Незважаючи на те, що доказів, що підтверджують його переваги, все ще мало, як я вже обговорював у цьому попередньому дописі, періодичне голодування - це лють. Це приваблює значну кількість ентузіастів, особливо серед людей, які захоплюються спортом та фітнесом, і багато з них кажуть, що це дозволяє їм досягти хороших результатів.

Еволюційні принципи періодичного посту починаються з історичної недостатності їжі (і, безсумнівно, також під впливом релігійних звичаїв), і узагальнені у фундаментальній ідеї: що відмова від їжі час від часу (але не надто) може бути корисною для здоров'я, оскільки це призведе до позитивних адаптацій нашого метаболізму. Спостережні дослідження та дослідження, проведені на моделях тварин, досить численні та багатообіцяючі, хоча ще потрібно багато знати.

Щодо того, як застосувати це на практиці, з вищезазначених основних підходів були розроблені деякі варіанти, які були поширені, перш за все, відомими особистостями зі світу фізичних вправ, фітнесу та здоров’я, які скористались цим, щоб збільшити свою популярність і до речі заробляти готівку. Ймовірно, найвідоміший спосіб - це чергуються дні, в які плануються певні поодинокі дні, коли слід припинити їсти або різко зменшити споживання їжі, але існують і інші підходи, які повільно набирають популярність. Одним з них є щоденне "погодинне" обмеження, тобто не їсти щодня протягом тривалого періоду часу щодня, дозволяючи приймати їжу лише протягом певних "годинних вікон". Можливо, найвідомішим є так званий "16/8", який дозволяє їсти вільно протягом 8 годин на день і залишатися без їжі протягом наступних 16. І саме про це ми будемо говорити в цьому пост.

Наскільки мені відомо, до цього часу було опубліковано кілька випробувань щодо цієї модифікації (1, 2), але вони включали додаткові зміни до посту (фізичних вправ) і не були особливо зосереджені на людях із зайвою вагою. Тож нещодавно опубліковане дослідження "Вплив обмеженого харчування протягом 8 годин на масу тіла та фактори ризику метаболічних захворювань у дорослих із ожирінням: Пілотне дослідження" (2018) є особливо цікавим, оскільки воно обмежене цим типом голодування переривчастий і також проводився у групи людей із зайвою вагою.

Загальними характеристиками втручання було наступне: тривалість 12 тижнів, початкова група з 23 осіб, яким було дано рекомендації харчуватися вільно і без обмежень калорій, але з обмеженим графіком: з 10 ранку до 6 дня. В якості контрольної групи використовували попередню групу людей, які не дотримувались жодного типу дієти (тому це не було рандомізованим дослідженням).

Із загальної групи втручання 17 завершили дослідження, і графічно це були результати щодо втрати ваги через 12 тижнів:

схуднення

Як бачите, протягом першого місяця було втрачено пару кілограм, а протягом наступних двох місяців - понад півкіло.

Щодо решти кардіометаболічних показників, виміряних у кожній групі, це були результати до та після втручання:

І як підсумок результатів у своїх остаточних висновках автори написали наступне:

Коротше кажучи, позитивні, але досить скромні результати, не забуваючи, що це дослідження з чималим обмеженням, оскільки воно невелике, без рандомізації та з контрольною групою, в якій не було втручання. Поки що це те, що я знаю.

Тож ми продовжуватимемо пильнувати, щоб знати про нові розслідування, що розпочались.