Автори
Рікардо Теппер1, Карлос Гонсалес А.1, Девід Кастелланос2, Ернесто Уртадо3.
1Інститут тваринництва, Факультет агрономії, Центральний університет Венесуели, Апартаменти 4579 Маракай, Поштова зона 2101, Венесуела
2. Данімекс К.А. Турмеро, Едо. Арагуа.
3 Школа зоотехніки, Нуклео Монагас, Університет Орієнте, Венесуела
Був проведений експеримент у кафетерії (*), щоб визначити прийнятність та споживання висушеної плазми крові та гемоглобіну в раціонах для свиней на стадії ініціювання. Було використано 28 кастрованих свиней чоловічої статі, що надходили від схрещувань породи йоркширська, ландрас, дюрок, хемпширська та п’єтрейнська, з початковою вагою 7 + 0,5 кг, утримувались у групах із семи тварин, де було сім годівниць з подібними характеристиками; розташовані в експериментальній конструкції в рандомізованих блоках, з чотирма повтореннями та сімома процедурами: контроль, три рівні висушеної плазми (4, 8 та 12%) та три рівні гемоглобіну (4, 8 та 12%). Протягом 35 днів, між 9:00 та 11:00 годинами, лікування довільно вводили із розрахунку 500 грамів і воду за бажанням; Інформація збиралася протягом п’яти хвилин. В кінці періоду спостереження залишки їжі збирали для розрахунку споживання. Жодних обмежень, обумовлених прийнятністю, не було виявлено для жодного з досліджуваних методів лікування. Однак дієти з рівнями 8 і 12% плазми крові мали кращу прийнятність (235 та 280 відвідувань у перші півгодини відповідно) та більш високе споживання (Р
Прийнятність вважається характеристикою будь-якої сировини, яка стимулює селективну реакцію тварин [1, 2, 3]. Хоча їжа в основному споживається для втамування голоду, багато факторів впливають на їх прийняття та перевагу, серед іншого, на доступність, харчові звички та переваги з точки зору смаку, текстури та антихлібних факторів продуктів [6, 7].
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ
Було використано 28 схрещених кастрованих свиней породи Йоркшир, Ландрас, Дюрок, Хемпшир та П’єтрен із середньою вагою 7 + 0,5 кг, яких утримували групи з семи тварин на чотирьох експериментальних станціях, вони мали сім годівниць з подібними характеристиками; як тварин, так і годівниць ідентифікували з числом від 1 до 7.
Процедури (ТАБЛИЦЯ I) вводили щодня між 9:00 та 11:00 годинами, випадковим чином із швидкістю 500 г/свиню/день. Споживання води було довільним. З часом застосовували рандомізований блок-блок із семи процедур та чотирьох повторень. Період експериментів тривав 35 днів, включаючи сім днів для адаптації до дієти.
Перед кожною подачею кормів свиней виводили з кіосків, а потім усіх знову вводили одночасно і залишались у стійлах протягом періоду оцінки. Вимірювання полягало у визначенні кожні 5 хвилин протягом півтори години, яка свиня була в кожному кориті та час її постійності, обробка, яка споживалась спочатку, потім друга і так далі, до кінця періоду записані експерименти.
Вимірювання проводились з одного місця з ідеальним домінуванням чотирьох позицій і без втручання у нормальну поведінку тварин. Змінною реакцією для визначення прийнятності було число відвідувань годівниці, а споживання визначалося різницею між тим, що пропонувалося та тим, що залишилось.
РЕЗУЛЬТАТИ І ОБГОВОРЕННЯ
У ТАБЛИЦІ II наведено значення, отримані для середньої кількості відвідувань жолоба за п’ять періодів часу з інтервалами 15 хвилин кожен та загальним споживанням. Не було знайдено значущих відмінностей між обробками в періодах A, C, D, E. Протягом часу B було помічено, що лікування T3 мало більшу прийнятність для свиней (P 0,05), що вказувало на відсутність обмежень на споживання.
У дослідженні [4], де кілька джерел білка (рибне борошно, свиняча плазма, борошно з розпилювачів крові, концентрат соєвого білка та екструдований концентрат соєвого білка) порівнювали протягом 7-28 днів після відлучення, було встановлено, що свині дієти на основі свинячої плазми мали більше споживання (Р ТАБЛИЦЯ I