Резюме

Ключові слова: Релаксуючі матері, рівень пролактину, ексклюзивне грудне вигодовування.

пролактину

Науково-дослідна робота

Анотація

Ключові слова: Мати в релактації, рівень пролактину, виключне грудне вигодовування

Університетська лікарня автономної служби Маракайбо. Сулійський університет. Маракайбо Венесуела. Аспірант з догляду за дітьми та педіатрії. Сулійський університет. Маракайбо Венесуела

Вступ

Годування немовлят та дітей віком до двох років має важливе значення для покращення виживання дитини та сприяння здоровому зростанню та розвитку, зменшенню захворюваності та смертності, а також ризику хронічних захворювань. Насправді, оптимальна практика грудного вигодовування та прикорму може врятувати життя 1,5 мільйона дітей у віці до 5 років щороку. Всесвітня організація охорони здоров’я та Дитячий фонд Організації Об’єднаних Націй ЮНІСЕФ рекомендують негайно розпочати грудне вигодовування в першу годину життя, виключно грудне вигодовування протягом перших 6 місяців життя, введення безпечної та поживної їжі, яка відповідає 6 місяців, продовжувати годувати груддю до 2 роки і більше (1).

Тим не менше, багато дітей припиняють грудне вигодовування в перші кілька тижнів або місяців, і, як результат, у них підвищується ризик захворювань, недоїдання та смерті. Однак годування груддю можна відновити, коли виробництво молока зменшилось, лактація призупинена або неможливо почати вагітній жінці, цей процес відомий як релактація, на відміну від індукованої лактації, яка полягає у стимулюванні вироблення молоко у жінки, яка не була вагітною, наприклад, усиновлювач (1,2). Таким чином, рецидив стає важливою можливістю поліпшення прогнозу при веденні хворої дитини та прекрасною можливістю профілактики захворювання у педіатричних пацієнтів (1).

З іншого боку, час, необхідний для початку вироблення грудного молока, коливається від декількох днів до декількох тижнів і важко передбачити (14,15). Описано, що деякі жінки ніколи не виробляють достатньої кількості молока, щоб налагодити або відновити ексклюзивне грудне вигодовування, і їм доводиться доповнювати годування дитини сумішами, але інші досягають повноцінного харчування протягом декількох днів (15,16).

У Венесуелі недоїдання є серйозною проблемою для здоров'я, яка зачіпає більшість дітей, які проживають у районах з найменшими можливостями з соціально-економічної точки зору, особливо у немовлят, незважаючи на існування програм грудного вигодовування, відмови від себе та започаткування прикорму з непридатною їжею часто зустрічається у дітей.

Беручи до уваги попередній підхід, у Навчальному підрозділі з інтегрованої уваги до поширених дитячих захворювань (UCAIEPI) дитячої служби екстреної допомоги при автономній лікарні Університету Маракайбо (SAHUM) вже більше п’ятирічного періоду це Релактація. була реалізована як стратегія підтримки матерів, які відмовились від грудного вигодовування, оскільки високий відсоток дітей, які потрапляють до цього відділення, рано відлучається, що сприяє підвищенню рівня дитячої захворюваності та смертності. З огляду на те, що релактація є практично повсякденним завданням у вищезазначеному підрозділі, було запропоновано провести цю роботу з метою визначення рівня пролактину у матерів, які відмовились від грудного вигодовування та які в даний час відносяться, порівнявши їх з рівнем пролактину у матерів дітей до шести місяців, які перебувають виключно на грудному вигодовуванні.

Для збору даних був розроблений інструмент, який включав такі показники, як: вік матері, вік дитини, причина відмови від грудного вигодовування, кількість дітей та патологія прийому дитини, час, який мами мали без лактації, час початку секреції молока після релактації та рівня пролактину при вступі в дослідження в обох групах матерів та коли секреція молока з'явилася у матерів досліджуваної групи.

Механічне та ручне відціджування: це застосовувалося у неважких та недоношених дітей, де матері зціджували молоко вручну та іншим за допомогою ручних молоковідсмоктувачів 12 разів на день.

