Нещодавні наукові звіти про COVID-19 висвітлювали потенційний сприятливий вплив вітаміну D та проблему його добавки при вірусних інфекціях.
На даний момент вірус SARS-CoV спричинив понад 28 мільйонів підтверджених інфекцій COVID-19 у всьому світі. Під час зараження клінічна картина, швидше за все, буде безсимптомною більш ніж у 30%, але навіть у значно вищих відсотках, залежно від частоти тестування, або мати лише слабкі симптоми. Це також спостерігалось у кількох випадках під час контактних досліджень після позитивного результату тесту ПЛР. Через типово тривалий інкубаційний період та факт безсимптомної передачі вірусу, проблема супутніх факторів, які, мабуть, впливають на тяжкість клінічних симптомів під час зараження, є особливо важливою. Останні наукові звіти про COVID-19 вказують на те, що добавки вітаміну D можуть бути корисними для профілактики вірусних інфекцій загалом, але навіть у складному лікуванні складних, важких випадків. Таким чином, передбачувана роль вітаміну D та його рецепторів у регуляції імунних клітин при вірусних інфекціях, ймовірно, базується на клітинних механізмах, розкритих дотепер, що підтверджує його потенційно сприятливу дію та питання про його доповнення.
Роль адекватного рівня вітаміну D в організмі
Добавки вітаміну D можуть бути «захисним фактором» сезонного грипу (Беррі, 2011; Урасіма, 2010). Можливі механізми були розділені на три категорії:
(i) посилення клітинної бар'єрної функції,
(ii) вроджений клітинний імунітет; або
(iii) підвищення адаптивного імунітету та посилення його ефекту.
Захисні механізми захисту зумовлені наявністю рецептора вітаміну D (VDR) у більшості імунокомпетентних клітин та їх здатністю активувати вітамін D лише за допомогою системи CYP27B1, за наявності імуноспецифічних сигнальних механізмів. Автокрин/паракрин для внутрішньоклітинної регуляції ( Ронданеллі, 2016; Лін, 2016; Зендер, 2010).
Вітамін D може значно зменшити розмноження деяких вірусів (наприклад, ротавірусу) не тільки in vitro, але і in vivo. Так, наприклад, він запобігає пошкодженню епітелію кишечника при гастроентеровірусної вірусної інфекції (Zhao, 2019), але подібний захисний ефект виявляється і при респіраторних інфекціях.
Вітамін D є достатнім для експресії антимікробного гена пептиду, таким чином, наприклад індукує кателіцидини (LL-37) (Gombart, 2009), які мають прямий вплив на безліч мікробів, включаючи віруси, що обволікаються (Herr, 2007).
Імунна система виробляє як про-, так і протизапальні цитокіни при вірусних або бактеріальних інфекціях, але вітамін D збільшує кількість протизапальних цитокінів, що виробляються клітинами моноцитів-макрофагів, зменшуючи тим самим надмірну реакцію імунної системи (буря цитокінів) і, як наслідок, ГРДС ( гострий респіраторний дистрес-синдром), що є критичним для деяких пацієнтів, інфікованих COVID-19.
Він зменшує запальні процеси, продукцію IL-6 та прозапальних цитокінів загалом, а також інтерферонову гамму (INFγ), модулюючи імунні клітини (клітини макрофагів моноцитів, дендритні клітини (DC), регуляторні клітини Treg та В-лімфоцити) (Greiller, 2015,; Baeke, 2010; Adorini, 2009) і, таким чином, посилюють цілеспрямовану імунну відповідь.
Низький рівень вітаміну D
Низький рівень вітаміну D спостерігався у пацієнтів з клінічною картиною швидкого підвищення рівня СРБ (Mirzavandi, 2020; Nasiri, 2020), важкої пневмонії (Zhou, 2019), ARDS (Dancer, 2015), сепсису (Zhou, 2018), як а також розвиток метаболічних розладів або серцевої недостатності в цілому (Ganji, 2020) та вищої смертності.
Як правило, те саме спостерігалося у дорослих або педіатричних пацієнтів з важкими клінічними станами або поганими результатами (Jeng, 2009; Amrein, 2018).
Виходячи з них, ми можемо зробити висновок, що недостатня або неоптимальна кількість вітаміну D може відігравати роль у появі та тяжкості клінічних симптомів при більш важких вірусних інфекціях, а отже, навіть у випадку COVID-19 (Grant, 2020).
Можлива роль вітаміну D під час вірусної інфекції
Вітамін D може модулювати імунну відповідь, безпосередньо зменшуючи запалення, одночасно збільшуючи кількість протизапальних цитокінів (Gombart, 2020), тим самим зменшуючи ризик розвитку ГРДС та штормових цитокінів.
Це підтверджується клінічним спостереженням пілотного дослідження РКД в реанімації, яке показало, що більш високі дози вітаміну D значно (приблизно вдвічі) зменшують кількість лікарняних днів, проведених у лікарні, і неявно прискорюють процес загоєння, незважаючи на те, що відсутність різниці в концентрації кателіцидину було виявлено між групами (Han, 2016).
Під час ретроспективного аналізу даних про інфекції COVID-19 спостерігалося, що ті, у кого рівень 25 (OH) D у сироватці крові вищий, мають набагато більші шанси на легший клінічний перебіг захворювання (Alipio, 2020).
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи дуже сприятливий баланс користь/ризик вживання вітаміну D, варто розглянути, навіть як гіпотезу, надходження вітаміну D до загальної популяції під час епідемії COVID-19, а особливо до літніх та медичних працівників для запобігання та підтримки інфекцій та критичних ГРДС та зменшення кількості летальних випадків.
- Роль особистої відповідальності у профілактиці раку
- Роль дієти у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань - PDF Безкоштовно завантажити
- РОЛЬ ЖИТТЯ У ПРОФІЛАКТИКІ ожиріння - PDF Безкоштовно завантажити
- Лікування гельмінтозу в педіатричних клінічних рекомендаціях - З таблеток від гельмінтів
- Клінічне значення сечової кислоти сьогодні