Іспанська асоціація педіатрії має одним з головних завдань розповсюдження суворої та сучасної наукової інформації з різних областей педіатрії. Anales de Pediatría є Науковим висловлювальним органом Асоціації і є засобом, за допомогою якого співробітники спілкуються. У ньому публікуються оригінальні роботи з клінічних досліджень у педіатрії з Іспанії та країн Латинської Америки, а також оглядові статті, підготовлені найкращими професіоналами кожної спеціальності, щорічні повідомлення про конгрес та щоденники Асоціації, а також посібники для дій, підготовлені різними товариствами/спеціалізованими Секції, інтегровані в Іспанську асоціацію педіатрії. Журнал, орієнтир для іспаномовної педіатрії, індексується у найважливіших міжнародних базах даних: Index Medicus/Medline, EMBASE/Excerpta Medica та Index Médico Español.

пацієнтів

Індексується у:

Index Medicus/Medline IBECS, IME, SCOPUS, Індекс наукового цитування розширений, Звіт про цитування журналів, Embase/Excerpta, Medica

Слідкуй за нами на:

Фактор впливу вимірює середню кількість цитат, отриманих за рік за твори, опубліковані у виданні протягом попередніх двох років.

CiteScore вимірює середню кількість цитат, отриманих за опубліковану статтю. Читати далі

SJR - це престижна метрика, заснована на ідеї, що всі цитати не рівні. SJR використовує алгоритм, подібний до рейтингу сторінок Google; є кількісним та якісним показником впливу публікації.

SNIP дозволяє порівняти вплив журналів з різних предметних областей, виправляючи відмінності у ймовірності цитування, які існують між журналами різних тем.

Деякі пацієнти з вродженими помилками метаболізму мають високий ризик розвитку остеопорозу/остеопенії з перших років життя. Патофізіологія цього процесу недостатньо відома, але, ймовірно, вона пов’язана з біохімічними змінами, властивими цим захворюванням, із застосуванням обмежувальних дієт у критичні періоди життя та з існуванням інших генетичних факторів, які на даний момент невідомі ... У більшості випадків важко вирішити, чи є зменшення мінералізації кісток первинним і, отже, наслідком самого метаболічного розладу, чи вторинним щодо харчової недостатності, яка не була належним чином виправлена ​​в дитинстві 1 .

З метою поглиблення нашого розуміння патофізіології цієї проблеми, стан обороту мінеральних речовин у кістках та мінералізації кісток вивчався у групі дітей з гіперфенілаланінемією або галактоземією, і результати були пов’язані з біохімічним фенотипом її хвороби.

Матеріал і методи

Всього було вивчено 23 пацієнти:

1. Шість пацієнтів, які постраждали від галактоземії, з них п’ять дівчат і один хлопчик, віком від 5 до 13 років на момент дослідження.

2. Сім пацієнтів з «ФКУ-фенілкетонурією» (рівень фенілаланіну при діагнозі> 1200 нмоль/мл), 3 жінки та 4 чоловіки, віком від 6 до 29 років на момент дослідження.

3. Нарешті, було вивчено 10 пацієнтів із «середньою гіперфенілаланінемією» (значення фенілаланіну при діагнозі становлять від 360 до 1200 нмоль/мл). З них 5 хлопчиків та 5 дівчаток у віці від 4 до 16 років на момент дослідження.

З моменту встановлення діагнозу всі пацієнти піддавались дієті, яка відповідала їхній хворобі, з належним рівнем відповідності, підтвердженим періодичним контролем, проведеним в лікарні, при консультації з метаболізму. Вони споживали кальцій і фосфор, калорії, безпосередні принципи та мікроелементи, відповідні їх віку та ситуації, відповідно до чинних рекомендацій 2,3, використовуючи спеціальні харчові добавки або пероральні добавки кальцію та фосфору. В рамках медичної допомоги всі пацієнти та їхні сім’ї отримали освіту, щоб кожна дитина щодня робила 60 хв фізичних вправ.

За пацієнтами з галактоземією спостерігали, контролюючи рівні галактози-1-фосфату в крові. У пацієнтів з гіперфенілаланінемією терапевтичною метою було підтримання рівня нижче 250-300 нмоль/мл протягом перших 10 років життя та нижче 500 нмоль/мл після цього віку.

Дослідження денситометрії кістки проводили за допомогою ультразвукового зчитування з системою DBM Sonic 1200, що дозволяє проводити кількісний аналіз мінерального стану кістки (остеозонометрія) та якісний аналіз однорідності архітектури та еластичності кісткової тканини (остеосонограма) у всіх дітей у дослідженні. В якості еталонних значень використовувались ті, які раніше були отримані нашою групою в нормальній дитячій популяції нашого середовища (очікується публікація).

