Стаття медичного експерта

Лікування дивертикульозу кишечника спрямоване на поліпшення якості життя пацієнтів з дивертикулярною хворобою, тому необхідно припинити ці симптоми.

дивертикульозу

Рання терапія гострого дивертикуліту для запобігання ускладнень, що загрожують життю. Критерієм ефективності лікування дивертикуліту є досягнення клінічної лабораторної ремісії або принаймні полегшення гострого запального процесу та больового синдрому. Профілактика ускладнень дивертикулярної хвороби.

Показання до госпіталізації

Кишковий дивертикульоз без дивертикуліту або поза загострення хронічного дивертикуліту лікується амбулаторно. Необхідність госпіталізації виникає в наступних випадках:

  • гострий дивертикуліт (загострення хронічного дивертикуліту);
  • сильна інтоксикація;
  • неможливість їсти через рот;
  • пацієнт старше 85 років;
  • важкі супутні захворювання;
  • висока температура (39 - 41 ° C);
  • ознаки подразнення очеревини;
  • виражений лейкоцитоз - більше 15х10 9/л (не може бути в літньому віці);
  • наявність імунодепресії у пацієнта, включаючи ятрогени, наприклад через прийом глюкокортикоїдів.

Показання до спеціалізованих консультацій

При розвитку ускладнень дивертикульозу кишечника необхідно залучати хірурга як для консультацій, так і для визначення показань до хірургічного лікування.

Лікування дивертикульозу кишечника без лікарських препаратів

Режим

Необхідно залишити очисні клізми і, по можливості, проносні засоби. Сприятливим ефектом є розширення фізичних навантажень за рахунок прискореного проходження вмісту кишечника та зниження тиску в просвіті кишечника.

Дитина

Пацієнтам з неускладненою дивертикулярною хворобою збагачення харчових продуктів рекомендує клітковину (крім високої клітковини: дріжджі, редька, редька, ананас, хурма) - більше 32 г/день як клітковину для зниження тиску при синдромі товстої кишки.

Якщо дієта переноситься погано, після варіння рекомендується вживати продукти, багаті клітковиною в подрібненому вигляді, овочі. Гарантоване обмеження газоутворюючих продуктів (капуста, виноград тощо), виключення бобових, газованих напоїв. Необхідно вживати достатню кількість рідини - 1,5-2 літри (за відсутності протипоказань).

Наразі виключення продуктів, що містять дрібне насіння та горіхи, не рекомендується.

[1], [2], [3]

Лікування дивертикульозу кишечника

Неускладнений дивертикульоз кишечника

Наступні групи препаратів застосовуються як амбулаторні заходи при дивертикульозі кишечника.

  • спазмолітики
  • Блокатори кальцієвих каналів: мебеверин (200 мг двічі на день), пінаверій бромід (50 мг тричі на день).
  • Холіноблокатори: гіосцина буібромід. Платифілін.
  • Міотропні спазмолітики: папаверин, бензиклан або дротаверину хлорид.

Визначення спазмолітиків призводить до зменшення больового синдрому. Доза, тривалість та шлях введення підбираються індивідуально.

Засоби боротьби зі стільцем

Уникайте стимулюючих проносних засобів, оскільки вони можуть збільшити кишковий тиск і спричинити біль. Рекомендується застосовувати осмотичні проносні та засоби, що збільшують об’єм кишкового вмісту. Осмотичне проносне для регулювання стільця - лактоза. Початкова доза 15-45 мл на день, підтримуючи дозу 10-30 мл на день вранці. Корекція дози проводиться через 2 дні без ефекту. Оболонка насіння подорожника - препарат із оболонок насіння індійського подорожника Плантаго яйцеклітина . Рекомендований прийом препарату в дозі 2-6 пакетиків на день. Ефект обумовлений розм’якшенням вмісту кишечника та збільшенням його об’єму. При синдромі діареї - в’яжучі речовини, адсорбенти (діоктаедрик смекти, препарати вісмуту). При метеоризмі призначають адсорбенти, симетикон. Запобіжні заходи: слід уникати використання препаратів морфіну та подібних речовин у структурі синтетичних сполук, що підвищують тонус гладких м’язів.

Гострий дивертикуліт

При гострому дивертикуліті або загостреннях хронічного дивертикуліту рекомендується госпіталізація для хірургічних (проктологічних) стаціонарів, інфузійна терапія плазмозамещанням та дезінтоксикаційними розчинами, призначення антибактеріальних препаратів широкого спектру, добре проникнення в тканину та активних щодо кишкової мікрофлори та цефолозолевого генеролу (цефалоспол).

Перша фаза (початок і розпал запалення) - 7-10 днів. Протягом 2-3 днів споживання їжі повністю виключається і призначається пероральна та парентеральна регідратація. Останнє є вигідним у важкому стані пацієнта. Через кілька днів уважно розширте свій раціон. Визначення дієти, збагаченої клітковиною, можливе лише після повного вирішення гострого дивертикуліту. Під час блювоти здуття живота вказує на введення носогастральної трубки. Провести дезінтоксикаційне лікування. Застосовувати антибіотики, ефективні проти грамнегативної та анаеробної мікрофлори. Можливі наступні схеми:

  • монотерапія - цесфалоспорин другого покоління або захищений пеніцилін (ефективність монотерапії за деякими дослідженнями не нижча за ефективність декількох антибіотиків);
  • лікування двома антибіотиками: препаратом проти анаеробної мікрофлори, аміноглікозидом, цефалоспорином третього покоління або монобактамами; лікування трьома антибіотиками: ампіциліном, гентаміцином та метронідазолом.