Тест Стьюдента використовували для статистичного аналізу. Використовувались міри центральної тенденції та дисперсії (середнє та стандартне відхилення), які були значущими, коли p ТАБЛИЦЯ 1 Причини відмови від грудного вигодовування у матерів досліджуваної групи Джерело: Інструмент збору даних. 2010-2011

За кількістю дітей матерів у досліджуваній групі матерів це відповідало 33,33% (5/15) для одного та двох, 46,67% (7/15) для трьох та чотирьох дітей, 13,33% (2/15) для п’ять і шість дітей та 6,67% (1/15) для семи та восьми дітей. У контрольній групі кількість дітей становила 48,00% (12/25) для одного та двох дітей, 44,00% (11/25) для трьох та чотирьох дітей, 4,00% (1/25) від п'яти до шести дітей та 4,00 % (1/25) від семи до восьми дітей. Середнє значення становило 3 + 1,80 дітей у досліджуваній групі та 2,60 + 1,50 дітей; статистично значущих відмінностей між середніми значеннями обох груп не було (p = 0,41)

ТАБЛИЦЯ 2 Причини госпіталізації дітей матерів досліджуваної групи та матерів контрольної групи Джерело: Інструмент збору даних. 2010-2011

Час появи секрету молока у матерів досліджуваної групи становив в середньому 6,00 + 1,60 дня з мінімальним значенням 4 і максимальним значенням 9 днів.

Рівень пролактину у матерів у досліджуваній групі протягом перших 24 годин після госпіталізації їхніх дітей мав середнє значення 35,58 + 18,04 нг/мл, з мінімальним значенням 25,58 нг/мл та максимум 58,90 нг/мл; у матерів контрольної групи він становив 129,83 + 35,01 нг/мл, при цьому мінімальне значення становило 115,37, а максимум 223,00 було статистично значущим (р = 0,00).

Рівні пролактину на початку секреції молока у матерів досліджуваної групи мали середнє значення 121,20 + 16,90 нг/мл, з мінімальним значенням 90,00 нг/мл і максимумом 155,00 нг/мл. Порівняно із середнім значенням матерів у контрольній групі, яке становило 129,58 + 35,01 нг/мл, не було статистично значущих відмінностей між середніми значеннями обох груп (p = 0,13). (Малюнок 2)

p = 0,01 Статистично значуще (p p = 0,13 Не значуще (p> 0,05).
Джерело: Інструмент збору даних. 2010-2011
РИСУНОК 2 Середнє значення рівнів пролактину у матерів у досліджуваній групі на початку секреції молока та у матерів у контрольній групі

Рівні пролактину під час прийому дітей та коли секреція молока з’явилася у матерів досліджуваної групи, показали середнє значення 35,58 + 16,44 нг/мл та середнє значення 121,20 + 16,90 нг/мл відповідно, статистично значуще (р = 0,00). (Малюнок 3)

p = 0,01 статистично значущого (p

У 100% матерів, які брали участь у досліджуваній групі, релаксація була успішною.

Обговорення

У цьому дослідженні щодо віку матері не було статистично значущих відмінностей між групою матерів у релактації та контрольною групою, складеною переважно жінками до 25 років; Результати, подібні до результатів, про які повідомляють у Венесуелі Фуенмайор Дж та інші (7) та Альварес Т та інші (10).

Щодо віку дітей матерів у релактації та матерів контрольної групи, то найбільший відсоток відповідав немовлятам до 1 місяця для обох груп, із середнім значенням 2 + 1,90 місяця у дітей матерів дослідження групі та 1,84 + 1,50 місяців у дітей матерів контрольної групи. Ці результати відрізняються від тих, які спостерігали у дослідженні Fuenmayor J та співавт. (7), де вік немовлят коливався від 1 до 5 місяців із середнім віком 3,00 + 2,00 місяця, але дуже схожий на той, що підтверджується в Álvarez T et al (10), де середнє значення віку дітей матерів у релактації становило 2,40 + 0,90 місяців.

