічек

гастроентеролог III. Клініка внутрішніх хвороб ЛФУК та УНБ

Лікарня та. Л.Дерера Братислава.

Залізо - важливий мікроелемент, який відіграє важливу роль у багатьох процесах в організмі. Дефіцит заліза також є найпоширенішим дефіцитом харчових продуктів у 21 столітті. Залізо в їжі буває у двох основних формах: органічне, гемове залізо (тваринного походження) та неорганічне, негемове залізо (рослинного походження). У статті узагальнено різні шляхи поглинання заліза та фактори, що впливають на цей процес, а також огляд виникнення типових побічних ефектів, пов’язаних із добавками заліза.

Вступ

Залізо - важливий мікроелемент, який відіграє важливу роль у багатьох процесах в організмі (у складі гемоглобіну, рибонуклеотидредуктази, цитохромів). Більша частина заліза присутня в організмі у вигляді гемоглобіну в еритроцитах. Дефіцит заліза також є найпоширенішим дефіцитом харчування у XXI столітті, який страждає, за оцінками, 3 мільярдами людей. Залежно від ступеня тяжкості цей дефіцит проявляється або як знижений рівень запасів заліза в організмі без серйозних наслідків, або як сидеропенічна анемія. Ця анемія може спричинити психічні або рухові розлади у дітей та призводить до розвитку анемічного синдрому у дорослих. Діти віком до 3 років, вагітні жінки та жінки дітородного віку найбільш схильні до сідропенії.

В організмі людини не розроблені регуляторні механізми активного виведення заліза, єдині втрати в фізіологічних умовах спричинені лущенням клітин шкіри та слизових оболонок кишечника, сечостатевих шляхів та дихальних шляхів. Загальні втрати заліза за 24 години становлять приблизно 14 мкг/кг ваги людини, що у 70-кілограмового чоловіка становить 1 мг/добу, у 55-кілограмової жінки без менструації 0,8 мг/добу. Під час менструації потреби в залізі зростають, але існують великі міжіндивідуальні відмінності (1,36 мг-3,2 мг/добу). Вагітні жінки - це особлива група, у якій зростає потреба в залізі внаслідок гемодилюції та підвищених потреб плода. На ранніх термінах вагітності добова потреба в залізі становить близько 2,5 мг/день і досягає 6,6 мг/день або навіть до 7,5 мг/день у 3 триместрі. Жінки в постменопаузі мають подібні потреби в залізі, як і чоловіки.

Запаси заліза в основному регулюються кишковим всмоктуванням. Залізо в їжі буває у двох основних формах: органічне, гемове залізо (тваринного походження) та неорганічне, негемове залізо (рослинного походження). Залізо всмоктується переважно в проксимальній частині тонкої кишки ентероцитами, розташованими на верхівці дванадцятипалої кишки водоростей.

Поглинання гемового заліза

Хоча гемове залізо відповідає лише одній третині від загального заліза, що потрапляється з їжею, під час його споживання поглинається до 20-30%, у разі підвищених потреб організму може засвоюватися до 50% гемового заліза. На поглинання гемового заліза негативно впливає лише кальцій, який зменшує всмоктування в тій же мірі, що і в негемовій формі.

Поглинання нехімічного заліза

Нехімічне залізо зустрічається у нерозчинній, не поглинаючій формі тривалентного заліза (Fe3 +). Перед поглинанням іон заліза спочатку слід відновити до двовалентної форми (Fe 2+). Зниженню заліза сприяють екзогенні харчові фактори (вітамін С, ферментована їжа, наявність в їжі тваринної тканини (м’яса), так званий м’ясний фактор). І навпаки, абсорбція обмежена оксалатами, фітатами (з високим вмістом злаків, висівок), поліфенолами (дубильні речовини, що містяться в чаї, каві, какао), фосфатами, клітковиною та кальцієм. Фактори, що сприяють або гальмують всмоктування заліза, часто є сильнішими детермінантами об'єму поглиненого нехімічного заліза, ніж фактичний вміст заліза.

Побічні ефекти, пов’язані з добавкою заліза

Побічні ефекти, пов’язані із застосуванням препаратів заліза, повідомляються у половини пацієнтів, які їх приймають. Сюди входять переважно побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту, такі як запор, нудота, діарея, здуття живота і метеоризм. Ці побічні ефекти призводять до порушення прихильності до лікування і, отже, до відмови його ефекту. Під час вагітності лише 70% вагітних вживають рекомендовані препарати заліза. 25% з них повідомляють про будь-які побічні ефекти. Частота побічних ефектів залежить від дози і зростає при дозах, що перевищують 60 мг заліза на добу.

Існує дві теорії побічних ефектів препаратів заліза. Перша теорія - це утворення вільних радикалів вже під час відновлення Fe 3+ до Fe 2+ у просвіті кишечника. Із загального обсягу неорганічного заліза, що потрапляє всередину, лише близько 3-5% поглинається в просвіті дванадцятипалої кишки. Залізо, що залишається в просвіті кишечника у двовалентній формі Fe 2+, є високореакційною речовиною, яка поступово окислюється до Fe 3+ у просвіті кишечника з утворенням додаткових вільних радикалів. Ці вільні радикали в свою чергу викликають подразнення слизової оболонки кишечника, що призводить до розвитку запальної реакції в організмі. Запальна реакція організму призводить до уповільнення часу проходження вмісту кишечника з посиленням всмоктування води з просвіту кишки, що призводить до запорів. Доведено, що хронічне запалення разом із тривалим вживанням високих доз заліза чинить канцерогенну дію на патогенез раку товстої кишки.

Другою теорією ускладнень є зміни в мікрофлорі кишечника, спричинені дефіцитом заліза та подальшим його доповненням. Залізо є фактором росту багатьох бактеріальних штамів, за відсутності його в організмі його доступність у кишечнику також зменшується. Відбувається зменшення різноманітності кишкового мікробіота. Під час подальшого підвищеного заліза відбувається зменшення корисних штамів, напр. Lactobaccillus і для швидкого розмноження потенційно патогенних штамів, наприклад E.coli, що призводить до розвитку запальної реакції макроорганізму з подальшим розвитком несприятливих наслідків.

Висновок