Для вивчення кісткового обміну мінеральних речовин були проаналізовані такі біологічні маркери: резорбція кісток, гідроксипролін та сечові піридиноліни за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ) з ультрафіолетовим/візуальним детектором, імуноферментного аналізу Bio-Rad та Pyrilinks® (Metra) відповідно; апостації кісток, остеокальцину та С-кінцевого пропептиду в крові за допомогою ферментативних імуноаналізів NovoCalcint® (Metra) та Procolagen-C® (Metra) відповідно. Населення 75 нормальних дітей у віці від 6 місяців до 14 років використовували як контрольну групу для вивчення кісткового мінерального обміну, в якій визначали значення біохімічних маркерів кісткового обороту 4 (табл. 1).

Результати були виражені як стандартний бал для середнього показника загальної сукупності через вікову дисперсію групи пацієнтів. Проведено описовий аналіз отриманих значень, їх значення щодо нормальної сукупності та кореляції між аналізованими параметрами. Для цього був використаний статистичний процесор SPSS версії 11.0. Відмінності між різними групами аналізували за допомогою непараметричного U-критерію Манна-Уітні.

Результати мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) дещо знижуються порівняно з результатами нормальної популяції (особливо у групі ФКУ), але це зниження не досягає статистично значущого значення. Середнє значення стандартних балів пацієнтів з галактоземією становить 0,1800; у пацієнтів із класичною фенілкетонурією (ФКУ) - 0,4529, а у пацієнтів із середньою гіперфенілаланінемією - 0,4450.

Біологічні маркери обороту мінеральних речовин в кістках мають різну поведінку залежно від розглянутої групи захворювання. Якщо розглядаються ті, що пов’язані з мінеральним відношенням кісток; пацієнти з галактоземією мають середній стандартний бал 0,4333 для остеокальцину та 0,4733 для С-кінцевого пропептиду. У пацієнтів з ФКУ результати становлять 0,7529 для остеокальцину та 0,2314 для С-кінцевого пропептиду. У пацієнтів із середньою гіперфенілаланінемією значення становлять 0,6740 для остеокальцину та 0,9090 для С-кінцевого пропептиду.

Що стосується маркерів резорбції кісток, середні стандартні показники щодо нормальної популяції становлять 0,4050 для співвідношення гідроксипролін/креатинін та 0,0967 для співвідношення піридинолін/креатинін у пацієнтів з галактоземією; 1,0714 для гідроксипроліну/креатиніну та 0,2057 для піридинолінів/креатиніну у пацієнтів з ФКУ; і 0,4270 для гідроксипроліну/креатиніну та 1,0670 для піридинолінів/креатиніну у пацієнтів із середньою гіперфенілаланінемією.

У таблицях 2 - 4 наведено максимальне, мінімальне, середнє та стандартне відхилення біохімічних маркерів кісткового обміну та денситометрії кісток, що виражаються як стандартні бали, для пацієнтів із галактоземією, фенілкетонурією та помірною фенілкетонурією. Так само, денситометрія (рис. 1), маркери кісткової аппозиції (рис. 2 і 3) та маркери резорбції кістки (рис. 4 і 5) для трьох груп пацієнтів були представлені квадратною діаграмою.

Рисунок 1. Діаграма кісткової денситометрії (BMD) для трьох захворювань.

Рисунок 2. Діаграма остеокальцину для трьох захворювань.

Малюнок 3. Графік С-кінцевого проротиду для трьох захворювань.

Малюнок 4. Графік співвідношення гідроксипролін/креатинін для трьох захворювань.

Рисунок 5. Графічний графік співвідношення піридинолін/креатинін для трьох захворювань.

Помічено, що щодо маркерів кісткової аппозиції середнє значення остеокальцину в кожній з трьох груп пацієнтів, як правило, вище, ніж середнє серед населення, тоді як середнє значення С-кінцевого пропептиду, як правило, вище, ніж загальної популяції у пацієнтів з галактоземією (0,4733) та помірною ФКУ (0,9090) і нижча у пацієнтів з ФКУ (0,23). Навпаки, маркери кісткової резорбції виявляються в трьох групах, вивчених нижче середніх показників, отриманих у нормальній популяції, різниця перевищує 1 стандартне відхилення (SD) у групі ФКУ щодо співвідношення гідроксипролін/креатинін. (Середнє значення: 1,0714 ).

Оцінюючи в цілому, кістковий оборот мінеральних речовин спостерігається у межах норми у пацієнтів з галактоземією та легкою гіперфенілаланінемією та незначним зниженням мінерального обміну кісткової тканини (про що свідчить зниження маркерів придатності та резорбції) у групі пацієнтів з ПКУ.

Нарешті, при порівнянні значень маркерів обміну кісткової тканини та МЩКТ між кожною з груп пацієнтів, виявляється, що лише С-кінцевий пропептид суттєво знижений (р = 0,034) у пацієнтів із ФКУ порівняно з тими з помірним ФКУ, не знаходячи більш статистично значущих відмінностей для решти маркерів.

