Дієтолог-дієтолог
Кол. No CAT001526

У зв'язку з коронавірусною кризою існує безліч статей, які намагаються знайти прямий зв’язок між дієтою та вірусом, але сьогодні немає доказів того, що харчування може впоратися з коронавірусом. На сьогоднішній день не існує дієтично-дієтичного лікування або чітких дієтичних рекомендацій, що зменшують ризик зараження. Єдине, що ми можемо зробити, це керуватися вже створеними рекомендаціями щодо харчування, щоб зміцнити імунну систему та мінімізувати вплив вірусу. У цій статті ми поговоримо про те, які фактори впливають на імунну систему та які харчові рекомендації існують для зміцнення імунітету або уникнення інфекцій.

ФАКТОРИ, ВПЛИВАЮЧІ НА ІМУННУ ФУНКЦІЮ:

На імунну функцію впливають різні генетичні фактори та фактори навколишнього середовища (рис. 1), отже, існує висока ступінь мінливості стійкості до інфекції у здорової дорослої популяції. Всі ці фактори сприяють поліпшенню або занепаду імунної системи, але саме вплив збудника хвороби визначає можливість зараження інфекцією.

Якщо зосередитись на їжі, було доведено, що стан харчування людей є чудовим модулятором імунної функції. Як надмірне ожиріння (Nieman et al. 1999), так і недоїдання (Scrimshaw & SanGiovanni 1997) негативно впливають на імунну систему. Конкретні аспекти звичної дієти, такі як споживання жирів, білків, полівітамінів та мінеральних добавок, вживання алкоголю та тютюну; вони роблять дуже значний вплив на підтримку імунної функції. Дефіцит деяких специфічних мікроелементів пов’язаний з порушенням імунної відповіді та підвищеною сприйнятливістю до інфекційних захворювань. Це показано багатьма дослідженнями, що додавання дефіцитного мікроелемента до дієти може відновити імунну функцію та стійкість до інфекції (Calder & Kew 2002).

жирні кислоти

Досі незрозумілим через відсутність наукових доказів є те, що, якщо споживання конкретних мікроелементів збільшується вище рекомендованого споживання їжі, це може покращити імунну функцію здорової та добре харчується людини. Крім того, існує ризик надмірного споживання деяких мікроелементів, таких як вітамін Е, залізо або цинк; може погіршити імунну систему та збільшити ймовірність зараження (Calder & Kew 2002).

ДОСТУПНІСТЬ ПОЖИВАННЯ ТА ІМУННА СИСТЕМА

Як ми вже коментували, дієта може впливати майже на всі аспекти імунної системи, оскільки макроелементи (вуглеводи, білки та жири) беруть участь у метаболізмі імунних клітин, а також у виробленні антитіл та мікроелементів (вітамінів та мінералів). бере участь у реплікації імунних клітин та антиоксидантному захисті (Gleeson 2006). Дефіцит або надлишок певних поживних речовин може змінити імунну відповідь за допомогою прямих та/або непрямих механізмів (рисунок 2) (Walsh et al. 2011)

ЕНЕРГІЯ ТА ГІДРАТАЦІЯ

Доведено, що обмеження енергії в раціоні та відсутність гідратації через дефіцит споживання або надлишкові втрати (поту) спричиняють виснаження імунних функцій у здорових людей. Наприклад, дослідження, проведене з професійними солдатами, показало, що група, яка годувала їх дієтою з половиною кілокалорій їх реальних енергетичних потреб протягом 12 днів, порівняно з групою солдатів, які харчувались відповідно до їх енергетичних потреб; у них знизився клітинний та гуморальний імунітет (Booth et al. 2003). В контексті гідратації було помічено, що споживання рідини нижче, ніж потреба у воді кожної людини, підвищує концентрацію кортизолу в крові, гормону з імунодепресивними ефектами, пов’язаного з пригніченою імунною функцією (Bishop et al. 2004).

ГІДРАТИ ВУГЛЕВІДУ

Докази показують, що імунологічні показники значно нижчі у людей з дуже низьким вмістом вуглеводів, у порівнянні з людьми, які пристосовують споживання вуглеводів до своїх потреб. Цей факт виникає, коли запаси глікогену дуже низькі, що спричиняє збільшення концентрації кортизолу; цей гормон, як ми вже говорили раніше, має відомі імунодепресивні ефекти (Mitchell et al. 1998) (Bishop et al. 2001b). Рекомендації щодо збалансованого харчування є оптимальними, щоб не страждати цією проблемою. Радимо, що вуглеводи повинні бути присутніми в 50-55% нашого загального раціону. Цей відсоток може змінюватися залежно від фізичного зносу кожної людини, але він ніколи не повинен бути меншим за потреби кожного з них.

