щодо

Дієта, багата білком, допомагає зменшити симптоми рефлюксу.

  • Харчові потреби при гастроезофагеальному рефлюксі
  • Шлунково-стравохідний рефлюкс: зміни в харчуванні
  • Поради щодо гастроезофагеального рефлюксу
  • Доцільні звички при гастроезофагеальному рефлюксі
  • Рекомендовані продукти та уникати при гастроезофагеальному рефлюксі
  • Приклади меню для гастроезофагеального рефлюксу

Оновлено: 10 червня 2020 р

харчові потреби людини з гастроезофагеальним рефлюксом вони не відрізняються, по суті, від іншого, який не страждає цією патологією. Серед найпоширеніших симптомів виділяється печія, якою є відчуття горіння або печіння, внаслідок проходження шлункового вмісту назад до стравоходу, що супроводжується запаленням останнього та можливістю травмувати слизову стравоходу. У шлунку виділяється соляна кислота, сильно подразнюючий продукт, необхідний для перетравлення їжі. Сама шлункова стінка має шар слизу, який захищає її від цієї кислотності. Однак стінка стравоходу не підготовлена ​​до такого низького рН, тому, якщо неодноразово частина шлункового вмісту, що включає соляну кислоту, переходить у стравохід, вона дратується, поки не запалюється або не пошкоджується, у багатьох випадках.

Завдяки дієті ми в основному маємо намір повноцінно і повноцінно харчувати пацієнта, одночасно запобігаючи появі цього рефлюксу з відповідними симптомами.

Дієта, в основному, повинна становити збалансоване та здорове харчування, забезпечуючи більше значення для білків, які є найбільш рекомендованими макроелементами в цьому випадку завдяки їх здатності підвищувати тиск у нижньому відділі стравохідного сфінктера або в отворі між стравоходом та шлунком. Бажано, щоб цей сфінктер відкривався і закривався з достатньою силою, щоб він не давав вмісту шлунку виходити на вищі ділянки.

З цієї причини можна зробити висновок, що харчові потреби пацієнта з гастроезофагеальним рефлюксом покриваються дієтою з нормальним вмістом вуглеводів (50-55% всієї зайнятої енергії), трохи гіперпротеїном (15-20%) на шкоду жирам, що мало б зменшити їх загальну кількість (25-30%), оскільки вони викликають деяке розслаблення сфінктера, що відокремлює стравохід від шлунка.