Хам-плей. 2018 1 жовтня; 33 (10): 1817-1828

насінній

Lazzarino G1, Listorti I2, Muzii L2, Amorini AM1, Longo S1,3, Di Stasio E1, Caruso G4, D'Urso S5, Puglia I6, Pisani G7, Lazzarino G3,5, Tavazzi B1, Bilotta P2.

1. Інститут біохімії та клінічної біохімії Римського католицького університету та Фонду поліклініки університету А. Джемеллі IRCCS, Largo A. Gemelli 8, Рим, Італія.

2. Центр родючості Alma Res, Centro di Fecondazione Assistita Alma Res, Via Parenzo 12, Рим, Італія.
3. LTA-Biotech srl, Viale Don Orione, 3D, Патерно, Катанія, Італія.

4. Науково-дослідний інститут Оазі-IRCCS, Via Conte Ruggero, 73, Тройна, Енна, Італія.

5. Кафедра біомедичних та біотехнологічних наук, Відділ медичної біохімії, Університет Катанії, Viale A. Doria 6, Катанія, Італія.

6. Факультет біологічних наук та агропродовольчих та екологічних технологій, Університет Терамо, Via R. Balzarini 1, Терамо, Італія.

7. Кафедра акушерства та гінекології, Azienda Ospedaliera S. Camillo-Forlanini, Cir.ne Gianicolense 87, Рим, Італія.

Резюме
ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ:
Чи є визначення антиоксидантів, пов’язаних зі стресом окисних/нітрозативних сполук, пуринів, піримідинів та пов’язаних з енергією метаболітів у насінній плазмі людини корисним для демонстрації біомаркерів, пов’язаних з чоловічим безпліддям?

РЕЗЮМЕ ВІДПОВІДІ:
Визначення 26 метаболітів у насінній плазмі дозволило показати, що 21/26 з них є біомаркерами чоловічого безпліддя, а також розрахувати кумулятивний показник, який називається Оцінка біомаркерів, що повністю розрізняє фертильний контроль від безплідних пацієнтів та частково диференціює безплідних без аномалій сперміограми та з нею.

ЩО ВЖЕ ВІДОМО:
Епідеміологічні дослідження показали, що в цьому бере участь чоловічий фактор

50% випадків невдалої вагітності із значним відсотком безплідних чоловіків без змін у сперміограмі. Додаткові лабораторні дослідження чоловічого безпліддя в основному присвячені лише грубій оцінці окисного стресу або загальної антиоксидантної здатності.

ДИЗАЙН ДИЗАЙН, РОЗМІР, ТРИВАЛІСТЬ:
Первинна плазма 48 фертильних контрольних груп та 96 безплідних пацієнтів (основна група) була зібрана з вересня 2016 року по лютий 2018 року. Друга група з 44 безплідних пацієнтів (група валідації) була набрана з другого незалежного центру у вересні 2017 року станом на березень 2018 року Зразки сліпо аналізували за допомогою "Редокс-енергетичного тесту" для визначення різних низькомолекулярних сполук з метою пошуку метаболічних профілів та біомаркерів, пов'язаних з чоловічим безпліддям.

УЧАСНИКИ/МАТЕРІАЛИ, КОНФІГУРАЦІЯ, МЕТОДИ:
У всій насінній плазмі було проаналізовано 26 жиро- та водорозчинних сполук (пов’язаних з антиоксидантним захистом, окислювальним/нітрозативним стресом, пурином, піримідином та енергетичним обміном) за допомогою високоефективних методів рідинної хроматографії. Згідно з сперміограмою, безплідних хворих в обох групах також класифікували як нормозооспермічних (N, без відхилень у сперміограмі) або в підгрупі, включаючи всіх пацієнтів з відхиленнями в спермограмі (олігоастенотератозооспермія ОТА + астенозооспермічна А + тератозооспермічна Т + олігозооспермічна Т + олігозооспермічна.

ОСНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ТА РОЛЬ ШАНСУ:
В основній групі результати показали, що 21/26 сполук, випробуваних у насінній плазмі безплідних чоловіків, суттєво відрізнялися від відповідних значень, визначених у контролі фертильності. Ці 21 з'єднання становили біомаркери чоловічого безпліддя. Подібні результати були зафіксовані у пацієнтів групи перевірки. Використовуючи індекс, який накопичує біохімічні аномалії насіннєвої плазми (показник Біомаркера), ми виявили, що фертильні контролі мали середні показники показника Біомаркера 2,01 ± 1,42, тоді як у безплідних пацієнтів з основної та валідаційної груп середні значення були 12,27 ± 3,15 і 11,41 ± 4,09 відповідно (P Опубліковано 28 листопада 2018 року 30 листопада 2018 року Автор Категорії Сповіщення в урології, Статті, що цікавлять, Безпліддя