При відсутності лікування через 2-3 дні слід виключити утворення абсцесу.

При легко вираженому запальному процесі (без інтоксикації, ознак подразнення очеревини, нормальної або субфебрильної температури тіла) антибіотики вводять всередину. Найбільш підходящий препарат амоксицилін + клавуланова кислота (захищений пеніцилін) всередину в дозі 875 мг кожні 12 годин.

[4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13], [14]

Препарати та дозування

Цефокситин (цефалоспорин другого покоління) - 2 г в/в кожні 6 годин.

Ампіцилін + сульбактам (захищений пеніцилін) - 3 г в/в кожні 6 годин.

Тикарцилін + клавуланова кислота (захищений пеніцилін) - 3,1 г в/в кожні 6 годин.

Іміпенем + циластатин (β-лактамний антибіотик) - 500 мг в/в кожні 6 годин.

Метронідазол 500 мг в/в кожні 6 годин у комбінації з (один варіант):

    гентаміцин у добовій дозі 3-5 мг/кг, розділену на 2

3 адміністрації;

  • цефтріаксон у дозі 1 г в/в кожні 24 години; ципрофлоксацин 400 мг в/в кожні 12 годин.

    • Ампіцилін у дозі 2 г в/в кожні 6 годин у комбінації з гентаміцином у добовій дозі 3-5 мг/кг, розділених на 2-3 ін’єкції та метронідазолу 500 мг в/в кожні 6 годин.

    При парентеральному болі призначаються спазмолітики та антихолінергічні засоби. Показана регуляція роботи кишечника: при запорах, вазелінове масло (не довше 5-7 днів), макрогол, шматочок сливи; при діареї - адсорбенти, в'яжучі речовини.

    Друга стадія (застій запалення) - 7-10 днів. Дієта поступово розширюється. Антибактеріальне лікування продовжують за показаннями (одночасно препарат слід змінювати). Вони регулюють перистальтику кишечника та проводять вітамінну терапію.

    Третій етап - підтримуюча терапія та спостереження. Виконується амбулаторно. Показаний комплекс заходів, подібних до лікування дивертикулярної хвороби, за винятком загострень дивертикуліту.

    Хірургічне лікування дивертикульозу кишечника

    Хірургічне лікування кишкового дивертикульозу показано при ускладненнях захворювання, що становить пряму загрозу для життя пацієнта, - перфорація дивертикулу в черевну порожнину, кишкова непрохідність, сильна кровотеча, наявність свищів (міжкишкових, кістозно-гастрорезистентних, кишково-вагінальних), рецидивуючий дивертикуліт. Лікування дивертикульозу кишечника проводиться в хірургічному відділенні.

    Абсцес кориці очікувальний і тактичний (при абсцесах розміром менше 2 см біля брижі товстої кишки консервативна тактика виправдана). Плацентарний, заочеревинний абсцеси, перитоніт є показанням до хірургічного лікування. При абсцесах через шкіру можна проводити черезшкірне дренування під рентгенологічним контролем.

    Вибір методу операції в кожному випадку залежить від кількох факторів: характеру ускладнень, поширеності процесу запальної зміни тканини дивертикулу, шорсткої стінки та навколишніх тканин, наявності запалення або перифокаліюго перитоніту. Супутні захворювання, які часто можна побачити на старих вулицях, відіграють важливу роль. Вигідно проводити резекцію товстої кишки планово з одночасним застосуванням анастомозу. Операція проводиться через 6-12 медів після закриття гострого нападу дивертикуліту.

    Довідкова тактика

    Безсимптомний дивертикульоз кишечника, випадково діагностований, не вимагає спеціального лікування. Щоб запобігти прогресуванню захворювання та можливим ускладненням, пацієнту рекомендується дотримуватися дієти, багатої рослинною клітковиною.

    При симптоматичному дивертикульозі застосовують комплексні лікувальні дії: проносну дієту, спазмолітичні препарати, що регулюють рухову функцію кишечника. У більшості пацієнтів з клінічно вираженою дивертикулярною хворобою кишечника консервативне лікування кишкового дивертикульозу має стійкий позитивний ефект.

    Коли дивертикуліт стосується призначення антибіотиків, кишкових антисептиків, осмотичних проносних засобів.

    Подальше ведення пацієнта

    Проводиться щорічний медичний огляд та плановий амбулаторний огляд.

    Після зникнення гострого дивертикуліту необхідне обстеження, щоб виключити інші захворювання товстої кишки (особливо рак, діагностований у 6% хворих на дивертикульоз) - як показала колоноскопія через 1 місяць після зникнення дивертикуліту.

    Після усунення дивертикуліту слід дотримуватися обережності, щоб уникнути ускладнень (абсцес, свищ, звуження кишечника): анамнез уваги, при необхідності - план рентгена черевної порожнини, іріографія з іріографією, КТ живота.

    При спостереженні за хворим на дивертикулярне захворювання потрібно раннє виявлення дивертикуліту, основними клінічними проявами якого є біль у животі та лихоманка.

    Освіта пацієнта

    Пацієнт повинен надати повну інформацію про своє захворювання, попередити про симптоми та небезпеку гострого дивертикуліту.

    Слід надати докладні дієтичні рекомендації.

    Необхідно порадити хворому збільшити фізичні навантаження.