Рак жовчного міхура пов’язаний із хронічним запаленням у жовчнокам’яній хворобі та, можливо, з впливом органічних речовин на жовч та камені, проте механізм походження невідомий. Не виключається злоякісна трансформація доброякісних пухлин, деякі з яких вважаються передраковими ураженнями. Деякі автори також вважають ожирінням та курінням сигарет, оральними контрацептивами, метилдопою та ізоніазидом чинниками ризику. Рак жовчного міхура зазвичай виникає на шостому-сьомому десятиліттях життя і зазвичай супроводжується холецистолітозом (камені в жовчному міхурі). Рідко буває у людей до 40 років. Метастазує в лімфатичні вузли та печінку. Рак жовчного міхура має неспецифічні симптоми. На ранніх стадіях він має тенденцію проявлятися з тими ж симптомами, що і холецистолітоз та холецистит. Іноді пов’язані анорексія, втрата ваги, нудота та блювота. На більш запущених стадіях відчутний опір може бути нижчим за справжній симптом. Жовтяниця зустрічається у 30–60 відсотків, що сигналізує про переростання гепатохоледоху, і тому є дуже поганим прогностичним показником, оскільки 85 відсотків пацієнтів із жовтяницею вже не придатні для операції.
Медичний огляд
При раку жовчного міхура під правим ребром ребра може відчуватися безболісний опір. При холангіокарциномі та карциномі жовчного міхура, що проростає в жовчні протоки, присутні жовтяниця шкіри та склери.
Діагностика
Лікування