Софія Белтрам
Служба нейрохірургії, лікарня Італія де Буенос-Айрес, Буенос-Айрес
Хорхе Расмуссен
Служба нейрохірургії, лікарня Італія де Буенос-Айрес, Буенос-Айрес
Педро Плу
Служба нейрохірургії, лікарня Італія де Буенос-Айрес, Буенос-Айрес
Мойра альцул
1 Офтальмологічна служба, лікарня Італія де Буенос-Айрес, Буенос-Айрес
Клаудіо Ямпольський
Служба нейрохірургії, лікарня Італія де Буенос-Айрес, Буенос-Айрес
Пабло Айлер
Служба нейрохірургії, лікарня Італія де Буенос-Айрес, Буенос-Айрес
Резюме
Вступ:
Макроаденоми гіпофіза мають високу частоту втрати зору внаслідок стиснення зорового шляху. Оптична когерентна томографія (ОКТ) була описана як прогностичний фактор для відновлення. Наша мета - оцінити, чи може ОКТ передбачити результати відновлення зору.
Методи:
Проспективне дослідження макроаденоми гіпофіза із компресією зорових шляхів та хірургічними показаннями проводилось у період з лютого 2015 р. По листопад 2016 р. Оцінювали гостроту зору, комп’ютеризовану периметрію та дослідження ОКТ. Результати порівнювали через 6-12 тижнів та через 6-9 місяців після втручання. Неперервні залежні та незалежні кількісні змінні пов'язували за допомогою t-критерію Стьюдента, лінійної регресії та кореляції Пірсона, розглядаючи P Keywords як статистично значущу: Оптична когерентна томографія, аденоми гіпофіза, трансназальна ендоскопія, зорова периметрія, аденоми гіпофіза, кампіметрія, трансназальна ендоскопія, оптична когерентна томографія
Анотація
Передумови:
При макроаденомах гіпофіза спостерігається висока частота втрати зору від стиснення зорового шляху. Хірургічне видалення пухлини, як правило, запобігає прогресуванню і дозволяє відновити зору. Нашою метою було оцінити, чи оптична когерентна томографія (ОКТ) передбачає зорові результати після хірургічної декомпресії.
Методи:
Таблиця 1
Порівняння демографічних даних та даних, отриманих за допомогою тесту оцінки гостроти зору Снеллена, обчислювальної периметрії та оптичної когерентної томографії (ОКТ) між тими пацієнтами з нормальним RNFL та тими, хто має аномальний або прикордонний RNFL.
Зміни зорових функцій після хірургічної декомпресії
Було проведено порівняння між передопераційною гостротою зору та полем зору (візит 1) з тими, що були отримані через 6-12 тижнів (візит 2) та через 6-9 місяців (візит 3) втручання як у пацієнтів із нормальною ОСТ, так і у тих, хто страждає на порушення або прикордонний ОСТ. Значення P розраховували, порівнюючи відвідування 1 із 2, відвідування 2 із 3 та відвідування 1 із 3.
У тих пацієнтів із нормальним RNFL було виявлено покращення гостроти зору між відвідуваннями (0,65 проти 0,78 проти 0,81 десяткової шкали), але воно не було статистично значущим (P = 0,4053, P = 0, 1894, P = 0,2386 відповідно). На відміну від цього, якщо спостерігалося поліпшення післяопераційного комп'ютеризованого поля зору, яке було значним у перші 6-12 тижнів із середнім значенням 3,54 дБ проти 0,58 дБ Р = 0,0243. Також було виявлено, що тимчасові поля є тими, які покращуються найбільше, в середньому 5,53 дБ спостерігається у верхньому скроневому полі в передопераційних дослідженнях проти. 1,56 дБ під час другого відвідування зі значенням Р 0,0091, а в нижньому скроневому полі в середньому 3,59 дБ проти. середнє значення 0,95 дБ під час другого відвідування з Р = 0,046. Дані більш детально описані в таблиці 2 а. З 14 очей з нормальним RNFL 57% нормалізували поле зору (n = 8), головним чином між 1 та 2 відвідуванням (63%, n = 5).
Таблиця 2
Порівняння результатів, отриманих у тесті на гостроту зору Снеллена, та середнього дефекту комп'ютеризованої периметрії доопераційного, негайного післяопераційного (візит 1, 6-12 тижнів) та пізнього (відвідування 2-3, 6-9 місяців). Таблиця 2 a_ пацієнти з нормальним ОКТ. Таблиця 2 b_ пацієнти з аномальним або прикордонним ОКТ
Графік порівняння комп’ютеризованого поліпшення поля зору між відвідуваннями 1 та 2 та передопераційного комп’ютеризованого поля зору у пацієнтів із нормальним (червоним) та зміненим (зеленим) ОСТ