ПАМПЛОНА, 11 (EUROPA PRESS)

висновок

Дослідник з Університету Наварри Іціар Абет показав, що дієта, багата на бобові, сприяє схудненню та його підтримці з часом. У дослідженні, яке було частиною його докторської дисертації на фармацевтичному факультеті, взяли участь 32 добровольці, які пройшли дві дієти для схуднення.

Перший, заснований на прийомі бобових культур чотири рази на тиждень, мав низький глікемічний індекс. Іншими словами, вуглеводи в ній повільно засвоювались, сприяючи відчуттю ситості, яке покращувалось після дієти і, отже, втрати ваги.

У другому, що складається з дієти з високим глікемічним індексом, спостерігалося менше втрати ваги. Однак, на думку дослідника, "найцікавішим було те, що через рік після втручання пацієнти, які дотримувались дієти з низьким глікемічним індексом, краще підтримували свою втрату ваги".

Все це було пов’язано з іншим важливим ефектом: «Втрата ваги за допомогою дієти з низьким глікемічним індексом, захищеної від зменшення енергетичних витрат, один з головних недоліків дотримання дієти та один із ефектів, що відповідають за відновлення кілограмів», - підкреслив новий лікар.

ПЕРЕВАГА Вживання в їжу СИНІЙ РИБИ

З іншого боку, дослідниця з Департаменту харчових наук, фізіології та токсикології Університету Наварри завершила своє дослідження моніторингом ще 32 пацієнтів із зайвою вагою або ожирінням, дієти яких збагачені омега-трьома жирними кислотами синьої риби.

Як він пояснив, "добровольці вживали жирну рибу тричі на тиждень протягом двох місяців, що дозволило їм виявити, що, хоча це не сприяло збільшенню втрати ваги, рівень інсуліну знижувався і, отже, ризик страждати на серцево-судинні захворювання, такі як діабет 2 типу цукровий діабет ".

Аналогічним чином, люди, які приймали жирну рибу, ще більше знизили рівень лептину - гормону, що виділяється жировою тканиною, відповідальною за регулювання витрат енергії та апетиту, покращення чутливості до неї та контролю її функцій.

"Ці переваги особливо рекомендуються людям, які страждають ожирінням, оскільки високий вміст жирової маси може спричинити стійкість до інсуліну та лептину, змінити контроль над їх функціями та сприяти розвитку серцево-судинних проблем", - пояснив учений.