Патофізіологічний механізм остеопенії/остеопорозу, наявний у деяких пацієнтів з вродженими помилками метаболізму, поки що недостатньо відомий, тому були розглянуті різні гіпотези 5. Можливий патогенний ефект, що виникає внаслідок накопичення "токсичних" проміжних метаболітів або самого фенілаланіну, які могли б негативно впливати на процеси мінералізації кісток; харчові дефіцити, спричинені обмежувальною дієтою, при якій споживання білка кальцію та фосфору може не досягти мінімально необхідних потреб; наслідки метаболічних або гормональних порушень самого захворювання (наприклад, порушення функції яєчників при галактоземії), здатних вдруге змінити нормальний процес мінералізації кісток.

Наші результати, мабуть, показують, що адекватно контрольовані пацієнти із середньою гіперфенілаланінемією не мають значного ризику розвитку змін у мінералізації кісток. Навпаки, згідно з результатами, отриманими іншими авторами 6,7, група хворих на ФКУ є групою з найвищим ризиком розвитку остеопорозу/остеопенії через зменшення загального кісткового обміну. Цей механізм може бути принципово наслідком суворої дієти, яку цим пацієнтам потрібно підтримувати, щоб підтримувати значення фенілаланіну в межах бажаного діапазону; від наявності підвищених рівнів фенілаланіну в плазмі, які перешкоджають метаболізму кісток; або фактори, які на даний момент залишаються невідомими.

Попередні дослідження виявили значне зниження вмісту мінеральних речовин у кістках у молодих дорослих пацієнтів з фенілкетонуріком, які отримували обмежувальну дієту з використанням природних білків та доповнювали їх амінокислотами, мінералами та вітамінами, що свідчить про загальний механізм дефіциту, який обумовлює необхідність адекватного доповнення дієти цих пацієнтів відповідно до віку та метаболічних потреб 1,8,9. Якість використовуваного білка також може бути пов'язана з дефіцитом мінералізації кісток і описано існування негативної кореляції між денситометрією кістки та використанням гідролізованого казеїну при лікуванні ФКУ 10. .

Наші пацієнти отримували теоретично адекватну дієту, і в їх дієтичних продуктах використовувались продукти, в яких споживання білка походить від L-амінокислот, вільних від фенілаланіну.

Давно відомо, що у пацієнтів з ФКУ може спостерігатися зменшення трабекулярної МЩКТ через зміну її архітектури або мінералізації. Деякі дослідження виявили негативний вплив високих значень фенілаланіну на мінералізацію хребта, оцінену за допомогою подвійної рентгенівської абсорбціометрії (DEXA) 11, можливо, тому, що ці рівні дозволяють нормальну кісткову апозицію, але відповідають за посилену резорбцію мінеральних речовин у кістках, що змінює морфологію та остаточна вага кістки, як показують дослідження Янічеллі та Медейроса 12, які вивчали наслідки високих концентрацій Phe у фенілкетонуричних мишей. Крім того, ці самі автори підтверджують, що помірне обмеження білка з використанням дієти з елементарних амінокислот не чинить негативного впливу на мінералізацію кісток 12 .

Наші результати, узгоджуючись з результатами, отриманими Амброшкевичем у пацієнтів до пубертатного періоду 7, схоже, підтверджують гіпотезу про те, що високий рівень фенілаланіну загально гальмує обмін мінеральних речовин в кістках і, таким чином, призводить до зменшення мінералізації кісток. Навпаки, Пширембель та Бремер не знаходять зв'язку між збільшенням втрат мінеральних речовин у сечі та високою концентрацією Phe у плазмі 13. Однак ці зміни не мають значного перекладу в оцінці МЩКТ, виміряної за допомогою ультразвуку. Здається, що навіть у цій групі підвищеного ризику правильне харчування та адекватний спосіб життя здатні забезпечити адекватну мінералізацію кісток.

У групі дітей з галактоземією не було виявлено суттєвих змін обміну кісткових мінеральних речовин або денситометрії, на відміну від висновків інших авторів 14,15, які описували зменшення мінералізації кісток у цих пацієнтів, і це може бути пов'язано з дефіцит естрогену у постраждалих жінок, дефект глікозилювання білків кісткової матриці та наявність дієти з дефіцитом кальцію. Наша група дітей з галактоземією невелика, і цілком можливо, що це впливає на отримані результати, але також представляється розумним думати, що завдяки дієтичному догляду за цими пацієнтами сьогодні і регульованим фізичним вправам можна запобігти наявність значних змін у мінералізації кісток.

Ми ще раз зазначаємо, що вивчались невеликі групи дітей від кожної хвороби, оскільки це рідкісні захворювання, мало поширені серед населення. З цієї причини може бути розкид результатів як за дисперсією за віком, так і за еталонними значеннями. Було б зручно продовжувати проводити подібні дослідження з більшими групами дітей, щоб більш надійно оцінити результати.

Таким чином, ретельний контроль дієтичного харчування дітей, які постраждали від ризикованих метаболічних захворювань, та впровадження здорового способу життя є важливими для охорони здоров’я цих пацієнтів 16,17 .