У цьому дослідженні матері перестали годувати своїх дітей грудним віком, оскільки більшості людей було менше 1 місяця, що позитивно вплинуло на релаксацію, і жодна із цих матерів не мала труднощів відновити грудне вигодовування. Auerbach K та Avery J (8) повідомили, що немовлята віком до 3 місяців більше охоче приймають груди, ніж ті, хто старше 3 місяців, дотримуючись лінії поділу на 8 тижні у усиновлених. 90% немовлят менше 1 тижня, 75% немовлят у віці від 1 до 8 тижнів, і лише 51% тих, хто старше 8 тижнів, добре смоктали молоко, коли їх вперше приклали до грудей.

46,67% матерів у досліджуваній групі мали низький рівень вироблення грудного молока, що є основною причиною відмови від нього.Подібні результати спостерігались у дослідженні, опублікованому в 2010 р. Álvarez T et al (10). Було доведено, що більшість материнських причин переважають, а потім - материнська робота та інверсія сосків, і лише 20% відповідають новонародженому. Fuenmayor J та співавт. (7) повідомляють, що робота та дослідження матері були визначальними чинниками відмови від грудного вигодовування. Причини відмови від грудного вигодовування можуть бути різноманітними і залежати від соціально-економічних та культурних факторів (8,9) .Іноді причина пов'язана з немовлям, наприклад, недоношеність, яка може обумовити затримку початку грудного вигодовування, наявність захворювань у немовляти, серед інших ситуацій, такі анатомічні проблеми, як розщеплення піднебіння та розщілина губи (8).

Подібні результати спостерігались у дослідженні Fuenmayor J та співавт. (7), де діарея та респіраторні захворювання були найчастішими захворюваннями; очевидно, що якщо немовля не отримує належного грудного вигодовування, йому не вистачає компетентних імунологічних механізмів захисту від збудників інфекцій, як це продемонстрували Quisber VL et al (12).

Що стосується часу появи виділення молока у релактуючих матерів, то воно мало середнє значення 6 + 1,60 дня. У своєму дослідженні Fuenmayor та співавт. (7) продемонстрували дуже подібний середній початок виробництва молока 6,60 + 2,40 дня. Інші дослідники стверджують, що час, необхідний для початку вироблення грудного молока, коливається від декількох днів до кількох тижнів, і його важко передбачити. Деякі жінки ніколи не виробляють достатньо молока, щоб налагодити або відновити ексклюзивне грудне вигодовування, але інші досягають повного запасу протягом декількох днів.

По відношенню до середнього значення пролактину в перші 24 години після прийому дитини у релаксуючих матерів це становило 35,58 + 16,44 нг/мл і було в межах нормальних референтних значень для невагітних жінок (2,1 - 47,6 нг/мл ), із статистично значущим зниженням (р = 0,0001) порівняно із середнім значенням пролактину у матерів, які годували груддю (129,83 + 35,01 нг/мл) (рис. 1). Powe C та співавтори (11) встановили, що збільшення рівня пролактину збільшує обсяги молока, лактози, концентрації кальцію, рівні олігосахаридів та зменшує концентрації натрію, що потенційно покращує антимікробні властивості грудного молока.

Що стосується рівнів пролактину на початку секреції молока, спостерігали середнє значення 121,20 + 16,90 нг/мл, подібне до того, що вивчали Howie P et al (18). У порівнянні між рівнем пролактину у матерів при релактації на початку секреції молока та годуючих матерів було виявлено подібні значення. (Малюнок 2). Рівні пролактину протягом перших 24 годин після прийому та коли з'явився секрет молока у релактуючих матерів значно зросли (р = 0,0001) (рис. 3). Сучасних досліджень щодо рівня пролактину у релаксуючих матерів для встановлення порівнянь щодо цього аспекту не виявлено.

У цьому дослідженні зроблено висновок, що у цій групі матерів, які відмовились від грудного вигодовування, як тільки почалася релаксація, вони показали значне підвищення рівня пролактину, подібне до рівня у матерів, які вигодовують виключно грудне вигодовування, що означає більшу вироблення молока, що гарантує виключне грудне вигодовування, протягом перших шести місяців ваших дітей.

Список літератури

Надійшла: 25.01.2014
Прийнято: 02.02.2014