Одиниця болю

переваги

Опубліковано: 02.12.2016
За редакцією: Ноелія Піно Гарсія

Озонотерапія - це введення озону в організм з терапевтичною метою. Його можна вводити як одноразове лікування разом із ліками або препаратами, які зазвичай приймає пацієнт.

Це залежить від ділянки тіла, де болить, лікування проводиться тим чи іншим способом. Найбільш поширеним є введення його внутрішньосуглобово, тобто в хворобливі суглоби. Але його також можна вводити внутрішньом’язово, паравертебрально, підшкірно, у сухожильній оболонці, епідурально та внутрішньодискально.

Голки дуже маленького калібру зазвичай використовуються для доставки озону в ці структури. Тільки для епідуральної та дискової магістралей потрібні специфічні голки більшого розміру та довжини.

Переваги озонотерапії

На болючі ділянки озонотерапія має протизапальну та знеболюючу дію завдяки зменшенню простагландинів, які відповідають за запальні та больові явища; регуляції цитокінів, причетних до артрозу; та регенеруючу та окислювальну дію, діючи на вільні радикали. Це також може покращити перфузію кисню до уражених тканин.

Він має переваги перед іншими видами лікування, такими як кортикостероїди. Наприклад:

Не послаблює зв’язок і сухожиль Не може утворювати кристали, які можуть посилити біль Покращує місцеву оксигенацію, необхідну пацієнтам з некрозом стегна Не змінює стабільність інших захворювань (діабет, гіпертонія, остеопороз, ожиріння, тривожні розлади, шлункові розлади) Немає обмеження кількості аплікацій. Інфільтрація менш болюча, оскільки голки дрібніші

З іншого боку, що стосується лікування гіалуроновою кислотою, озонотерапія не викликає болю під час ін’єкцій, оскільки голки тонші, а також протягом періоду всмоктування. Крім того, він не викликає хворобливих реакцій через непереносимість препарату.

Озонотерапія: озонове лікування болю

Всі запальні болі в суглобах, сухожиллях або фасціях; такі як остеоартроз, тендиніт або підошовний фасцит можна лікувати за допомогою озонотерапії.

Озонотерапія також показана при поперековому та корінцевому болях через патології спини (грижі дисків, випинання дисків, дегенеративні захворювання диска, стеноз каналів). Подібним чином, при болях із ураженням м’язів, таких як ревматична фіброміалгія, це також форма лікування.