В останні десятиліття збільшення продуктивних можливостей сільськогосподарських тварин, спричинене розвитком біотехнологій та генетичним вдосконаленням, поставило нові проблеми у харчуванні тварин. Щоб підтримувати високі виробничі параметри м’яса, молока та яєць, харчові потреби стають дедалі більшими та більш конкретними. Однак підтримка зоотехнічних показників у межах цілей, сумісних з оптимальними параметрами кожного виду, можлива лише завдяки ідеальному засвоєнню поживних речовин з раціону та балансу між функцією печінки та енергетичним обміном тварини.

ключ
Тканина печінки виконує різні життєво важливі для організму функції, необхідні для виробництва тварин. Печінка діє в регуляції важливих процесів травлення, завдяки синтезу та виділенню жовчних кислот та стимулюванню активності травних ферментів. Крім того, він бере безпосередню участь у шляхах трансформації та зберігання поживних речовин, що сприятиме утриманню, зростанню, виробництву та відтворенню тварини.

Слід також зазначити його антиоксидантну та детоксикаційну функції, завдяки яким печінка виводить токсини з відходів, що утворюються в результаті власного метаболізму, та шкідливі речовини з навколишнього середовища, такі як мікотоксини, важкі метали, пестициди тощо. Такі речовини можуть руйнувати клітини печінки та викликати метаболічний та продуктивний дисбаланс. Таким чином, як наслідок шкоди, заподіяної печінці, внаслідок різних причин діяльність печінки може бути обмежуючим фактором продуктивності.

Печінка відіграє центральну роль у низці метаболічних та продуктивних дій, і рівень її активності буде прямо пропорційний стану, в якому працює обмін речовин у тварин.

Інтенсивні, багаті ліпідами дієти для домашніх тварин часто призводять до розладів печінки та жовчовивідних шляхів та зниження продуктивності. Ці процеси можуть спричинити метаболічні захворювання, такі як синдром жирової печінки. Беручи до уваги ризик перевантаження печінки, цікаво діяти спільно з альтернативами, які сприяють оптимізації харчування жирів та олій у раціоні, уникаючи наявності таких проблем та покращуючи якість продуктів тваринного походження.

Стрес і захворювання змінюють метаболізм печінки, виділяючи гормони та цитокіни, які заважають балансу організму. Тварини, які зазнають будь-якого виклику, не зможуть виявити свій справжній виробничий потенціал.

Мікотоксини - глобальна проблема. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що 30% зерна у світі забруднене мікотоксинами. Тварини чутливі до цих речовин, і деякі з них можуть передаватися в їжу людям через продукти тваринного походження. Крім мікотоксинів, інші шкідливі речовини, такі як метаболіти лікарських засобів, гербіциди, важкі метали, нітрити та нітрати, можуть викликати проблеми з отруєнням тварин.

Однак у всіх описаних ситуаціях метаболічного дисбалансу, спричиненого різними повторюваними факторами ризику на фермах, можна уникнути за допомогою засобів, що сприяють підтримці тварин, таких як використання детоксикаторів та підсилювачів печінкової діяльності, що сприяють функціонуванню організму та працездатності.

Рафаель Педрозу Бетареллі

Ветеринар - директор з питань охорони здоров’я та харчування тварин