Жири

Ліпіди є важливими макроелементами у нашому раціоні не тільки як джерела енергії, але й тому, що ліпіди є важливими компонентами клітинних мембран. Рекомендоване споживання жиру у здорових дорослих становить 30-35% від загального раціону, з них насичені жири не повинні складати більше 10% від загального добового споживання, мононенасичені жирні кислоти (оливкова олія) 15% поліненасичені жирні кислоти (горіхи, риба ...) 8%, а трансжири (солодощі, смажена їжа ...) менше 2%. Є дві незамінні поліненасичені жирні кислоти (омега 3 і 6), це означає, що наш організм не може їх синтезувати, і нам потрібно включити їх з раціону.

Ці жирні кислоти можуть впливати на імунну функцію, діючи як енергетичне паливо для імунних клітин, допомагаючи формувати мембрани імунних клітин, або регулюючи синтез ейкозаноїдів (простагландинів). Є дослідження, які говорять, що дієти, багаті на омега 3 і 6, покращують стан пацієнтів, які страждають на захворювання імунної системи, такі як ревматоїдний артрит, надаючи протизапальну дію (Calder 2011). Але залишається предметом дискусій, чи дієта, багата цими жирними кислотами, має однаковий ефект у здорових дорослих, оскільки в багатьох випадках дієта з високим вмістом жиру порушує імунну систему, а здоровим дорослим не рекомендується мати оптимальний імунний імунітет системи (Pedersen et al. 2000). Тому наразі здоровій популяції рекомендується обмежитися рекомендаціями щодо споживання ліпідів, і якщо є підозра, що споживання не покривається різноманітним та збалансованим харчуванням, то їх доповнення може бути виправданим.

БІЛКИ

Рекомендації щодо споживання білка для здорових сидячих дорослих - 0,8 г білка на кілограм ваги на добу. Неадекватно низьке споживання білка може погіршити імунну функцію та збільшити частоту інфекцій (Li et al. 2007); ці ефекти спричинені атрофією лімфоїдної лімфоїдної тканини, зменшенням концентрації зрілих Т-лімфоцитів та фагоцитарної здатності макрофагів. Сьогодні нечасто спостерігається дефіцит білка у здорових людей, є ймовірність того, що він може з’являтися під час тривалих гіпокалорійних дієт, погано структурованих вегетаріанських дієт або у спортсменів з незбалансованим харчуванням.

МІКРУТРІЄНТИ (ВІТАМІНИ/МІНЕРАЛИ) ТА БАДИ

У цьому розділі ми узагальнимо сучасні наукові дані про дієтичні добавки, що покращують імунітет та/або зменшують ризик зараження.

БІБЛІОГРАФІЯ

Німан, округ Колумбія, та ін. (1999) Вплив ожиріння на імунну функцію. Журнал Американської дієтологічної асоціації 99: 294-9.

Скрімшоу, Н.С. та SanGiovanni, J. P. (1997) Синергізм харчування, інфекції та імунітету: огляд. Американський журнал клінічного харчування 66: 464S-77S.

Колдер, П.К. і Кью, С. (2002) Імунна система: мішень для функціональних продуктів харчування? Британський журнал харчування 88 (додаток 2): S165-77.

Глісон, М. (2006) Чи може харчування обмежити імуносупресію, спричинену фізичними вправами? Відгуки про харчування 64: 119-31.

Уолш, Н.П. та ін. (2011) Заява про позицію Частина друга: Підтримання імунного здоров’я. Огляд імунології Exercice 17: 64-103.

Бут, К.К. та ін. (2003) Фізіологічні та психологічні ефекти годування раціоном під час 12-денних тренувальних вправ у тропіках. Військова медицина 168: 63-70.

Єпископ, Н.С. та ін. (2004) Не впливає споживання рідини на реакцію нейтрофілів на тривалий цикл. Журнал спортивних наук 22: 1091-8.

Мітчелл, Дж. та ін. (1998) Вплив вуглеводного статусу на імунні реакції до і після фізичних вправ на витривалість. Журнал прикладної фізіології 84: 1917-25.

Єпископ, Н.С. та ін. (2001) Статус вуглеводів перед вправами та імунна реакція на тривалий цикл: II. Вплив на концентрацію цитокінів у плазмі крові. Міжнародний журнал спортивного харчування 11: 503-12.

Колдер, П.К. (2011) Жирні кислоти та запалення: передній край між продуктами харчування та фармацією. Європейський фармакологічний журнал 668: S50-8.

Педерсен, Б.К. та ін. (2000) Тренування та природний імунітет: наслідки дієт, багатих жирами або вуглеводами. Європейський журнал прикладної фізіології 82: 98-102.

Лі, П. та співавт. (2007) Амінокислоти та імунна функція. Британський журнал харчування 98: 237-52.