Інфаркт міокарда - це стан, спричинений загибеллю ділянки серцевого м’яза як наслідок повної закупорки коронарної артерії. Інфаркт виникає, коли тромб (коронарний тромбоз) перешкоджає артерії, раніше ураженій артеріосклерозом. Коли виникає ця перешкода, кровопостачання цієї ділянки пригнічується, і через деякий час тканина безповоротно гине (цей процес називається некрозом). Термін "інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST" відноситься до змін на електрокардіограмі, які вимагають термінового відкриття артерії.

інфаркт

Інфаркт проявляється низкою симптомів, зокрема болем у грудях. Це інтенсивний біль, що сприймається як тиск у грудній клітці, який може поширюватися на руки та плечі (особливо ліворуч), спину та навіть щелепу. Біль схожий на стенокардію, але триває більше 20 хвилин і не реагує на сублінгвальний нітрогліцерин. Інші симптоми - задишка, пітливість, нудота, серцебиття або синкопе.

Що стосується діагнозу, важливе значення має електрокардіограма, яку слід проводити якомога швидше, а в ідеалі - менше ніж за 10 хвилин від контакту пацієнта із системою охорони здоров’я. Це графічне зображення електричних сил серця, які змінюються при інфаркті. Цей тест визначає інфаркт "підняття сегмента ST", тобто той, який отримує користь від термінового відкриття заблокованої артерії. Також пацієнт повинен залишатися під наглядом за допомогою монітора електрокардіограми.

Ще одна важлива інформація, отримана в результаті аналізу, стосується підвищення рівня плазми деяких білків, що виділяються в кров як наслідок некрозу, так званих "серцевих ферментів". В аналізі також оцінюються інші параметри, такі як рівень холестерину, глюкоза (діабет збільшує ризик серцевого нападу), функція нирок тощо.

Суттєвим тестом є ехокардіограма, яка складається з візуалізації серцевої структури та функцій за допомогою ультразвуку. Цей тест повинен терміново провести кардіолог, щоб оцінити ступінь інфаркту, скорочення серцевої діяльності та наявність певних ускладнень.

Що стосується лікування, то після підтвердження інфаркту підйому сегмента ST слід терміново провести реперфузійну терапію (розчинення згустку та відкриття артерії). Рання реалізація цієї терапії є ключовою, оскільки чим довше закупорена артерія, тим більша площа некротичного міокарда. Існує два варіанти реперфузійної терапії: тромболіз та ангіопластика.

Тромболітичні препарати - це внутрішньовенні засоби, що розчиняють згусток. Щоб бути ефективними, їх слід вводити протягом перших 2-3 годин з моменту появи симптомів, і існують певні ситуації, що сприяють кровотечі, коли вони не рекомендуються. Пацієнти, які проходять цю терапію, повинні пройти катетеризацію протягом перших 24 годин.

Ангіопластика є вибором лікування за умови, що перехід до лабораторії гемодинаміки може бути гарантований менш ніж за 120 хвилин від контакту із системою охорони здоров’я. Ця методика полягає у введенні катетера через артерію (як правило, променеву артерію) до місця початку коронарних артерій. Через катетер вводять контрастну речовину, щоб визначити місце та ступінь обструкції ураження. Згодом проводиться балонна ангіопластика тромбованого сегмента. Через розширення балона в кінці катетера артерія розкривається, і іноді може знадобитися витяг тромбу. Нарешті, в цій області імплантується стент (внутрішньосудинний пристрій, який тримає артерію відкритою).

Доктор Рамон Ріос Васкес

Відділ госпіталізації та проміжної кардіологічної допомоги